Ухвала суду № 56060731, 22.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2016р. Справа № 876/4416/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): не з’явився

позивача у справі: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Шахта “Надія”

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.04.2014р. у справі №813/1068/14

за позовом Сокальської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області

до Публічного акціонерного товариства “Шахта “Надія”

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2014р. позивач: Сокальська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Шахта Надія” про стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України і на даний час має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість, екологічного та земельного податків, всього на загальну суму 5877034,37грн. Заборгованість відповідача виникла внаслідок порушення податкового законодавства, у зв'язку із несплатою коштів відповідно до самостійно поданих відповідачем декларацій з вказаних вище податків.

За результатами розгляду справи Львівський окружний адміністративний суд позовні вимоги задоволив, оскільки податковий борг відповідача виник на підставі самостійно визначених відповідачем податкових зобов’язань у податкових деклараціях. Податковий борг відповідачем в добровільному порядку не погашено, як наслідок, позивачем у справі: Сокальською об’єднаної державною податковою інспекцією заявлено позовні вимоги про стягнення з рахунків ПАТ “Шахта Надія” у банках кошти в сумі 5877034,37грн. в рахунок погашення податкового боргу.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції апелянт (відповідач у справі): ПАТ “Шахта Надія” оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт зазначає, що для стягнення податкового боргу податковий орган повинен був надіслати відповідачу податкову вимогу. Оскільки податкова вимога надіслана не була, то право на стягнення податкового боргу у позивача не виникло. Апелянт вказує, що у разі, коли у платника податку виникає новий податковий борг, то мала б надсилатися нова податкова вимога.

Позивачем було подано до суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначається, що Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та Податковим Кодексом України чітко зазначено, що у разі збільшення податкового боргу після відправлення платнику податків податкової вимоги, та у випадку не погашення податкового боргу в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

В судове засідання сторони не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, колегією суддів встановлено наступне:

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, ПАТ "Шахта Надія" зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ - 00178175, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно з довідкою Сокольської ОДПІ про заборгованість від 03.02.2014р. №199/10/15-00, станом на 01.02.2014р. податковий борг відповідача становить 5877034,37грн., в тому числі:

- з податку на додану вартість в сумі 5777606,00грн., який виник на підстав самостійно поданих податкових декларацій з ПДВ за вересень 2013р. від 18.10.2013р. №9066113560 в сумі 1209064,00грн., за жовтень 2013р. від 18.11.2013р. №9074057738 в сумі 2820161,00грн., за листопад 2013р. від 19.12.2013р. №9081998043 в сумі 802768,00грн., за грудень 2013р. від 20.01.2014р. №9088224156 в сумі 945613,00грн.;

- з екологічного податку, на підставі поданої податкової декларації від 22.10.2013р. №9066999191 в сумі 75217,53грн.;

- з земельного податку, на підставі поданої податкової декларації від 24.01.2013р. №9002178929 в сумі 24210,84грн.

У матеріалах справи наявний корінець першої податкової вимоги від 23.10.2001p. №1/7 на суму податкового боргу в розмірі 2613,20грн., яку було вручено 01.12.2001p. головному бухгалтеру підприємства під розписку та корінець другої податкової вимоги від 26.11.2001р. №2/6, яку було вручено заступнику головного бухгалтера підприємства під розписку - 16.04.2002р..

Крім того, на виконання вимог п.59.1 ст.59 ПК України, ДПІ у Сокальському районі Львівської області ДПС надіслала на адресу відповідача податкову вимогу від 01.11.2012р. №202 на суму 3267,94грн.

Відповідно до вимог ст.16 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно з нормами пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст.54 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації, а податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п.54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст.54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до норм п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкову вимогу. Згідно із вимогами п. 59.5 вказаної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 та пп.6.6 п.6 ст.6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. У разі, коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ні Податковий кодекс України, ні Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами”, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010p. №1037 “Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків”, не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень і не був зобов’язаний повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

Відповідно до вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Колегією суддів не беруться до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі є надуманими, безпідставними, жодним чином не узгоджуються з чинним на момент існування правових відносин законодавством та жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції. Колегія суддів звертає увагу на те, що податковим органом було дотримано обов’язок щодо надсилання податкової вимоги платнику податків у відповідності до вимог ст.59 ПК України та обрано правильний спосіб захисту порушених прав у відповідності до ст.95 ПК України.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з рахунків ПАТ “Шахта Надія” у банках, що обслуговують платника податків, кошти в сумі 5877034,37грн., рахунок погашення податкового боргу є підставними. Податковий борг відповідачем в добровільному порядку не був погашений, а отже, підлягає до примусового стягнення.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Шахта “Надія” на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.04.2014р. у справі №813/1068/14 за позовом Сокальської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області до Публічного акціонерного товариства “Шахта “Надія” про стягнення податкового боргу, - залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.04.2014р. у справі №813/1068/14, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25.02.2016р.