Постанова № 56060288, 16.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/206/13-а

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю з фізичних осіб, -

ВСТАНОВИВ:

18 січня 2013 року Державна податкова інспекція у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому, з урахуванням уточнень у вересні 2014 року позовних вимог, просила стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за землю з фізичних осіб в сумі 93 633,86 грн., посилаючись на те, що станом на 29.09.2014р. за відповідачем рахується заборгованість у вказаному розмірі, яку останній в добровільному порядку не погашає.

Постановою від 29 вересня 2014 року, ухваленою в порядку письмового провадження, Херсонський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов в повному обсязі та стягнув з ФОП ОСОБА_1 до Державного бюджету податковий борг по орендній платі з фізичних осіб в сумі 93 633,86 грн.

Не погоджуючись з постановою суду, ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову, а справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального і процесуального права.

Порушенням норм процесуального права апелянт вважає розгляд справи за відсутності відповідача, незважаючи на подання ним клопотання про відкладення розгляду справи, що позбавило його права на належний правовий захист, в тому числі щодо надання доказів необґрунтованості заявлених до нього позовних вимог.

Державна податкова інспекція у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби надала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що у травні 2012 року податковим органом проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питання повноти нарахування та сплати орендної плати за землю з фізичних осіб за 2010 р. та 2011 р., за результатами якої складений акт №239/17-011/НОМЕР_1 від 22.06.2012р., на підставі якого 13.08.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0085141700 про збільшення відповідачу грошового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у загальній сумі 98493,13 грн.

Суд першої інстанції встановив, що за результатами оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення ФОП ОСОБА_1 в судовому порядку Херсонським окружним адміністративним судом 27.09.2013р. винесено постанову по справі №821/1316/13-а про відмову в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення №0085141700 від 13.08.2012р. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06.08.2014р. постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.09.2013р. по справі №821/1316/13-а залишено без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 - без задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що згідно розрахунку суми податкового боргу, а також даних інтегрованої картки платника податків за платежем «орендна плата з фізичних осіб», за ФОП ОСОБА_1 обліковується податковий борг у загальній сумі 93633,86 грн. (в т.ч.: 93620,97 грн. - заборгованість за податковим повідомленням - рішенням №0085141700 від 13.08.2012р., 12,89 грн. - пеня, нарахована за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання).

Суд першої інстанції, з посиланням на п.п.20.1.19 п.20.1 ст.20, п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України, визнав обґрунтованими доводи ДПІ у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби про наявність підстав для стягнення з ФОП ОСОБА_1 заборгованості у вказаному розмірі в судовому порядку. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що:

- сума боргу відповідача є узгодженою;

- на виконання п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України ДПІ було направлено відповідачу поштовою кореспонденцією податкову вимогу від 16.11.2012р. за №506-1050/м/19-0, яка повернулась до податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання», у зв'язку з чим така вимога вважається врученою відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України;

- на час прийняття рішення заборгованість залишається не погашеною, а відповідач не скористався правом надати письмові заперечення щодо позовних вимог або докази погашення суми податкового боргу.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Предметом позову є стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по орендній платі за землю з фізичних осіб в сумі 93 633,86 грн.

Апеляційний суд встановив, що в період з 11 по 15 травня 2012 року позивач провів документальну позапланову невиїзну перевірку з питань повноти нарахування та сплати орендної плати за землю з фізичних осіб за 2010 - 2011 роки фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, за наслідками якою складений акт від 22 червня 2012 року №239/17-011/НОМЕР_1 (а.с.12-16).

На підставі акту перевірки від 22 червня 2012 року № 239/17-011/НОМЕР_1 податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 13 серпня 2012 року № 0085141700 (а.с.17 зворот), яким ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата за землю з фізичних осіб у загальному розмірі 98 493,13 грн. (з яких: 78 794,5 грн. за основним платежем, 19 698,63 грн. за штрафними санкціями).

16 листопада 2012 року податковим органом прийнята податкова вимога № 506-1050/19-0 (а.с.19) на суму 94 838,97 грн., яка надіслана ФОП ОСОБА_1 16 листопада 2012 року, та яка у грудні 2012 року повернута податковому органу з повідомленням про неможливість вручення рекомендованого поштового відправлення, у зв'язку із закінченням строку зберігання (а.с.20).

18 січня 2013 року податковий орган звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача боргу, розмір якого після уточнення 29 вересня 2014 року позовних вимог, становить 93 633,86 грн. (а.с.119).

Також, апеляційний суд встановив, що податкове повідомлення-рішення від 13 серпня 2012 року №0085141700 оскаржено ФОП ОСОБА_1 у судовому порядку - адміністративний позов поданий до суду 04 квітня 2013 року (а.с.59).

За результатами розгляду адміністративної справи №821/1316/13, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року (а.с.96-98), відмовлено у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 13 серпня 2012 року №0085141700.

Також, апеляційний суд встановив, що постановою Вищого адміністративного суду України від 24 лютого 2015 року (ЄДРСР № 43159859) постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2013 року та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року скасовані в частині відмови у визнанні недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби від 13.08.2012р. №008514700 про збільшення зобов'язання по орендній платі на суму 27446,68 грн. та застосування штрафу в сумі 6861,67 грн., та в цій частині ухвалена нова постанова, якою адміністративний позов ФОП ОСОБА_1 задоволений частково, зокрема, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби від 13.08.2012р. №008514700 в частині збільшення зобов'язання по орендній платі на суму 27 446,68 грн. та застосування штрафу в сумі 6 861,67 грн.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.ст. 56, 102 ПК України, сума грошового зобов'язання, визначена податковим повідомленням-рішенням від 13 серпня 2012 року №0085141700 в розмірі, за виключенням орендної плати на суму 27 446,68 грн. та штрафу в сумі 6 861,67 грн., набула статусу узгодженої - з дня набрання законної сили ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2014 року.

При цьому, до спірних правовідносин застосуються приписи п.п.60.1.5 п.60.1 ст.60 ПК України, відповідно до якої податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги.

Перевіряючи дотримання податковим органом строків звернення до суду, апеляційний суд зазначає, що податкова вимога направлена до відповідача 16 листопада 2012 року, що підтверджено відбитком поштового штемпелю на копії конверта. (а.с.20)

Проте, рекомендоване поштове відправлення повернуто податковому орган з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання», на якому поштовий штемпель є нечитабельним, а адміністративний позов та інші матеріали справи не містять відомостей про дату повернення податковому органу податкової вимоги без її вручення відповідачу, але відповідно до п. 99, п. 100, п. 110, п. 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ №270 від 05.03.2009р., у цьому випадку рекомендоване поштове відправлення має бути повернуто відправнику через 1 місяць з дня отримання цього поштового відправлення відділенням зв'язку. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що датою повернення податкової вимоги є 16 грудня 2012 року.

Враховуючи викладене та приписи абз.3 п.58.3 ст.58 ПК України, датою надіслання (вручення) податкової вимоги є 16 грудня 2012 року, а тому звернення податкового органу до суду з позовом 18 січня 2013 року, є передчасним та суперечить вимогам п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

Також, апеляційний суд зазначає, що на виконання функцій (ст.19-1 ПК України) податковому органу, відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 ПК України (в редакції, чинній на час звернення до суду), окрім іншого, надані такі права як, звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Особливості процесуальної правосуб'єктності державної податкової інспекції, як суб'єкта владних повноважень, в адміністративному судочинстві полягають у можливості звернення до суду лише у випадку, коли таке право передбачено законом.

Аналіз завдань, функцій, прав та обов'язків податкових органів, визначених у Податковому кодексі України дає підстави для висновку про наявність у них повноважень на звернення до суду з позовами про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу, в той час як позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу без визначення рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.

З урахуванням приписів ч.4 ст.195 КАС України, відповідно до якої апеляційний суд не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції, апеляційний суд дійшов висновку, що адміністративний позов має бути залишений без задоволення з підстав неналежного обрання податковим органом засобу реалізації свого права та передчасного звернення до суду.

При прийнятті оскаржено постанови суд першої інстанції залишив поза увагою зазначені обставини, що призвело до прийняття незаконного судового рішення. А відтак, постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 29.09.2014р. підлягає скасуванню на підставі п.1 ч.1 ст.202 КАС України, як така, що прийнята з неповним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи.

Апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення вимог апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 щодо направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки статтею 198 КАС України суду апеляційної інстанції не надано повноважень щодо направлення справи на новий розгляд за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставин, які мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального права та до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена частково, оскаржена постанова - скасована та ухвалена нова постанова про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-72, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Цюрупинському районі Херсонської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по орендній платі за землю з фізичних осіб.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець