Постанова № 56059810, 23.02.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2016 року Справа № 904/9563/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Дмитренко Г.К.

секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 02.01.2016 р., представник,

представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Марганець

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2015 року у справі № 904/9563/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ №1", м. Запоріжжя

до Публічного акціонерного товариства "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Марганець

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2015 року (судя ОСОБА_2В.) позов задоволено, стягнуто з публічного акціонерного товариства "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Марганець на користь Публічного акціонерного товариства "ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ №1", м. Запоріжжя заборгованість в розмірі 46 177,45 грн. та судовий збір в розмірі 1 218 грн.

Рішенння господарського суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №280 від 22 квітня 2015 року, в частині оплати за поставлений товар, в результаті чого виникла заборгованість.

Не погодившись з вказаним рішенням господарського суду, відповідач його оскаржує на предмет неповного зясування судом обставин, що мають значення для справи.

Відповідач стверджує, що відповідно до умов договору поставки №280 від 22 квітня 2015 року на його адресу було поставлено товар на суму 92 354, 95 грн. згідно Специфікації №1 до вказаного договору, але в порушення п.3.3 та п.4 договору поставки позивач по сьогоднішній день не надав відповідачу оригінали рахунків згідно умов специфікації №1, що унеможливило виконання Публічним акціонерним товариством "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" своїх зобовязань з оплати поставленого товару з вини позивача.

Публічне акціонерне товариство "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" зазначає, що не зважаючи на відсутність повного пакету документів, зазначених в п.4 специфікації №1, відповідач оплатив вартість поставленого товару частковов розмірі 46 177, 50 грн., що також не спростовується позивачем.

На думку відповідача термін оплати за поставлений товар не настав, оскільки відповідно до п.2.7. договору поставки №280 термін оплати за поставлений товар настає після моменту поставки, покупець проводить оплату за товар після надання постачальником всіх документів, які підлягають наданню покупцю в обовязковому порядку відповідно до умов договору. При простроченні надання таких документів термін оплати збільшується на термін прострочення надання документів.

У звязку з викладеним відповідач вважає, що звернення позивача до суду про стягнення з відповідача суми в розмірі 46 177 грн. 45 коп. є безпідставним, оскільки права позивача, згідно умов договору, порушено не було.

Відповідач просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача доводи апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржуване рішення законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Стверджує, що відповідно до положень "Інструкції про порядок приймання продукції виробничо технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю" відсутність необхідних транспортних та товаросупровідних документів, передбачених для отримання товару, або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку скаладється акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується які документи відсутні.

Тобто, на думку позивача, саме відповідач повинен був скласти відповідний акт про відсутність необхідних документів та направити його позивачу. Жодної претензії з боку відповідача позивач не отримував.

Посилаючись на Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17 липня 2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права"стверджує, що оскільки факт поставки та отримання відповідачем товару є підтвердженим належними доказами первинними документами бухгалтерського обліку, а саме видатковою накладною, довіреністю, у відповідача виникло зобовязання по оплаті отриманого товару на умовах договору.

19 лютого 2016 року до Дніпропетровського апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про розгляд даної справи без участі повноважного представника, оскільки останній немає змоги бути присутнім в судовому засіданні апеляційного господарського суду призначеного на 23 лютого 2016 року по справі №904/9563/15 у звязку з його участю 23 лютого 2016 року о 10:45 год. в судовому засіданні Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Розгляд справи відкладався з 04 лютого 2016 року до 23 лютого 2016 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріали справи свідчать, що між Публічним акціонерним товариством "ЗАВОД ЗАЛІЗОБЕТОННИХ КОНСТРУКЦІЙ №1" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (покупець) укладено договір поставки №280 від 22 квітня 2015 року (далі -договір), відповідно до п.1.1., постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) покупцеві товар у відповідності до специфікацій до договору, а покупець прийняти поставлений товар та оплатити його вартість в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.6. договору, порядок оплати товару та форма розрахунків вказуються сторонами в специфікаціях до цього договору. Оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі, в національній валюті України, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. У випадку, якщо сторони в специфікації встановили термін оплати після моменту поставки, покупець проводить оплату за Товар після надання постачальником всіх документів, які підлягають наданню покупцю в обов'язковому порядку відповідно до умов цього договору. При простроченні надання таких документів термін оплати збільшується на термін прострочення надання документів.

Пунктом 3.3. договору поставки передбачено, що разом із товаром постачальник повинен надати покупцю рахунок-фактуру, видаткову накладну, товаротранспортну накладну та сертифікат якості на товар.

Пунктом 3.4. договору сторони зазначили, що датою передачі товару вважається дата зазначена сторонами договору у видатковій та товаротранспортній накладній.

Якщо зазначені в п.3.3. договору документи складені з порушенням вимог для складання таких документів, якщо найменування та/або номенклатура, якісні та кількісні характеристики товару, зазначені в таких документах не відповідають назві та/або номенклатури, якісним ті кількісним характеристикам оставленого товару. покупець має право відмовитися від прийняття товару без надання пояснень (п.3.7. договору).

На виконання специфікації №1 до договору постачання від 22 квітня 2015 року з урахуванням додаткової угоди №1 від 15 червня 2015 року, протягом травня місяця 2015 року позивач поставив на адресу відповідача залізобетонну продукцію на загальну суму 92 354 грн. 95 коп., що підтверджується видатковими накладними №440 від 05 травня 2015 року та № 519 від 18 травня 2015 року (а.с.18-19) та товарно транспортними накладними №30000000440 від 05 травня 2015 року, №30000000519 від 15 травня 2015 року (а.с.20-21).

Згідно вказаних накладних представник Публічного акціонерного товариства "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" за довіреностями №294 від 29 квітня 2015 рок, №335 від 15 травня 2015 року (а.с.22-23) ОСОБА_3 отримав поставлений товар, що підтверджується відповідним підписом вказаної особи.

Пунктом 4 специфікації №1 до договору постачання від 22 квітня 2015 року сторонами було встановлено, що розрахунок за поставлену продукцію проводиться по факту поставки кожної партії продукції протягом 30 календарних днів з моменту передачі права власності на товар покупцю.

11 серпня 2015 року Публічне акціонерне товариство "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" платіжним дорученням №1915 на підставі рахунку №248 від 05 травня 2015 року частково сплатив грошові кошти за поставлений позивачем товар в розмірі 46 177, 50 грн. (а.с.49; 89-90) однак, на момент настання граничних строків остаточних розрахунків, в повному обсязі не розрахувався в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 46 177, 45 грн.

Доказів оплати заборгованості відповідачем не надано ні господарському суду, ані апеляційній інстанції.

Згідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між субєктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими субєктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько договірними зобовязаннями.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу .

Матеріалами справи встановлено порушення відповідачем зобовязання з оплати основного боргу.

Твердження апелянта що позивач не надав йому оригіналів рахунків для оплати, як це передбачено специфікацією №1, не звільняє його від обовязку повної оплати поставленого товару, оскільки згідно ч.2 ст.662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства, відповідач не надав суду доказів звернення до позивача з вимогою щодо надання документів, передбачених п.3.3 договору, а відтак вважається, що разом з товаром він отримав необхідні документи, у звязку з чим розрахунок за поставлену продукцію повинен бути здійснений на протязі 30 банківських днів з моменту передачі права власності на товар.

З врахуванням викладеного, апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду, що заборгованість в розмірі 46 177, 45 грн. підтверджується матеріалами справи і підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2015 року відповідає діючому законодавству, судом повністю досліджено всі обставини справи, підстави для скасування даного рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.49, 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2015 року у справі № 904/9563/15 залишити без змін.

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "МАРГАНЕЦЬКИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Марганець залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Виноградник

Суддя Г.К. Дмитренко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 24.02.16 р.)