Ухвала суду № 56061486, 16.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2016 року м. Київ К/800/53634/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Вінсо-Вікна»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року

у справі № 826/14090/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Вінсо-Вікна» (далі - ТОВ «Вінсо-Вікна»)

до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ)

про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

У липні 2015 року ТОВ «Вінсо-Вікна» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому просило визнати протиправним і скасувати рішення від 16.03.2015р. № 17586/10/26-55-22-08 «Про відмову застосування податкового компромісу» та зобов'язати відповідача застосувати податковий компроміс щодо сплати податкових зобов'язань, визначених за податковим повідомленням-рішенням від 15.10.2013р. № 0005552201.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що ним було виконано усі вимоги, передбачені підрозділом 92 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК) для застосування податкового компромісу щодо спірного грошового зобов'язання, а тому оспорювана за цим позовом відмова податкового органу є незаконною.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.10.2015р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2015р., у позові відмовлено.

У прийнятті цих судових рішень попередні судові інстанції виходили з того, що на час прийняття оспорюваного рішення ДПІ щодо непогодження застосування процедури податкового компромісу грошове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 15.10.2013 № 0005552201 набуло статусу узгодженого, що виключає можливість застосування до цього податкового зобов'язання компромісу.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ТОВ «Вінсо-Вікна» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та задовольнити позов, посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та дійсним обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що примирення сторін допускається на будь-якій стадії судового процесу, а тому подання Товариством заяви до контролюючого органу та сплата 5% суми нарахованого податкового зобов'язання є достатніми підставами для застосування податкового компромісу.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що у ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вінсо-Вікна» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «ТМЦ-СПЕЦТОРГ» за період з 01.05.2013р. по 31.05.2013р. (оформленої актом від 15.08.2013р. № 624/2201/33308473) ДПІ було виявлено порушення платником вимог пунктів 198.1, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 200.1-200.3 статті 200 ПК, що стало підставою для прийняття ДПІ податкового повідомлення-рішення від 15.10.2013р. № 0005552201 про збільшення платникові грошового зобов'язання з ПДВ на 1229174 грн. (у тому числі 983339 грн. за основним платежем та 245835 грн. за штрафними санкціями).

За наслідками оскарження платником цього донарахування в судовому порядку постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015р. у справі № 826/16872/14 у задоволенні позову ТОВ «Вінсо-Вікна» відмовлено.

03.03.2015р. позивач звернувся до ДПІ із заявою про застосування податкового компромісу щодо зазначеного грошового зобов'язання; при цьому за платіжним дорученням від 04.03.2015р. № 907 ТОВ «Вінсо-Вікна» було сплачено до бюджету ПДВ у сумі 49166,95 грн. за вказаним податковим повідомленням-рішенням (що становить 5 % від суми донарахування).

Рішенням від 16.03.2015р. № 17586/10/26-55-22-08 ДПІ відмовила платникові у застосуванні процедури податкового компромісу з посиланням на узгодженість суми грошового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 15.10.2013р. № 0005552201.

Згідно з пунктом 1 підрозділу 92 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК податковий компроміс - це режим звільнення від юридичної відповідальності платників податків та/або їх посадових (службових) осіб за заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість за будь-які податкові періоди до 1 квітня 2014 року з урахуванням строків давності, встановлених статтею 102 цього Кодексу.

Процедура податкового компромісу, встановлена цим підрозділом, поширюється також на неузгоджені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях, щодо яких триває процедура судового та/або адміністративного оскарження, а також на випадки, коли платник податків отримав податкове повідомлення-рішення, за яким податкові зобов'язання не узгоджені відповідно до норм цього Кодексу. Досягнення податкового компромісу у такому разі здійснюється за заявою платника податків у письмовій формі до контролюючого органу про намір досягнення податкового компромісу. У таких випадках днем узгодження платником податків податкових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, є день подання такої заяви до відповідного контролюючого органу. У разі несплати платником податків такого податкового зобов'язання у сумі, визначеній пунктом 2 цього підрозділу, таке податкове зобов'язання вважається неузгодженим.

Таким чином, в порядку наведеної норми податковий компроміс застосовується виключно щодо неузгоджених грошових зобов'язань.

За правилами пункту 56.18 статті 56 ПК при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

В силу ж вимог частини п'ятої статті 254 КАС постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Керуючись наведеними законодавчими положеннями, суди попередніх інстанцій, встановивши, що на час подання ТОВ «Вінсо-Вікна» заяви про застосування процедури податкового компромісу грошове зобов'язання з ПДВ у сумі 1 229 174 грн. вже набуло узгодженого статусу (за наслідками набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2015р. у справі № 826/16872/14), цілком об'єктивно відмовили у задоволенні даного позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Вінсо-Вікна» -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 30 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун