Ухвала суду № 56061889, 08.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2016 року м. Київ К/800/66086/14

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Новгород-Сіверської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року

у справі № 825/3290/14

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба»

до Новгород-Сіверської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними,

встановив:

Приватне сільськогосподарське підприємство «Дружба» звернулось до суду з адміністративним позовом до Новгород-Сіверської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Новгород-Сіверської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 03.10.2014 року № 290 про проведення позапланової невиїзної перевірки Приватного сільськогосподарського підприємства «Дружба». В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, у якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Новгород-Сіверською ОДПІ на адресу позивача направлено письмовий запит від 16.09.2014 року № 510/10/03-025/15 з проханням надати інформацію та належним чином завірені копії документів щодо підтвердження господарських відносин із ПП «Партнер-С» за зареєстрованою в ЄРПН податковою накладною від 21.08.2014 року № 1/2 на загальну суму 18 124 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 3 020 666, 67 грн., який отриманий позивачем 20.09.2014 року.

Листом від 30.09.2014 за вихідним № 83 позивач надав Новгород-Сіверській ОДПІ запитувані контролюючим органом пояснення та відомості і долучив до листа копії запитуваної податковим органом документації.

Однак Новгород-Сіверською ОДПІ на підставі ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України прийнято рішення про проведення позапланової невиїзної перевірки ПСП «Дружба» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності та правомірності визначення податку на додану вартість за серпень 2014 року, яке оформлено наказом від 03.10.2014 року № 290.

Оскаржуваний наказ та повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки отримані позивачем 09.10.2014 року.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 10.10.2014 року № 162/2240/30875551.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині, зважаючи на таке.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, обов'язковою умовою призначення перевірки в порядку пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України є ненадання платником податків пояснення та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, який має містити можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що запит Новгород-Сіверської ОДПІ про надання пояснень не містив викладення жодних фактів про можливе порушення позивачем (або його контрагентом) вимог податкового чи іншого законодавства.

Відтак, юридично правильним є висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскаржуваний наказ прийнято неправомірно.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

В частині відмови у задоволенні позову сторони у справі із судовими рішеннями погодилися та їх не оскаржували.

Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Новгород-Сіверської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області відхилити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.11.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 року у справі № 825/3290/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук