Ухвала суду № 56061945, 16.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

16 лютого 2016 року м. Київ К/800/3869/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові роси"

на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року

у справі № 824/2176/15-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові роси"

до Міністерства аграрної політики та продовольства України , Головного управління державної казначейської служби України у Чернівецькій області

третя особа Департамент агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації

про визнання неправомірною бездіяльності, стягнення компенсації,

в с т а н о в и в:

Позивачем подано вказану касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі № 824/2176/15-а і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Як видно з доданих до касаційної скарги судових рішень, позивач, є суб’єктом агропромислового комплексу і в 2012 році отримав право на фінансову підтримку через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення фінансової підтримки суб'єктів господарювання агропромислового комплексу через механізм здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 року №794. Відновідно до наказів Міністерства аграрної політики України від 19 жовтня 2012 року №632 та від 30 листопада 2012 року №745 суб’єктам господарювання агропромислового комплексу Чернівецької області за заходом здешевлення кредитів та компенсації лізингових платежів передбачалися кошти відповідно в обсязі 8221365 грн та 7759474 грн, в тому числі товариству з обмеженою відповідальністю «Дністрові роси» - 229220 грн. Розпорядником бюджетних коштів у регіоні по бюджетній програмі "Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексу" є Департаменту агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації. У зв’язку з відсутністю зазначених коштів на єдиному казначейському рахунку, ці кошти розподілами відкритих асигнувань не були спрямовані до Департаменту агропромислового розвитку Чернівецької обласної державної адміністрації.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволені позову суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що Мінагрополітики України не є органом, який здійснює дії щодо нарахування та виплати часткового відшкодування, а лише проводить розподіл коштів та спрямовує їх у регіони в межах виділених асигнувань, а також з того, що позивач не звертався до Мінагрополітики України із заявами про стягнення на свою користь компенсації відсоткової ставки за кредитами та лізинговими платежами у розмірі 229220 грн.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про те, що Мінагрополітики України не є органом, який здійснює дії щодо нарахування та виплати часткового відшкодування, а лише проводить розподіл коштів та спрямовує їх у регіони в межах виділених асигнувань, а органи Державного казначейства України лише забезпечують казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку, тому відсутні підстави для визнання дій щодо невиплати компенсації протиправними.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до норми пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв’язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дністрові роси" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі № 824/2176/15-а .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед