Постанова № 56059748, 23.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2016 р. Справа№ 910/16467/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Разіної Т.І.

суддів: Сотнікова С.В.

Гарник Л.Л.

за участю представників сторін:

від заявника: Кісілевич О.М. довіреність № 284 від 07.07.2015;

від боржника (апелянта): не з'явився

розпорядник майна: Черевач М.М. посвідчення № 954 від 23.05.2013;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" на ухвалу господарського суду міста Києва від 08.07.2015 у справі № 910/16467/15 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю „Н-М", м. Київ

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.07.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Н-М", визнано розмір вимог ініціюючого кредитора ПАТ „ВТБ Банк" на суму 135 576 364,39 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Черевача М.М.

При цьому, місцевий господарський суд керувався ст.ст. 10, 16, 19, 22, 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 86 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "Н-М" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 08.07.2015 та передати заяву ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство боржника на новий розгляд до господарського суду міста Києва в іншому складі суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 (колегія суддів: Остапенко О.М.- головуючий, Верховець А.А., Пантелієнко В.О.) апеляційну скаргу ТОВ "Н-М" задоволено, ухвалу господарського суду міста Києва від 08.07.2015 скасовано, справу № 910/16467/15 передано для розгляду до господарського суду міста Києва.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.12.2015 касаційні скарги арбітражного керуючого Черевача Миколи Михайловича задоволено частково. Скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 у справі № 910/16467/15, а справу передано на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Постанова Вищого господарського суду мотивована тим, що задовольняючи апеляційну скаргу та скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 08.07.2015 у зв'язку з не повідомленням боржника про час і місце засіданні суду, суд апеляційної інстанції не врахував роз'яснення Вищого господарського суду України, які викладені в п.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011, відповідно до якого порушення норм процесуального права, зазначені у пунктах 1 - 7 частини третьої статті 104 ГПК, є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, у тому числі й тоді, коли суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. У такому випадку апеляційний суд скасовує рішення місцевого господарського суду повністю і згідно з пунктом 2 статті 103 ГПК приймає нове рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

В судовому засіданні представник ініціюючого кредитора та арбітражний керуючий Черевач М.М. заперечили вимоги апеляційної скарги зазначаючи, що боржник був повідомлений судом належним чином про час та місце розгляду справи, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали про порушення провадження у цій справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року в редакції від 22.12.2011 зі змінами та доповненнями (далі - Закон).

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Згідно ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до частини дев'ятої ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про: порушення провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів та подання його на затвердження до господарського суду, яка не може бути пізніше місяця та двадцяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше двох місяців та десяти днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду міста Києва від 30.06.2015 заяву ПАТ „ВТБ Банк" про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Н-М», оскільки останнє неспроможне погасити наявну кредиторську заборгованість у сумі 135 576 364,39 грн прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання на 08.07.2015. Зобов'язано арбітражного керуючого Носань Наталію Сергіївну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 548 від 10.04.2013), визначеного автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у справах про банкрутство, у строк до 06.07.2015 надати до суду заяву про участь у справі про банкрутство ТОВ "Н-М".

Заявлені ініціюючим кредитором вимоги до боржника на суму 135 576 364 грн. 39 коп. виникли на підставі кредитного договору № 8ВД від 13.06.2008 та підтверджені рішенням господарського суду міста Києва від 10.11.2014 у справі № 910/19963/14 яким було стягнуто з ТОВ "Н-М" на користь ПАТ "ВТБ Банк" заборгованість по кредиту в розмірі 7900000 (сім мільйонів дев'ятсот тисяч) доларів США 00 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 становить 102314638 (сто два мільйони триста чотирнадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 00 коп.; проценти, нараховані за період з 25.09.2014 по 19.10.2014 в розмірі 64131 (шістдесят чотири тисячі сто тридцять один) долар США 94 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 становить 830586 (вісімсот тридцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість) грн. 86 коп.; проценти, нараховані за період з 25.06.2012 по 24.09.2014 в розмірі 2108658 (два мільйони сто вісім тисяч шістсот п'ятдесят вісім) доларів США 14 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 становить 27309695 (двадцять сім мільйонів триста дев'ять тисяч шістсот дев'яносто п'ять) грн. 48 коп.; пеню за несвоєчасне повернення кредиту, що нарахована за період з 27.05.2013 по 24.11.2013 в розмірі 539394 (п'ятсот тридцять дев'ять тисяч триста дев'яносто чотири) долари США 44 центи, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 становить 6985816 (шість мільйонів дев'ятсот вісімдесят п'ять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 06 коп.; пеню за несвоєчасну сплату процентів, що нарахована за період з 01.10.2012 по 20.10.2014 в розмірі 147425 (сто сорок сім тисяч чотириста двадцять п'ять) доларів США 71 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 становить 1909342 (один мільйон дев'ятсот дев'ять тисяч триста сорок дві) грн. 80 коп.; 3% річних за прострочення повернення кредиту, що нараховані за період з 27.05.2013 по 19.10.2014 в розмірі 331800 (триста тридцять одна тисяча вісімсот) доларів США 00 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 року становить 4297214 (чотири мільйони двісті дев'яносто сім тисяч двісті чотирнадцять) грн. 80 коп.; 3% річних за прострочення сплати процентів, що нараховані за період з 01.10.2012 по 19.10.2014 в розмірі 66902 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот два) долари США 06 центів, що за офіційним курсом станом на 20.10.2014 становить 866463 (вісімсот шістдесят шість тисяч чотириста шістдесят три) грн. 30 коп.; договірну санкцію, що застосована згідно п. 7.3 кредитного договору № 8ВД від 13.06.2008 за період з 12.08.2014 року по 19.10.2014 (включно) за порушення зобов'язання, передбаченого п. 4.3.1 кредитного договору № 8ВД від 13.06.2008, в розмірі 75768 (сімдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят вісім) доларів США 90 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 20.10.2014 становить 981299 (дев'ятсот вісімдесят одну тисячу двісті дев'яносто дев'ять) грн. 69 коп. та судовий збір в розмірі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

25.11.2014 на виконання вказаного рішення господарським судом міста Києва було видано наказ № 910/19963/14.

Постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 05.12.2014 було відкрито виконавче провадження ВП № 45690714 з примусового виконання наказу № 910/19963/14 від 25.11.2014.

В ході примусового виконання вищезазначеного рішення заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Н-М" перед публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" погашена не була.

Отже відповідно до матеріалів справи станом на дату підготовчого засідання суду не надано доказів повного чи часткового виконання боржником зазначеного рішення.

Крім того відповідні докази не надані боржником і в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, апеляційний суд дійшов до висновку, що заявлені кредитором вимоги до боржника на суму 135 576 364 грн. 39 коп., за виключенням штрафних санкцій, є безспірними.

Згідно з частиною першою ст. 16 Закону перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів вважає правомірним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що основні грошові вимоги кредитора до боржника є безспірними, що підтверджується рішенням, наказом господарського суду Києва та постановою ВДВС про відкриття виконавчого провадження та складають на час подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, крім того, вони є непогашеними боржником протягом трьох місяців з дати відкриття виконавчого провадження.

Вищезазначені обставини є підставою для порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Н-М" та визнання ПАТ "ВТБ Банк" кредитором боржника з грошовими вимогами у розмірі 135 576 364 грн. 39 коп.

Жодних належних та допустимих доказів на спростування висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваній ухвалі представником боржника апеляційному суду не надано.

Щодо призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Черевача М.М. колегія суддів встановила наступні обставини справи.

До господарського суду міста Києва від арбітражного керуючого Носань Н.С., визначеного автоматизованою системою, надійшла заява про відмову від участі у справі, натомість із заявами про участь у даній справі звернулись арбітражні керуючі Черевач М.М. та Реверук П.К.

Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що місцевим господарським судом, обираючи з двох кандидатур арбітражних керуючих, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Черевача М.М.

Досліджуючи подані заяви судом встановлено, що Черевач М.М. має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 954 від 30.04.2013, судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, не має конфлікту інтересів, має усю необхідну матеріально-технічну базу для здійснення повноважень у даній справі, досвід роботи арбітражним керуючим становить вісім років, виконував повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на сорока підприємствах, станом на день розгляду справи виконує повноваження арбітражного керуючого у двох справах.

В свою чергу, із заяви арбітражного керуючого Реверука П.К. про участь у справі вбачається, що останній має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 783 від 08.04.2013, судимості за вчинення корисливих злочинів та заборони суду займатися діяльністю арбітражного керуючого не має, управління боржником раніше не здійснював, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, не має конфлікту інтересів, діяльність арбітражного керуючого здійснює з 2012 року, призначався розпорядником майна та ліквідатором в одинадцяти справах про банкрутство, станом на день розгляду справи виконує повноваження арбітражного керуючого на трьох підприємствах, має належні організаційні та технічні можливості для виконання обов'язків розпорядника майна у даній справі.

Таким чином, проаналізувавши наявні у справі заяви арбітражних керуючих Черевача М.М. та Реверука П.К., колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про доцільність призначення розпорядником майна ТОВ «Н-М» арбітражного керуючого Черевача М.М.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо неправомірності призначення останнього розпорядником майна боржника у зв'язку з відсутністю на офіційному сайті Київського апеляційного господарського суду в мережі Інтернет будь-якої інформації про його спеціалізацію, колегією суддів відхиляються як безпідставні та такі, що не доводять порушень судом вимог абз. 4 ч. 1 ст. 114 Закону про банкрутство, оскільки з матеріалів справи вбачається, що спеціалізація арбітражного керуючого Черевача М.М. визначається Севастопольським апеляційним господарським судом, проте, станом на дату розгляду справи в суді першої інстанції на офіційному сайті Судової влади України та на сайті Міністерства юстиції України в електронній базі з технічних причин доступ до даних щодо спеціалізації арбітражних керуючих Севастопольського апеляційного округу відсутній.

В свою чергу, арбітражним керуючим Черевачем М.М. було надано суду, що наявні в справі, необхідні документи та пояснення, які підтверджують його спеціалізацію та відповідність його кандидатури вимогам Закону про банкрутство, а відтак і можливість останнім належним чином виконувати повноваження розпорядника майна боржника.

Стосовно тверджень скаржника, наявних в апеляційній скарзі про порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо належного повідомлення боржника про дату, час та місце проведення підготовчого засідання колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалу місцевого господарського суду від 30.06.2015, якою прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до провадження та призначено підготовче засідання на 08.07.2015 об 11 год. 40 хв., направлено на адресу сторін 03.07.2015, про що свідчить відмітка на зворотньому боці останнього аркуша ухвали.

Проте, вказана ухвала отримана представником ТОВ «Н-М» лише 08.07.2015, тобто в день судового засідання, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.с. 5).

Більш того, на підтвердження несвоєчасного повідомлення боржника про дату, час та місце розгляду справи, скаржником до апеляційної скарги додано довідку об'єкту поштового зв'язку Київ-30 від 08.07.2015 № 1, з якої вбачається, що відповідну ухвалу отримано представником ТОВ «Н-М» 08.07.2015 о 17 год. 15 хв.

Таким чином, відповідно до апеляційної скарги, у зв'язку з несвоєчасним повідомленням боржника про дату підготовчого засідання, останній фізично був позбавлений можливості виконати вимоги суду щодо надання витребуваних документів та забезпечити явку свого уповноваженого представника.

Відповідно до п. 3.9., п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання; особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Згідно ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Положення ст. 64 ГПК України передбачають, що суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

До відзиву арбітражного керуючого Черевача М.М. на апеляційну скаргу ТОВ «Н-М» додано витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення, а саме ухвали господарського суду міста Києва від 30.06.2015 на адресу боржника. З даного витягу вбачається, що відповідне поштове відправлення надійшло на відповідне відділення поштового зв'язку 06.07.2015, а боржник в свою чергу отримав його лише 08.07.2015 (т. 5, а.с. 118).

З вищенаведеного вбачається, що місцевим господарським судом було виконано вимоги частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України особи, оскільки ухвалу суду від 30.06.2015 направлено на адресу боржника протягом трьох днів, а це в свою чергу дає підстави вважати, що сторони у справі, зокрема боржник, були повідомленими належним чином про час та місце розгляду судом справи.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно абз. 2 ч. 1 ст. 16 Закону неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання.

В зв'язку з вищенаведеним колегія суддів приходить до висновку, що доводи скаржника - ТОВ «Н-М», викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали господарського суду.

У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Інших додаткових пояснень або доказів, окрім тих, які наявні в матеріалів справи, суду надано не було.

Враховуючи викладене, колегія суддів на підставі наявних в матеріалів справи дійшла до висновку, що відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підстав для скасування чи зміни ухвали місцевого господарського суду не вбачає, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 4-1 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Н-М» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 08.07.2015 у справі № 910/16467/15 - без змін.

Головуючий суддя Т.І. Разіна

Судді С.В. Сотніков

Л.Л. Гарник