Ухвала суду № 56060840, 03.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

У К Р А Ї Н А

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2а

Справа 22- ц\796\ 1446\2016р. Головуючий у 1 інстанції- Ключник А.С.

Доповідач- Барановська Л.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2016р. колегія суддів судової палати в цивільних справах

Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого- Барановської Л.В.

Суддів- Панченка М.М., Побірченко Т.І.

при секретарі Осмолович В.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу

за апеляційною скаргою представника ПАТ КБ «Приватбанк»

на рішення Святошинського районного суду м.Києва від 05.11.2015р.

у справі за позовом ОСОБА_5 до ПАТ КБ

«Приватбанк» про захист прав споживачів, повернення відсотків по

депозитному вкладу.

Заслухавши доповідь судді Барановської Л.В., пояснення осіб, які

з»явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи,

обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія-

В с т а н о в и л а:

Позивачка звернулася до відповідача з даним позовом до Святошинського районного суду м.Києва.

Рішенням Святошинського районного суду м.Києва від 05.11.2015р. позов задоволений частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивачки відсотки нараховані відповідно до умов договору від 24.04.2013р. в розмірі 465,39 доларів США.

Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «Приватбанк» просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що суд не дав належної оцінки доказам, неповно з»ясував обставини справи.

Апеляційна скарга представника ПАТ КБ «Приватбанк» задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.04.2013р. між ОСОБА_5 та ПАТ КБ «Приватбанк» укладено договір депозитного вкладу «Стандарт» ,за умовами якого позивачка передала, а банк отримав грошові кошти в сумі 6049,48 доларів США. Відповідач зобов»язався нарахувати на суму вкладу 9,75 % річних та сплачувати їх відповідно до п.3 договору кожного місяця на рахунок.

Строк дії договору до 24.04.2014р., однак відповідно до п.6 зазначеного договору строк дії договору продовжувався по його закінченню автоматично на 365 днів.

14.10.2013р. вклад було поповнено на суму 3 000 доларів США.

Відповідно до довідки від 03.05.2014р. та виписки на рахунках, відкритих у ПАТ КБ «Приватбанк» знаходяться належні позивачці кошти: за вкладом «Стандарт» - грошові кошти в сумі 11 270, 98 дол. США , які складаються із вкладу та нарахованих відсотків; за картковим рахунком, картка для виплат, грошові кошти у сумі 9513,45 грн., за картковим рахунком, універсальна, грошові кошти у сумі 37,19 грн., за картковим рахунком, копилка, грошові кошти у сумі 11,61 грн. (а.с. 14).

Згідно п. 1.1, 1.2 , 2.1. договору №46/108649-96605 від 08.10.2014 року ОСОБА_5 переуступила право вимоги по вкладу № SAMDN250007348162482, рахунок НОМЕР_1 на суму 1500,00 доларів США., за що отримала від AHO «ФЗВ» 54975,75 рублів, які розраховані станом на 21 квітня 2014 року (а.с. 79).

Згідно п.1.1, 1.2, 21. договору №46/108649-96606 від 08.10.2014 року ОСОБА_5 переуступила право вимоги по картковому рахунку пластикової картки на суму 408,02грн., в іншій частині права (вимоги) залишаються за цементом, за що отримала від AHO «ФЗВ» 34403,96 рублів, які розраховані станом на 21 квітня 2014 року (а.с. 74).

Проте, позивачка в заяві про зменшення розміру позовних вимог вказувала на те, що в повному обсязі відступила право вимоги по укладеному договору, та картковому рахунку, надавши AHO «ФЗВ», оригінали договорів та оригіналів чеків (а.с. 66), однак, доказів переуступки в повному обсязі суду не надано.

Доказів про те, що було укладено договір про відкриття карткового рахунку, сторонами суду не надано. Відповідно до п. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заперечуючи проти позову, ПАТ КБ «ПриватБанк» посилалося на неможливість виконання договору, оскільки відділення банку, у якому укладено договір, знаходиться на території Автономної Республіки Крим.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» територія Автономної Республіки Крим визначена як тимчасово окупована територія України.

З метою забезпечення стабільності грошової одиниці України, захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків України, запобігання та уникнення ризиків у діяльності банків, беручи до уваги Указ Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», Декларацію Верховної Ради України від 20 березня 2014 року № -VII «Про боротьбу за звільнення України», Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», враховуючи неможливість здійснювати Національним Банком України банківське регулювання та банківський нагляд, валютний контроль і державний фінансовий моніторинг за діяльністю окремих банків та відокремлених підрозділів банків, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя, а також неможливість виконання такими банками та відокремленими підрозділами банків вимог Законів України «Про банки і банківську діяльність», «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинних шляхом, або фінансування тероризму», Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю, інших нормативно-правових актів Національного банку України, що свідчить про здійснення ними ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи кредиторів, у тому числі інших банків, правлінням Національного банку України прийнято постанову від 6 травня 2014 року № 260 «Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя».

З матеріалів справи вбачається, що вказаний договір укладений між позивачкою та відповідачем, як юридичною особою, місцезнаходження якої в договорі зазначено: м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50. Стороною укладеного договору банківського вкладу є ПАТ КБ «Приватбанк», то згідно з чинним законодавством, яке регулює цей вид правовідносин, зобов»язання за дійсними договорами має виконувати саме ПАТ КБ «Приватбанк», як юридична особа, а не його кримська філія.

Ліквідація філій або припинення у будь-який спосіб їх діяльності не звільняє відповідача від виконання обов»язків по укладених і дійсних договорах.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов»язань суд прийшов до обґрунтованого висновку, що необхідно стягнути з ПАТ КБ «Приватбанк» на користь позивачки 465.39 доларів США відсотків за користування банківським вкладом за період з травня 2014р. по вересень 2014р. в розмірі визначеному в договорі, тобто 9,75 % річних.

Відносно вимог позивачки про стягнення відсотків нарахованих відповідно до умов договору банківського рахунку в сумі 119,50 грн., суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог в цій частині позову, оскільки позивачкою не надано достовірних доказів, а саме, договір про відкриття банківського рахунку та,зокрема, те, що по цьому договору нараховуються проценти в розмірі 9,75% річних.

За таких обставин суд мав підстави для часткового задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновки рішення суду не спростовують. Банк повинен виконувати свої зобов»язання за договором банківського вкладу.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія-

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ПАТ КБ «Приватбанк» відхилити, рішення Святошинського районного суду м.Києва від 05.11. 2015р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді