Ухвала суду № 56063432, 17.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 лютого 2016 року

справа № 808/4212/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Іванова С.М.

суддів: Чабаненко С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Квартал Плюс" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року по справі за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства "Квартал Плюс" про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 58507,26, -

ВСТАНОВИВ:

Бердянська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – позивач) звернулась з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Квартал Плюс" (далі – відповідач) в якому просила стягнути кошти у сумі податкового боргу з орендної плати за землю (13050200) – 62 609,59 грн. з рахунків платника податків у банках обслуговуючих ПП «Квартал плюс» (код ЄДРПОУ 32006401).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з ПП “Квартал плюс” (ЄДРПОУ 32006401, адреса: 71100, м. Бердянськ Запорізької області, пр. Леніна, буд.28/16, кв. 6) податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 58507 (п’ятидесяти восьми тисяч п’ятисот семи) гривень 26 копійок на р/р №33212812700011, код платежу 13050200, місцевий бюджет м. Бердянська, код ОКПО – 38042560, банк одержувача – Бердянський УДКСУ ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 196 та ст. 41 КАС України не перешкоджає розгляду справи без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОДПІ було проведено виїзну документальну перевірку ПП “Квартал плюс” з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині сплати орендної плати за землю за період з 01.04.2009 по 31.03.2012 по земельній ділянці, площею 0,1600 га, розташованій за адресою: м. Бердянськ, вул. Макарова, буд. 4-б, результати якої викладені в акті перевірки №525/15-20/32006401 від 23.08.2012 (а.с.24-27).

На підставі вищевказаного акту позивачем прийняте податкове повідомлення-рішення форми “Р” №0007190152 від 29.11.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем – орендна плата з юридичних осіб (за основним платежем - на 52315,54 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на 10363,48 гривень). Вказане повідомлення-рішення було отримано уповноваженою особою відповідача 29.11.2012, про що свідчить підпис на корінці рішення (а.с.23).

Відповідно до п. 57.3 ст.57 Податкового кодексу України, “у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу”.

За результатом оскарження вищевказаного ППР в судовому порядку постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.06.2013 у справі №808/2359/13-а за позовом ПП “Квартал плюс” до Бердянської ОДПІ позов задоволено частково,скасовано податкові повідомлення-рішення №0005910152 від 05.09.2012 та №0007190152 від 29.11.2012. Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014 вищевказану постанову від 06.06.2013 скасовано, в позові відмовлено (а.с.45-48). У зв’язку з цим податкове зобов’язання, визначене податковим повідомленням-рішенням форми “Р” №0007190152 від 29.11.2012, з 13.02.2014 вважається узгодженим.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду, виходить з наступного.

Згідно з пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, “податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання”.

Таким чином, сума податкового зобов’язання ПП “Квартал плюс” з орендної плати з юридичних осіб, визначена податковим повідомленням-рішенням та не сплачена ним у строк, передбачений Податковим кодексом України, з урахуванням часткової сплати у розмірі 4171,76 гривень, є податковим боргом й складає 58507,26 гривень.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України, “контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини”.

Встановлено, що ОДПІ було вжито заходи стягнення податкового боргу у встановленому законом порядку: відповідачу було направлено податкову вимогу форми “Ю” №326-25 від 18.03.2014 на 62607,22 гривень, проте кореспонденція повернулася до ДПІ з відміткою “за закінченням терміну зберігання”(а.с.22).

Згідно з п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, “у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення”.

Таким чином, ПК України не передбачено надіслання податкових вимог на кожну суму боргу, а тому податкова вимога на борг, що утворився після надіслання вимоги, не надсилалась.

Оскільки податковий борг на час судового розгляду відповідачем не сплачено, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо його стягнення в судовому порядку.

При цьому, слід зазначити, що доводи відповідача щодо сплати ним податкового зобов’язання по орендній платі за землю, згідно з розрахунком №9008087191 від 19.02.2014 є не обгрунтованими, оскільки в даній справі предметом є не стягнення суми боргу на підставі вказаного розрахунку, а стягнення боргу на підставі узгодженого податкового повідомлення-рішення, яким визначено зобов’язання за зовсім інший період.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Квартал Плюс" – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року по справі за позовом Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Приватного підприємства "Квартал Плюс" про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 58507,26 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: С.М. Іванов

Суддя: С.В. Чабаненко

Суддя: А.В. Шлай