Ухвала суду № 56061479, 16.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2016 року м. Київ К/800/52508/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ТБ Хімінтер»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року

у справі № 804/11178/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ТБ Хімінтер» (далі - ТОВ «ТБ Хімінтер»)

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - ДПІ)

про визнання протиправними дій щодо прийняття наказу, -

встановив:

У серпні 2015 року ТОВ «ТБ Хімінтер» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дії ДПІ з прийняття наказу від 06.07.2015р. № 658 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ТБ Хімінтер». Позовні вимоги мотивовані посиланням на мораторій на проведення перевірок контролюючими органами, установлений Законом України від 28.12.2014р. № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон № 71-VIII); також позивач зазначає про неподання працівниками ДПІ плану-графіку перевірок в порядку статті 77 Податкового кодексу України (далі - ПК).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2015р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2015р., у позові відмовлено.

Судові рішення зі спору мотивовані тим, що ТОВ «ТБ Хімінтер» не належить до кола суб'єктів господарювання, на яких поширюється обмеження щодо проведення податкових перевірок, передбачене частиною третьою розділу ІІ «Перехідні положення» Закону № 71-VIII; також суди зазначили, що платник не скористався своїм правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки у разі наявності обґрунтованих заперечень щодо законності такої перевірки.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ТОВ «ТБ Хімінтер» просить скасувати прийняті у справі судові рішення та задовольнити позов, посилаючись на невідповідність висновків судів вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що наказом начальника ДПІ від 06.07.2015р. № 658 було призначено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ТБ Хімінтер» за період з 01.01.2012р. по 31.12.2014р. терміном 10 робочих днів з 17.07.2015р..

Зазначений наказ було отримано 07.07.2015р. головним бухгалтером ТОВ «ТБ Хімінтер»; за результатами перевірки посадовими особами ДПІ складено акт від 06.08.2015р. № 2616/22-02/35863540.

Право контролюючого органу проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), передбачено у підпункті 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК.

Порядок проведення документальних планових перевірок врегульований статтею 77 ПК.

Так, згідно з пунктом 77.4 цієї статті ПК про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відсильною нормою, що міститься у пункті 77.6 цієї ж статті ПК, передбачено застосування до порядку допуску посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної планової виїзної перевірки положень пункту 81.1 статті 81 ПК, за змістом якої посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Таким чином, як вірно зазначили суди, наведеними законодавчими вимогам не передбачено пред'явлення платникові плану-графіку проведення податкових перевірок як передумови проведення податкової перевірки, як помилково наполягає позивач.

У ході розгляду справи ТОВ «ТБ Хімінтер» не заперечувало факт дотримання ДПІ вимог пункту 81.1 статті 81 ПК; докази на підтвердження зворотного у матеріалах справи відсутні.

А відтак суди цілком об'єктивно відхилили як неспроможні посилання ТОВ «ТБ Хімінтер» на порушення відповідачем умов допуску до податкової перевірки.

Правильним є і висновок судів про відсутність підстав для застосування до розглядуваних правовідносин положень частини третьої розділу ІІ «Перехідні положення» Закону № 71-VIII, якими встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Адже, як з'ясували суди за наслідками дослідження наявної у матеріалах справи податкової декларації ТОВ «ТБ Хімінтер» з податку на прибуток підприємства за 2014 рік, задекларований оподатковуваний доход позивача становив 22618186 грн.

Враховуючи викладене, суди дійшли цілком об'єктивного висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій ДПІ з призначення спірної перевірки з мотивів, викладених у позові, та правомірно відмовили у його задоволенні.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ТБ Хімінтер» -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун