Ухвала суду № 56061767, 18.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2016 року м. Київ К/800/42524/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 14 липня 2015 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року

у справі №638/17402/13-а

за позовом ОСОБА_4

до 1) Харківської міської ради,

2) Харківського міського управління юстиції в особі реєстраційної служби

Харківського міського управління юстиції,

треті особи, які не замовляють самостійних вимог на предмет спору:

1) Обслуговуючий кооператив «Автолюбитель-104»,

2) Автогаражний кооператив «Автолюбитель-104»

про скасування рішення державного органу виконавчої влади, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом до Харківської міської ради, Харківського міського управління юстиції в особі реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, треті особи, які не замовляють самостійних вимог на предмет спору: Обслуговуючий кооператив «Автолюбитель-104», автогаражний кооператив «Автолюбитель-104» про скасування рішення державного органу виконавчої влади.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що він є членом автогаражного кооперативу «Автолюбитель-104», який розташований в АДРЕСА_1. Зазначені нежитлові будівлі побудовані членами АГК «Автолюбитель-104», у тому числі і ним, на пайові та щомісячні внески членів кооперативу, і, відтак, є майном АГК «Автолюбитель-104». Згідно п. 4.1 п. 4 Статуту АГК «Автолюбитель-104» (затверджений 15.01.1995 року, протокол №21) він як член АГК має право, крім прав відносно свого гаражу, користуватися в належному порядку кооперативним майном та обладнанням. На даний час існують дві юридичні особи, що мають одну юридичну адресу: АДРЕСА_1 - АГК «Автолюбитель-104» та обслуговуючий кооператив «Автолюбитель-104».

Позивач просив скасувати розпорядження Харківського міського голови від 03.07.2012 року №2975 та державну реєстрацію права власності обслуговуючого кооперативу «Автолюбитель-104» на нежитлові приміщення: літ. «Б-1» (вартове приміщення), площею 13,7 кв.м., літ. «В-1» (вартове приміщення), площею 12,8 кв.м., приміщення №№: V, VI, VII, VIII, IX, X, XII, XII-а, XIII, XV, XVI, XVII, XVIII, у нежитловому приміщенні літ. «А-1», загальною площею 186,1 кв.м.

Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 14 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову виходив з відсутності у позивача права власності на спірні нежитлові приміщення та доказів щодо незаконності набуття обслуговуючим кооперативом «Автолюбитель-104» права власності на зазначені нежитлові приміщення.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 14 липня 2015 року скасовано. Провадження у справі закрито.

Роз'яснено ОСОБА_4 можливість вирішити даний спір, звернувшись до судового органу в системі судів загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства з урахуванням правил територіальної підсудності.

Закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні з врахуванням повноважень суду, встановлених частиною 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно статуту, зареєстрованого 15 травня 1995 року №428, Обслуговуючий кооператив «Автолюбитель - 104» - гаражний кооператив утворений шляхом об'єднання фізичних осіб для організації спільної експлуатації місць зберігання автотранспортних засобів громадян, спільного господарювання та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.

Пунктом 5.5. статуту, кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом.

Позивач є членом зазначеного кооперативу, користується гаражним боксом АДРЕСА_1.

17.07.2012 року на підставі розпорядження Харківського міського голови Обслуговуючому кооперативу «Автолюбитель 104» видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно - нежитлові будівлі літ. «Б-1», загальною площею 13,7 кв.м., літ. «В-1», загальною площею 12,8 кв.м. та нежитлові приміщення № V, VI, VII, VIII, IX, X, XI, XII, XII a, XIII, XIV, XV, XVI, XVII, XVIII, у нежитловому приміщенні літ.А-1, загальною площею 186,1 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з позицією суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких застосовано цей акт, а також особи, які є субєктом правовідносин, у який буде застосовано цей акт.

Позивач оскаржує правовий акт індивідуальної дії, яким є рішення відповідача про державну реєстрацію права власності обслуговуючого кооперативу «Автолюбитель-104» на нерухоме майно.

Тобто такий правовий акт, який породжує права і обовязки тільки того субєкту, якому його адресовано.

З огляду на зазначене, посилання позивача на порушення його прав в сфері публічних правовідносин, внаслідок прийняття оскаржуваного розпорядження, є безпідставним, оскільки зазначене рішення не стосується його безпосередньо.

Подальше оспорювання правомірності набуття будь-якою особою права власності на нежитлові приміщення: літ. «Б-1» (вартове приміщення), площею 13,7 кв.м., літ. «В-1» (вартове приміщення), площею 12,8 кв.м., приміщення №№: V, VI, VII, VIII, IX, X, XII, XII-а, XIII, XV, XVI, XVII, XVIII, у нежитловому приміщенні літ. «А-1», загальною площею 186,1 кв.м., які розташовані в нежитловій будівлі літ. «А-1» по АДРЕСА_1 має вирішуватися у порядку цивільного судочинства, так як виникає спір про право.

Оскільки позивач звернувся до суду за захистом порушеного, на його думку, права співвласника майна вищезазначених нежитлових приміщень, дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

За таких умов колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі, оскільки вирішення даного спору не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Доводами касаційної скарги вищевказане не спростовано.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що судом апеляційної інстанції правозастосування відбулось із дотримання норм діючого законодавства та з повним, достовірним, неупередженим та об'єктивним з'ясуванням обставин справи.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, судова колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони ґрунтуються на вимогах норм процесуального законодавства, підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2015 року у справі №638/17402/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і може переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та у порядку, передбачені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді