Ухвала суду № 56065507, 17.02.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №278/3778/15-ц Головуючий у 1-й інст. Грубіян Є.О..

Категорія 27 Доповідач Шевчук А. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Шевчук А.М.,

суддів: Заполовського В.Й., Талько О.Б.,

з участю секретаря судового засідання: Добровольської Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі,

матеріали за заявою Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про забезпечення позову

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 06 січня 2016 року, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2015 року Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (далі ПАТ «ОТП Банк» або банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 11 червня 2008 року № ML-010/251/2008 у сумі 28 169,39 дол. США грн. (ціна позову - 602 413,45 грн.).

Разом із позовом ПАТ «ОТП Банк» подало заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на належне ОСОБА_1 нерухоме майно, а саме, кватиру АДРЕСА_1 (а.с.5 виділених матеріалів).

Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 06 січня 2016 року заяву про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на кватиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Просить, посилаючись на порушення норм процесуального права, ухвалу скасувати та постановити нову, якою в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити. Зазначає, що суд не звернув уваги на той факт, що даний кредит забезпечено іншим нерухомим майном, яке не втрачено, не пересвідчився в існуванні реальної загрози у невиконанні чи утрудненні виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не з'ясував вартості квартири, на яку наклав арешт, та не переконався, з урахуванням майна, яким вже забезпечено кредит, у співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову та накладаючи арешт на квартиру АДРЕСА_1, суд першої інстанції виходив із того, що у випадку продажу або відчуження ОСОБА_1 належного їй нерухомого майна, у разі задоволення позову існує загроза утруднення виконання рішення суду або неможливість його виконання взагалі, а факт наявності обтяження на квартиру не є підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки права позивача, як кредитора, можуть бути суттєво порушені.

Колегія суддів не може повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до змісту позовної заяви Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 11 червня 2008 року № ML-010/251/2008 у сумі 28 169,39 дол. США грн. (ціна позову - 602 413,45 грн.).

Як убачається з копій договорів іпотеки від 12 червня 2008 року №PML-010/251/2008 (майнова порука) кредитний договір від 11 червня 2008 року № ML-010/251/2008, укладений між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1, забезпечений трикімнатною квартирою АДРЕСА_3, та земельною ділянкою площею 1162 кв.м., розташованою по АДРЕСА_2 Із змісту договорів іпотеки слідує, що загальна вартість предметів іпотеки складала 537 490 грн.

У порушення норми ч.3 ст.152 ЦПК України суд не з'ясував питання співмірності виду забезпечення позову з заявленими позовними вимогами, оскільки, надаючи оцінку обставині перебування квартири АДРЕСА_1 під обтяженням іншого банку, не звернув уваги на ту обставину, що спірний кредит забезпечений нерухомим майном, а саме, трикімнатною квартирою АДРЕСА_3, та земельною ділянкою площею 1162 кв.м., розташованою по АДРЕСА_2 Суд також не дослідив питання збереження предметів іпотеки та достатності, на час розгляду питання про забезпечення позову ще іншим нерухомим майном, їх вартості позовним вимогам. Не з'ясовано також вартість кватири АДРЕСА_1

Порушення порядку, встановленого для вирішення питання про забезпечення позову, призвело до передчасного висновку про те, що ненакладення арешту на квартиру, яка належить відповідачу, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а права позивача, як кредитора, можуть бути порушені.

Оскільки суд першої інстанції при вирішенні питання про забезпечення позову порушив порядок, встановлений для його вирішення, то, відповідно до п.3 ч.1 ст.312 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду скасовує ухвалу суду першої інстанції, а питання про забезпечення позову передає на новий розгляд до Житомирського районного суду Житомирської області.

Керуючись ст.ст.209,303,304,307,312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 06 січня 2016 року скасувати, а питання про забезпечення позову передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: