Ухвала суду № 56065498, 22.02.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №293/1493/15-ц Головуючий у 1-й інст. Бруховський Є. Б.

Категорія 5 Доповідач Зарицька Г. В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Зарицької Г.В.

суддів: Жигановської О.С., Якухно О.М.

з участю секретаря Добровольської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2, до Зороківської сільської ради Черняхівського району, виконавчого комітету Зороківської сільської ради, ОСОБА_3, Садівничого товариства «Берізка», відділу Держземагентства у Черняхівському районі, КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради», ОСОБА_4 про визнання незаконними рішень Зороківської сільської ради Черняхівського району, визнання недійсними державного акту на право власності на земельну ділянку, свідоцтва на право власності на садовий будинок та договору купівлі-продажу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 16 грудня 2015 року

встановила:

Ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області від 16 грудня 2015 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернено позивачу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не зазначені в повному обсязі докази, що підтверджують викладені в позові обставини. Зокрема, позивач не вказує, якими доказами підтверджується його право та право ОСОБА_5 на земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2, які розташовані в садово-огородньому товаристві «Берізка». Яке саме право позивача порушено відповідачами. Яким чином порушені права позивача відповідачем ОСОБА_4 Чому позивач вважає себе власником садового будинку. Зміст позовних вимог не узгоджується з прохальною частиною позову. Крім того, позивачем не обґрунтовані позовні вимоги та не підтверджені належними доказами.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.

З матеріалів справи видно, що 26.11.2015 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 подала до суду зазначену позовну заяву, в якій виклала обставини, якими обґрунтовує позовні вимоги. Зазначала, що оскаржуваним рішенням Зороківської сільської ради від 30.03.2004 р. відповідачу ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо встановлення зовнішніх меж земельної ділянки площею 0,12 га в с. Вишпіль Черняхівського району кооператив «Берізка». Рішенням Зороківської сільської ради від 16.05.2008 р. затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,12 га для ведення садівництва в с. Вишпіль Черняхівського району садово-огороднє товариство «Берізка». Проте, вказана земельна ділянка площею 0,12 га була об'єднана за рахунок земельних ділянок, які належали ОСОБА_2 та його покійній матері ОСОБА_5 Вказане підтверджується довідками садівничого товариства «Берізка» № 44 від 29 жовтня 2014 року та № 51 від 20 листопада 2014 року, відповідно до яких ОСОБА_2 та його покійній матері ОСОБА_5 належали земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2 в кооперативі «Берізка», що розташовані в с. Вишпіль Черняхівського району Житомирської області. Крім того, на вищевказаних земельних ділянках був побудований садовий будинок, проте право власності на нього за ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровано не було. Вважає, що відповідач незаконно набув право власності на вищевказане нерухоме майно.

В подальшому відповідач ОСОБА_3 відчужив земельні ділянки НОМЕР_1 та НОМЕР_2, що розташовані в с. Вишпіль Черняхівського району Житомирської області в кооперативі «Берізка» ОСОБА_4, у зв'язку з чим останнього зазначено відповідачем.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позовна заява ОСОБА_1 за змістом відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, оскільки в ній викладено зміст позовних вимог, зазначено обставини, якими обґрунтовуються вимоги та зазначаються докази, що підтверджують кожну обставину.

Крім того, як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.7 Постанови № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Враховуючи зазначене, відсутність доказів не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху та її повернення позивачу, а може бути лише підставою для відмови у задоволенні позову.

За таких обставин, підстав для визнання позовної заяви неподаною та повернення позивачу у суду першої інстанції не було, а тому ухвала суду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею питання про відкриття провадження в справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Черняхівського районного суду Житомирської області від 16 грудня 2015 року скасувати і передати питання про відкриття провадження в справі на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча Судді: