Ухвала суду № 56060667, 22.02.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 р. Справа № 876/6279/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді Сапіги В.П.

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 р. у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

24.11.2015 року Державна податкова інспекція у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області звернулась в суд з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника в розмірі 7174,08 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 року адміністративний позов задоволено, оскільки суд погодився з доводами позивача.

ТОВ «Метал Холдинг Львів» подало апеляційну скаргу, вважаючи, що оскаржувана постанова винесена судом в супереч норм матеріального права та без повно і всебічно з'ясованих обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Апелянт стверджує, що 07.08.2014 року ним здійснено проплату боргу в сумі 880 грн., а 09.10.2014 року в 4850 грн, а тому відсутні підстави для стягнення коштів.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд у відповідності до ч.1 ст.41 КАС України відзначає, що коли відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі ( у тому числі у разі неявки осіб, які беруть участь у справі ) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні норми чинного законодавства та обставини справи.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 20.1.34. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що ТОВ «Метал Холдинг Львів» зареєстроване юридичною особою та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, є платником податків, зокрема і на додану вартість.

Відповідно до даних обліку ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області заборгованість ТОВ «Метал Холдинг Львів» становить 7174,08 грн та складається з несплаченого податкового зобов'язання по податку на додану вартість на підставі податкової декларації від 19.06.2014 року на суму 1195 грн, податкової декларації від 06.08.2014 року на суму 873 грн, податкової декларації від 09.10.2014 року на суму 4 851 грн та нарахованої пені на суму 255,08 грн.

Статтею 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборів віднесено, податок на прибуток та податок на додану вартість (підпункті 9.1.1 та 9.1.3).

Пунктом 8.2 ст. 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4).

Положеннями ст. 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пп. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст. 54 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації, а податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1 ст.59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. При цьому згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

На виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, податковий орган надіслав 22.04.2014 р. на адресу відповідача податкову вимогу за №986-25 на суму податкового боргу 828355,55 грн. Вказану податкову вимогу Товариство оскаржило в судовому порядку та за наслідком розгляду адміністративного позову про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 986-25 від 22.04.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв до уваги доводи відповідача стосовно погашення зобов'язання по податку на додану вартість на підставі податкових декларацій від 19.06.2014 року на суму 1195 грн, 06.08.2014 року на суму 873 грн. та 09.10.2014 року на суму 4851 грн, сплативши 07.08.2014 рку борг в сумі 880 грн., а 09.10.2014 року в 4850 грн з огляду на викладене нижче.

Довідкою ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 14391/8/13-50-20-0041/839 від 13.11.2014 року стверджується, що станом на 11.11.2014 року за Товариством обліковується заборгованість в сум 818106,19 грн, а саме з податку на прибуток в сумі 159491,35 грн (основний платіж за актом перевірки 96583,10 грн; штрафна санкція 48292 грн; пеня 14616,25 грн), з податку на додану вартість в сумі 658614,84 грн (основний платіж 6919 грн; основний платіж за актом перевірки 397459,33 грн; штрафна санкція 202312 грн; пеня 51924,51 грн).

Також встановлено, що у жовтні 2014 року податковий орган звернувся в суд з позовом про стягнення з Товариства податкового боргу з податку на прибуток та податку на додану вартість в сумі 816662,11 грн, який виник на підставі несплати податкових зобов'язань, що визначені податковими повідомленнями-рішеннями № 0000142220 від 13.05.2013 року на суму 144876 грн та № 0000152220 від 13.05.2013 року на суму 606935грн.

Під час розгляду справи № 813/7132/14 за вказаним позовом ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області позовні вимоги було уточнено у зв'язку з зарахуванням сплачених Товариством коштів у сумі 5730 грн в рахунок боргу по зобов'язаннях, визначених податковим повідомленням-рішенням. Тому постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2015 року стягнуто з рахунків Товариства 810932 грн.

Наведеним рішенням встановлено, що податковий борг відповідача в сумі 810932,11 грн, що підлягав до стягнення судом, складається з боргу по податку на прибуток у сумі 159491,35 грн (96583,10 грн - основний платіж за актом документальної перевірки, 48292 грн. - штрафні санкції, 14 616,25 грн. - нарахована пеня) та по податку на додану вартість у сумі 606935 грн. (397459,33 грн - основний платіж за актом документальної перевірки, 202312 грн - штрафні санкції, 51669,43 грн - нарахована пеня).

Розмежовуючи правову природу податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» по податку на додану вартість, заявленого до стягнення за позовом у справі № 813/8003/14 та борг стягнутий постановою суду від 06.04.2014 року у справі № 813/7132/14 судом встановлено наступне.

На підставі акта перевірки №676/22-20/33286209 від 19.04.2012 року ДПІ винесено, зокрема податкове повідомлення-рішення №0000152220 від 13.05.2013 року, яким відповідачу збільшено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 606935 грн. (в тому числі основний платіж 404623 грн., штрафні санкції 202312 грн).

Платіжними дорученнями дійсно стверджується про сплату товариством податку на додану вартість, а саме за № 2726 від 20.06.2014 року в сумі 1195 грн., № 2756 від 07.08.2014 року на суму 880 грн, № 2798 від 09.10.2014 року на суму 4850 грн.

Разом з тим кошти, сплачені платіжними дорученнями від 07.08.2014 року та від 09.10.2014 року на загальну суму 5730 грн (880 грн+4850 грн) зараховані контролюючим органом згідно з черговістю виникнення боргу, відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України, а саме по зобов'язаннях, що визначені податковим повідомленням-рішенням №0000152220 від 13.05.2013 року, у зв'язку з чим ДПІ зменшено розмір позовних вимог у справі № 813/7132/14. Тому заборгованість стягнута постановою суду включає суми, визначені податковим повідомленням-рішенням №0000152220 від 13.05.2013 року за виключенням сплачених 5 730,00 грн.

Окрім того, з картки особового рахунку Товариства по податку на додану вартість встановлено, що кошти, сплачені платіжним дорученням № 2726 від 20.06.2014 року в сумі 1195 грн. також зараховані контролюючим органом по зобов'язаннях, визначених контролюючим органом, а не в напрямку, який зазначив платник.

Відповідно до пункту 87.9 статті 89 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Беручи до уваги наведені нормативно-правові акти та встановлені обставини справи, що підтверджені належними та допустимими письмовими доказами, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що правомірне зарахування контролюючим органом платежів відповідача за узгодженими податковими зобов'язаннями в рахунок погашення податкової заборгованості, існування якої позивачем не заперечується, призвело до того, що податкове зобов'язання по податку на додану вартість на підставі податкових декларацій від 19.06.2014 року на суму 1195 грн, 06.08.2014 року на суму 873 грн. та 09.10.2014 року на суму 4851 грн на даний час є несплаченим.

Одночасно колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на те, що не підтверджено жодними доказами та розрахунками нарахування податковим органом пені в сумі 255,08 грн з огляду на встановлення таких обставин.

Так актом звірки податкового боргу Товариства по податку на додану вартість № 3733-20 від 25.03.2015 року, підписаного і представником Товариства, встановлено, що у відповідача була несплачена пеня в розмірі 51924,51 грн. з якою відповідач не погоджується.

Згадуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.04.2015 року у справі № 813/7132/14, зокрема стягнуто з рахунків Товариства нараховану по податку на додану вартість пеню в розмірі 51669,43 грн. Тому пеня по податку на додану вартість в сумі 255,08 грн (51 924,51 грн-51 669,43 грн) є несплаченою та в судовому порядку не стягнутою.

Карткою особового рахунку платника податку на додану вартість - Товариства визначено, що у зв'язку зі сплатою коштів платіжним дорученням № 2756 від 07.08.2014 року на суму 880 грн за невчасну сплату податкового зобов'язання, яке визначене податковим повідомленням-рішенням №0000152220 від 13.05.2013 року нарахована пеня в розмірі 19,89 грн Крім того, у зв'язку зі сплатою коштів платіжним дорученням № 2798 від 09.10.2014 року на суму 4850 грн за невчасну сплату податкового зобов'язання, яке визначене податковим повідомленням-рішенням №0000152220 від 13.05.2013 року нарахована пеня в розмірі 235,19 грн.

Наведені нарахування пені визначено п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдинг Львів» залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25.05.2015 року у справі № 813/8003/15/4 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя : В.П. Сапіга

Судді: Н.Г. Левицька

І.М. Обрізко

Повний текст виготовлено 24.02.2016р.