Ухвала суду № 56061047, 24.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції Бобровник О.В.

№22-ц/796/3529/2016 Доповідач Кравець В.А.

Справа №760/18110/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого Кравець В.А.,

суддів Семенюк Т.А., Шиманського В.Й.,

за участю секретаря Дуки В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Мазолевської ВікторіїВікторівни на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року в справі за заявою ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А

У серпні 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернулося до суду із позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24 березня 2015 року, позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 22 серпня 2007 № 11202435000, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк», який у подальшому змінив назву на ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2, яка утворилась станом на 19 березня 2013 року в сумі 14 750,39 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 19 березня 2013 року становить 117 899 грн. 87 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 04. 06. 2015 року заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 10. 09. 2014 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24.03.2015 року залишено без змін.

16.11.2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із заявою, в якій просила розстрочити виконання заочного рішення Солом'янського районного суду м Києва від 10.09.2014 року щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДельтаБанк» заборгованості в розмірі 81 806,68 грн. на 10 місяців по 8 180,67 грн. щомісячно до 20.11.2016 року.

В мотивування вимог посилалася на те, що відповідно до договору про надання споживчого кредиту та заставу транспортного засобу №11202435000 від 22.08.2007 року, у забезпечення виконання усіх грошових зобов'язань в повному обсязі позичальника за договором, позичальник передав в заставу, а банк прийняв наступне рухоме майно, а саме - транспортний засіб марки OPEL моделі ASTRA, рік випуску 2007, колір синій, тип ТЗ легковий хатчбек, державний номер НОМЕР_1.

В підприємницькій діяльності хоча на сьогодні має місце несприятлива фінансова ситуація, що пов'язана з тимчасовими збитками у господарській діяльності, втім є розмір доходу який виходячи з податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2013 рік, 1-ий - 4-ий квартали 2014 року та 1-ий-3-ій квартали 2015 року, в середньому на місяць становить 8 437,88 грн.

За таких обставин вважає, що у випадку постанови арешту на рухоме майно, такий арешт заблокує підприємницьку діяльність, що може призвести до повного невиконання боргових зобов'язань перед банком.

Завадити таким негативним наслідкам можливо за умови поступової сплати суми боргу протягом 10 місяців.

Разом з тим, на сьогодні, відповідно до квитанції №15 від 04.11.2015 року заявник сплатила банку частину боргу в сумі 48 000,00 грн.

Тобто, з урахуванням суми виконавчого збору - 11 789,99 грн., та витрат на проведення виконавчих дій - 116,82 грн., залишилося сплатити 81 806,68 грн. Виходячи з такої суми боргу заявник може сплатити зазначену суму протягом 10 місяців, наступним чином - зі сплатою по 8 180,67 грн. щомісячно, до 20.11.2016 року.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року - заяву задоволено частково.

Розстрочено ОСОБА_2 виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від10. 09. 2014 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на 6 місяців, стягуючи суму заборгованості, яка підлягає виплаті на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в рівних частинах до 10 числа кожного місяця.

Не погоджуючись з ухвалою суду, представник ПАТ «Дельта Банк» - Мазолевська В.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права.

Вказує на те, що обставини, на які посилається відповідач ОСОБА_2 та які взяті до уваги судом, мають не суб'єктивний та необ'єктивний характер. Матеріали справи свідчать про те, що у відповідача ОСОБА_2 відсутні будь-які суб'єктивні та об'єктивні причини для відстрочки рішення суду.

Крім того, судом першої інстанції не звернуто увагу на ту обставину, що відстрочка виконання рішення суду від 10.09.2014 року зачіпає права стягувача та позбавляє його можливості, відповідно до норм чинного законодавства України виконати рішення суду від 10.09.2014 року. ОСОБА_2 не позбавлена можливості особисто звернутися із заявою до ПАТ «Дельта Банк».

В судовому засіданні представник ПАТ «Дельта Банк» апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав.

Заявниця ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечувала, просила ухвалу суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав:

Задовольняючи заяву частково, суд виходив з того, що обставини, на які заявник посилалась при зверненні до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду, були доведені.

Проте, в повній мірі з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 10 вересня 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24 березня 2015 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 04. 06. 2015 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором від 22 серпня 2007 № 11202435000, укладеним між АКІБ «УкрСиббанк», який у подальшому змінив назву на ПАТ «УкрСиббанк», та ОСОБА_2, яка утворилась станом на 19 березня 2013 року в сумі 14 750,39 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 19 березня 2013 року становить 117 899 грн 87 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат. (а.с.17)

27.10.2015 року постановою головного державного виконавця ВДВС Солом'янського РУЮ у м. Києві Штойки Л.Р. відкрито виконавче провадження №41946905 про стягнення заборгованості в сумі 117 899,87 грн. (а.с.30)

Відповідно до квитанції №15 від 04.11.2015 року ОСОБА_2 сплатила банку частину боргу в сумі 48 000,00 грн. Тобто, урахуванням суми виконавчого збору - 11 789,99 грн., та витрат на проведення виконавчих дій - 116,82 грн., залишилося сплатити 81 806,68 грн. (а.с.55)

Відповідно до ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Таким чином, відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із положеннями ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У заяві про розстрочку виконання рішення суду заявником наведено обставин, які мають характер особливих обставин, на що судом було звернуто увагу, надано докази на підтвердження такого майнового стану, який дає підстави для розстрочки виконання рішення суду відповідно до ст. 373 ЦПК України.

Згідно зі ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суд вірно дав оцінку посиланню заявниці на важкий фінансовий стан, що є винятковим випадком, який дає підстави для розстрочення виконання судового рішення.

Також суд вірно врахував добросовісне часткове виконання рішення та сплату боргу у розмірі 48 000,00 грн.

При цьому суд, виходячи з наявності підстав для розстрочення виконання рішення суду, фактично не розстрочив, а встановив порядок виконання рішення суду, а саме: розстрочив стягнення заборгованості на 6 місяців, стягуючи суму заборгованості, яка підлягає виплаті на користь ПАТ «Дельта Банк» в рівних частинах до 10 числа кожного місяця.

Оскільки питання про наявність підстав для розстрочення виконання рішення суду по суті правильно було вирішено у відповідності до норм процесуального права, а саме ст. ст. 60, 373 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне змінити ухвалу та виключити з її резолютивної частини посилання на стягнення суми заборгованості, яка підлягає виплаті на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в рівних частинах до 10 числа кожного місяця.

Згідно п. 2 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Керуючись ст.ст. 218,312-315,317 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»- МазолевськоїВікторії Вікторівни - задовольнити частково.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року змінити, виключивши з резолютивної частини ухвали вказівку про стягнення суми заборгованості, яка підлягає виплаті на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в рівних частинах до 10 числа кожного місяця.

В іншій частині ухвалу залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий

Судді