Рішення № 56059465, 16.02.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" лютого 2016 р.Справа № 916/36/16

За позовом: публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Олійноекстракційний завод"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного акціонерного товариства "Креатив"

про стягнення 7 839 205,56 дол. США та 57 705 458,87грн.

та

за зустрічним позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Олійноекстракційний завод"

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

про визнання недійсним договору

Суддя Цісельський О.В.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю)

від відповідача: ОСОБА_2 (за довіреністю)

від третьої особи: не зявився

СУТЬ СПОРУ: позивач, публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Олійноекстракційний завод" 7 839 205,56 дол. США та 57 705 458,87 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2016 року позовну заяву (вх.№39/16) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №916/36/16, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

21.01.2016р. до господарського суду Одеської області звернулось публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" з клопотанням (вх.№2-289/16) про залучення приватного акціонерного товариства "Креатив" до участі у справі №916/36/16, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2016р. клопотання публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про залучення приватного акціонерного товариства "Креатив" до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача задоволено. Залучено Приватне акціонерне товариство "Креатив" до участі у справі №916/36/16, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

01.02.2016р. на адресу господарського суду Одеської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Олійноекстракційний завод" до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним договору про внесення змін №151214Р24-1 від 30.06.2015р. до Договору поруки №151214Р24 від 30.07.2014року.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.02.2016р. зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Олійноекстракційний завод" до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання недійсним договору прийнято до спільного розгляду з первісним позовом по справі №916/36/16.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі з підстав викладених у позові та клопотанні (вх. №2350/16 від 02.02.2016р.). Зустрічні позовні вимоги позивачем не визнані з огляду на викладене у відзиві на зустрічну позовну заяву (вх.№3684/16 від 16.02.2016р.).

Представник відповідача заявлені позивачем позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у їх задоволенні, з підстав викладених у відзиві на позов (вх.№9/15 від 05.01.2015р.), письмових поясненнях (вх. №3473/16 від 15.02.2016р., вх. №3698/16 від 16.02.2016р.). Зустрічні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватне акціонерне товариство "Креатив" у судові засідання не зявився, письмову позицію щодо позовних вимог по справі суду не надав.

Про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином за юридичною адресою, про причини незявлення до судових засідань суд не повідомив.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.02.2016р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив:

17.11.2008р. між Публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" (далі Банк) та Закритим акціонерним товариством "Креатив" (Позичальник) укладено Генеральну кредитну угоду №151308N2.

Відповідно до умов п.1.1 ст.1 Генеральної угоди, зазначена угода регулює загальні засади співпраці між Банком та Позичальником щодо фінансування довгострокової програми по розвитку діяльності Позичальника. Метою Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційного торгово-закупівельної програми по розвитку діяльності Позичальника, яке здійснюється відповідно до Генеральної угоди шляхом укладання Кредитних договорів (п.1.2 ст.1 Генеральної угоди).

Згідно зі ст.2 Генеральної угоди кредит - означає грошові кошти, які Банк надає на фінансування діяльності Позичальника на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, цільового характеру використання та відкличності.

Відповідно до положень та умов Генеральної угоди Банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених в п.4.5 ст.4 Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитних договорів, укладених в рамках зазначеної вище Генеральної угоди та які є додатками до Генеральної угоди. Згідно з умовами Генеральної угоди Позичальник взяв на себе обовязок своєчасно та у повному обсязі погашати Банку заборгованість за кредитом, сплачувати проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі за Кредитними договорами (пп.5.2.7 п.5.2 ст.5 Генеральної угоди).

В подальшому до Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008р. вносилися зміни та доповнення, у тому числі до преамбули угоди стосовно збільшення кола позичальників.

В рамках Генеральної угоди між АТ "Укрексімбанк" та Позичальником були укладені у тому числі кредитні договори, на підставі яких виникла заборгованість, що є предметом спору, а саме: кредитний договір №151213К17 від 21.08.2013р., кредитний договір №151214К12 від 10.06.2014р., кредитний договір №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014р.

На виконання п.3.1, пп.пп.3.2.1, 3.2.2 п.3.2 ст.3 Кредитного договору №151213К17 від 21.08.2013р. Банк відкрив Позичальникові відновлювану кредитну лінію в розмірі 87 555 000,00 (вісімдесят сім мільйонів пятсот пятдесят пять тисяч, 00) дол. США (надалі за текстом - Кредит - 1), з кінцевим терміном погашення Кредиту - 1 - 20.08.2016, зі сплатою процентів за користування Кредитом-1 в порядку та в розмірі, встановлених пп.3.2.4 п.п.3.2, 3.5 ст.3 Кредитного договору №151213К17, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп.3.2.5 п.3.2 ст.3 та ст. 4 Кредитного договору №15121ЗК17.

Відповідно до умов Кредитного договору №151213К17 Позичальник взяв на себе зобовязання погашати Кредит - 1, сплачувати проценти за користування Кредитом - 1, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобовязання за Кредитним договором №151213К17 (п.п.3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст.3, ст.4 Кредитного договору №151213К17).

На виконання п.3.1, п.3.2 ст.3 Кредитного договору №151214К12 від 10.06.2014р. Банк відкрив Позичальникові невідновлювану кредитну лінію в розмірі 20 000 000,00 (двадцять мільйонів, 00) дол. США (надалі за текстом - Кредит - 2), з кінцевим терміном погашення Кредиту - 2 - 09.06.2017, зі сплатою процентів за користування Кредитом - 2 в порядку та в розмірі, встановлених пп.3.2.4 п.п.3.2, 3.5 ст.3 Кредитного договору №151214К12, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому пп. 3.2.5 п. 3.2 ст. З та ст. 4 Кредитного договору №151214К12.

Відповідно до умов Кредитного договору №151214К12 Позичальник взяв на себе зобовязання погашати Кредит - 2, сплачувати проценти за користування Кредитом - 2, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобовязання за Кредитним договором №151214К12 (п.п. 3.1, 3.2, 3.4, 3.5 ст. 3, ст. 4 Кредитного договору № 151214К12).

На виконання п.2.1 ст.2 Кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014р. Банк відкрив Позичальникові невідновлювану кредитну лінію в розмірі 5 266 437,00 (пять мільйонів двісті шістдесят шість тисяч чотириста тридцять сім, 00) дол. США (надалі за текстом - Кредит - 3), з кінцевим терміном погашення Кредиту - 3 - 18.09.2019, зі сплатою процентів за користування Кредитом - 3 в порядку та в розмірі, встановлених п. 3.1 ст.3 Кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ, а також зі сплатою комісії за управління кредитною лінією в розмірі та порядку, встановленому п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ.

Відповідно до умов Кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ Позичальник взяв на себе зобовязання погашати Кредит-3, сплачувати проценти за користування Кредитом - 3, комісію за управління кредитною лінією, а також виконувати інші зобовязання за Кредитним договором №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ (п. 2.6 ст. 2, п.п.3.1, 3.2, ст.3та ст. 6 Кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ).

07.02.2014р. відбулись позачергові загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський олійноекстракційний завод».

Рішенням позачергових загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський олійноекстракційний завод", оформлені протоколом №30 від 07.02.2014р. вирішено затвердили "Положення про виконавчий орган ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод".

Пунктом 2.1 "Положення про виконавчий орган ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод» визначено, що виконавчим органом Товариства, який здійснює управління поточною діяльністю Товариства є одноособово Директор Товариства, який здійснює поточне керівництво діяльністю Товариства і є підзвітним Загальним зборам учасників Товариства, і організовує виконання їх рішень.

До компетенції Директора Товариства належить вирішення всіх питань, повязаних з керівництвом поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства.

В пункті 9 розділу 4 вказаного Положення "Компетенція виконавчого органу" зазначено, що Директор Товариства розпоряджується майном та фінансовими засобами Товариства, укладає договори (контракти) на суму, що не перевищує 2 000 000,00грн., але в будь якому випадку не більше 25 (двадцяти пяти) відсотків активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства.

30.07.2014року між Банком, позичальником - ПрАТ "Креатив", позичальником ТОВ "Регіонпродукт-Україна" та поручителем ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" укладено Договір поруки №151214Р24 від 30.07.2014р.

30.06.2015року, між Банком, ПрАТ "Креатив", TOB "Регіонпродукт - Україна" та ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" як Поручителем, в особі директора ОСОБА_3, був підписаний договір про внесення змін №151214Р24-1 до Договору поруки №151214Р24 від 30.07.2014року.

За змістом договору про внесення змін №151214Р24-1 від 30.06.2015р.:

1. Поручитель підтверджує, що він ознайомлений і погоджується з усіма змінами, що були внесені до Генеральної кредитної угоди №151308№2 від 17.11.2008р. (далі Генеральна угода) після дати укладання Договору поруки, починаючи з додаткової угоди №151308№2-31 від 30.07.2014р. додаткової угоди №151308№2-32 від 22.08.2014р.

2. Поручитель підтверджує, що він ознайомлений і погоджується з усіма умовами кредитних договорів, що були укладені між Кредитором та Позичальником в рамках Генеральної угоди, а саме:

-кредитного договору №151213К17 від 21.08.2013р.

-кредитного договору №151214К12 від 10.06.2014р.

-кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014р.

Поручитель підтверджує, що він ознайомлений і погоджується з усіма змінами до

-кредитного договору №151213К17 від 21.08.2013., починаючи з додаткового договору №151213К17-20 від 22.08.2014р. до додаткового договору №151213К17-25 від 30.06.2015р.;

-кредитного договору №151214К12 від 10.06.2014р., починаючи з додаткового договору №151214К17-20 від 22.08.2014р. до додаткового договору №151214К12-2 від 30.06.2015р.;

-кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014р, починаючи з додаткового договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ-1 від 02.12.2014р. до додаткового договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ-2 від 30.06.2015р.;

3. Поручитель підтверджує, що зміни, які були внесені після дати укладання договору поруки до Генеральної угоди та кредитних договорів, зазначених в п.1 та п. 2 цього договору про внесення змін, вносилися за його попередньою згодою.

4. Поручитель підтверджує, що після укладання кредитних договорів №151213К17 від 21.08.2013, №151214К12 від 10.06.2014, №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014та внесення змін до них та до Генеральної угоди змін, за зазначених в п.1 та п. 2 цього договору про внесення змін до Договору поруки, порука надана згідно Договору поруки залишатиметься чинною.

07.08.2015 року відбулися позачергові Загальні збори учасників ТОВ «Одеський олійноекстракційний завод".

Рішенням прийнятим на позачергових загальних зборах Товариства, учасники, які були присутні на зборах вирішили не надавати згоду на затвердження/схвалення договору про внесення змін №151214Р24-1 до договору поруки №151214Р24 від 30.07.2014р., укладеного між банком, ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" в якості поручителя, оскільки зазначений правочин не відповідає інтересам Товариства.

За змістом позовної заяви, станом на 16.12.2015р., прострочена заборгованість Позичальника - ПрАТ "Креатив" за Генеральною угодою та укладеними в її рамках кредитними договорами за розрахунками банку становить 7 839 205,56 доларів США та 57 705 458,87гривень і складається згідно розрахунку із наступного:

За кредитним договором № 151213К17 - 6 596 552,56 дол. США та 54 889 655,21 грн., в т.ч.:

- 6 323 554,28 дол. США - прострочені проценти за користування Кредитом-1;

- 52 225 032,21 грн. - прострочена комісія за управління Кредитом-1;

- 255 891,72 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату процентів;

- 2 045 691,34 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління;

- 1 754,04 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов;

- 17 106,56 дол. США - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою процентів;

- 137 220,20 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом;

- 88,77 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов;

- 479 868,65 грн. - втрати від інфляції.

За кредитним договором № 151214К12 - 1 185 488,37 дол. США та 2 037 872,41 грн., в т.ч.:

- 1 138 778,31 дол. США - прострочені проценти за користування Кредитом

- 2; 1 904 763,99 грн. - прострочена комісія за управління Кредитом-2;

- 43 789,67 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату процентів;

- 100 976,03 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління;

- 1 169,36 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов;

- 2 920,39 дол. США - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою процентів;

- 6 654,14 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом;

- 59,18 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов;

- 24 249,71 грн. - втрати від інфляції.

За кредитним договором № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ - 57164,63 дол. США та 777 931,25 грн., в т. ч.:

- 54 943,94 дол. США - прострочені проценти за користування Кредитом-3;

- 408 079,45 грн. - прострочена комісія за управління Кредитом-3;

- 307 898,88 грн. - прострочена комісія за зобов'язання;

- 2 083,34 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату процентів;

- 3 745,58 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління;

- 3 596,57 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за зобов'язання;

- 1 185,60 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов;

- 137,35 дол. США - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою процентів;

- 1 490,50 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом;

- 1 432,59 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зобов'язання;

- 59,18 грн. - 3 % річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов;

- 10 442,90 грн. - втрати від інфляції.

Таким чином, оскільки ПрАТ "Креатив" належно не виконало своїх грошових зобовязань за кредитними договорами, виникла заборгованість у розмірі 7 839 205,56 дол. США та 57 705 458,87 грн.

Приймаючи до уваги вищенаведене, позивач посилаючись на норми ст.ст.553, 554, 543 Цивільного кодексу України та умови договору поруки №151214Р24 від 30.07.2014року, звернувся до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що Договір про внесення змін №151214Р24-1 від 30.06.2015р. до Договору поруки №151214Р24 від 30.07.2014року, укладений між Банком та ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" в забезпечення виконання зобовязань Позичальника - ПрАТ "Креатив" за Генеральною угодою, укладений сторонами в порушення норм статей 203, 216 Цивільного кодексу України з огляду на те, що директор ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод", вчиняючи від імені Товариства правочин не мав необхідного обсягу повноважень на підписання договору про внесення змін №151214Р24-1 до Договору поруки №151214Р24 від 30.07.2014року.

Загальні збори учасників ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод", які відбулися 07.08.2015р., прийняли рішення не надавати згоду на затвердження/схвалення договору про внесення змін №151214Р24-1 до договору поруки №151214Р24 від 30.07.2014р. укладеного між АТ "Укрексімбанк", ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" в якості поручителя, оскільки зазначений правочин не відповідав інтересам Товариства та порука є припиненою відповідно до ст.559 ЦК України, а саме в разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, надані під час судового розгляду, проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Як встановлено судом, між сторонами існують договірні правовідносини.

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зміст договору як угоди (правочину) складає сукупність визначених на розсуд сторін і погоджених ними умов, в яких закріплюються їхні права та обовязки, що складають зміст договірного зобовязання (частина перша статті 628 ЦК України).

Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (частина третя статті 509 ЦК України, пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).

Обсяг зобовязань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобовязань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина перша статті 554 ЦК України).

Отже, порука є спеціальним додатковим заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобовязання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобовязальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобовязання боржника, та кредитором боржника.

Обсяг зобовязань поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобовязань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (частини перша, друга статті 553 ЦК України).

Як встановлено під час розгляду справи, 30.07.2014року між Банком, позичальником - ПрАТ "Креатив", позичальником ТОВ "Регіонпродукт-Україна" та поручителем ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" укладено Договір поруки №151214Р24 від 30.07.2014р.

Відповідно до умов п.3.1. Договору поруки, Поручитель зобовязується перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання Позичальником Основного зобовязання.

Пунктом 3.2. Договору сторони погодили, що у випадку невиконання Позичальником Основного зобовязання Кредитор має право вимагати виконання цього зобовязання у Поручителя та/або Позичальника, як у солідарних боржників.

Під терміном "Основне зобовязання» сторони розуміли зобовязання Позичальника, передбачені Кредитною угодою (Генеральна угода №151308 №2 від 17.11.2008р. із змінами та доповненнями) щодо відшкодування суми кредиту, процентів штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, повязаних із наданням та обслуговуванням кредиту (стаття 1 Договору).

Враховуючи те, що за зустрічними позовними вимогами відповідачем оспорюється дійсність Договору про внесення змін №151214Р24-1 від 30.06.2015р. до Договору поруки №151214Р24 від 30.07.2014року, укладеного між Банком та ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" в забезпечення виконання зобовязань Позичальника - ПрАТ "Креатив" за Генеральною угодою, суд вважає, розгляд зустрічних позовних вимог у даній справі є пріоритетним.

Як встановлено судом, 30.06.2015року між Банком, ПрАТ "Креатив", ТОВ "Регіонпродукт - Україна" як позичальників та ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" як Поручителем, в особі директора ОСОБА_3 був підписаний договір про внесення змін №151214Р24-1 до Договору поруки №151214Р24 від 30.07.2014року.

За змістом спірного договору про внесення змін №151214Р24-1 від 30.06.2015р.:

1. Поручитель підтверджує, що він ознайомлений і погоджується з усіма змінами, що були внесені до Генеральної кредитної угоди №151308№2 від 17.11.2008р. (далі Генеральна угода) після дати укладання Договору поруки, починаючи з додаткової угоди №151308№2-31 від 30.07.2014р. додаткової угоди №151308№2-32 від 22.08.2014р.

2. Поручитель підтверджує, що він ознайомлений і погоджується з усіма умовами кредитних договорів, що були укладені між Кредитором та Позичальником в рамках Генеральної угоди, а саме:

-кредитного договору №151213К17 від 21.08.2013р.

-кредитного договору №151214К12 від 10.06.2014р.

-кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014р.

Поручитель підтверджує, що він ознайомлений і погоджується з усіма змінами до

-кредитного договору №151213К17 від 21.08.2013., починаючи з додаткового договору №151213К17-20 від 22.08.2014р. до додаткового договору №151213К17-25 від 30.06.2015р.;

-кредитного договору №151214К12 від 10.06.2014р., починаючи з додаткового договору №151214К17-20 від 22.08.2014р. до додаткового договору №151214К12-2 від 30.06.2015р.;

-кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014р, починаючи з додаткового договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ-1 від 02.12.2014р. до додаткового договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ-2 від 30.06.2015р.;

3. Поручитель підтверджує, що зміни, які були внесені після дати укладання договору поруки до Генеральної угоди та кредитних договорів, зазначених в п.1 та п. 2 цього договору про внесення змін, вносилися за його попередньою згодою.

4. Поручитель підтверджує, що після укладання кредитних договорів №151213К17 від 21.08.2013, №151214К12 від 10.06.2014, №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014та внесення змін до них та до Генеральної угоди змін, за зазначених в п.1 та п. 2 цього договору про внесення змін до Договору поруки, порука надана згідно Договору поруки залишатиметься чинною.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Виходячи з положень статті 215 ЦК України правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Частиною першою статті 241 ЦК України встановлено, що наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Матеріали справи свідчать, що відповідно до протоколу позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Одеський олійноекстракційний завод» за №30 від 07.02.2014року учасники Товариства, згідно пункту 10 «Порядку денного» вирішили здійснити перехід Товариства на модельний статут, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 року за №1182 та продовжувати діяльність Товариства на підставі модельного статуту.

Пунктом 12 "Порядку денного" учасники Товариства затвердили "Положення про виконавчий орган ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод".

Пунктом 2.1. "Положення про виконавчий орган ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" визначено, що виконавчим органом Товариства, який здійснює управління поточною діяльністю Товариства є одноособово Директор Товариства, який здійснює поточне керівництво діяльністю Товариства і є підзвітним Загальним зборам учасників Товариства, і організовує виконання їх рішень.

До компетенції Директора Товариства належить вирішення всіх питань, повязаних з керівництвом поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства.

В пункті 9 розділу 4 вказаного Положення "Компетенція виконавчого органу" зазначено, що Директор Товариства розпоряджується майном та фінансовими засобами Товариства, укладає договори (контракти) на суму, що не перевищує 2 000 000,00грн., але в будь якому випадку не більше 25 (двадцяти пяти) відсотків активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства.

07.08.2015 року відбулись позачергові Загальні збори учасників ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод".

Рішенням прийнятим на позачергових загальних зборах Товариства, учасники, які були присутні на зборах вирішили не надавати згоду на затвердження/схвалення договору про внесення змін №151214Р24-1 до договору поруки №151214Р24 від 30.07.2014р., укладеного між банком, ПрАТ "Креатив" та ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод", в якості поручителя, оскільки зазначений правочин не відповідає інтересам Товариства.

Відповідно до ч.2 от.203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Так, оспорюваний договір про внесення змін до договору поруки містить положення (в преамбулі) про підписання його з боку ТОВ «Одеський олійноекстракційний завод» директором ОСОБА_3, діючого на підставі статуту товариства.

Тобто, наведене свідчить про обізнаність позивача за первісним позовом щодо наявності обмежень повноважень директора ТОВ «Одеський олійноекстракційний завод» на укладення договору поруки.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що ОСОБА_3 при укладанні Договору про внесення змін №151214Р24-1 до Договору поруки №151214Р24 від 30.07.2014 року одночасно виступав підписантом від позичальника (боржника) - ПрАТ "Креатив" та від поручителя ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод", що суперечить вимогам ч.3 ст.238 ЦК України.

Так, відповідно до ч.3 ст.238 ЦК представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, установлених законом.

Згідно до ч.3 ст92 ЦК органи чи інші особи, які виступають від імені юридичної особи, зобовязані діяти в її інтересах добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Отже, оскільки договір було укладено від імені Позичальника - ПрАТ «Креатив» та Поручителя ТОВ "Одеський олійноекстракційний завод" однією й тією ж особою, то договір направлений на реалізацію інтересів однієї особи. Аналогічну висновки зробив ВСУ у постанові від 23 вересня 2014 р. у справі № 3-110гс14.

Відповідно до ст.111-28 ГПК України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Судом також враховано те, що в постанові Верховного Суду України від 19.08.2014 № 5013/492/12 (№3-59гс14) висловлено правову позицію щодо застосування положень ст. 241 ЦК України, а саме: "Правові наслідки вчинення правочинів з перевищенням повноважень визначено частиною першою статті 241 ЦК України: правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Таким чином, із змісту норми частини першої статті 241 ЦК України випливає, що наступним схваленням правочину законодавець не вважає винятково прийняття юридичного рішення про схвалення правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу).

Як встановлено судом та не спростовано позивачем у справі, відповідачем не вчинялися жодні дії, які б свідчили про подальше схвалення договору про внесення змін до договору поруки .

З огляду на зазначене та враховуючи те, що на момент укладення оскаржуваного правочину у директора ТОВ «Одеський олійноекстракційний завод» був відсутній необхідний обсяг повноважень для підписання договору про внесення змін №151214Р24-1 від 30.06.2015р., зустрічна позовна вимога про визнання його недійсним, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Враховуючи недійсність договору від 30.06.2015р. №151214Р24-1 про внесення змін до договору поруки №151214Р24 від 30.07.2014року, при розгляді первісних позовних вимог про стягнення з поручителя кредитної заборгованості на підставі договору поруки №151214Р24 від 30.07.2014року, судом досліджені законодавчо-правові аспекти чинності вищезазначеного договору.

Так, звернення особи до суду з позовом про визнання поруки такою, що припинена, на підставі ч.1 ст.559 ЦК не є необхідним (постанова Верховного Суду України від 21 листопада 2012 р. у справі № 6-134цс12).

Отже, припинення поруки у разі відсутності спору відбувається відповідно до закону і не потребує звернення до суду.

Відповідно до частини першої статті 559 України порука припиняється, зокрема, у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Тобто закон повязує припинення договору поруки із сукупністю двох умов, а саме внесення без згоди поручителя змін до основного зобовязання та збільшення обсягу відповідальності поручителя внаслідок таких змін.

Отже, зміна умов основного договору, унаслідок якої обсяг відповідальності збільшується, без згоди поручителя - є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною першою статті 559 ЦК України.

Але, як випливає з правового змісту частини 1 ст.559 ЦК України, до припинення поруки призводять не будь-які зміни основного зобовязання, а лише ті, які призвели чи можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності поручителя. Саме такий правовий висновок зробив Верховний Суд України у своїй правовій позиції, викладеній в постанові від 05.02.2014р. у справі №6-160цс13, де зазначив про те, що закон (ч. 1 ст.559 ЦК України) повязує припинення договору поруки зі зміною основного зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та умови, що така зміна призведе до збільшення обсягу відповідальності поручителя, а не зі зміною будь-яких умов основного договору.

З метою всебічного розгляду справи, судом встановлено, що додатковим договором №151213К17-20 від 22.08.2014р. до кредитного договору №151213К17 від 21.08.2013р., у тому числі додатково встановлений розмір та порядок нарахування комісії банку за управління. Додатковими договорами №151213К17-21 від 26.08.2014р., №151213К17-22 від 10.09.2014р., №151213К17-23 від 16.10.2014р. до кредитного договору від 21.08.2013р., збільшено суму кредиту. Додатковими договорами №151213К17-24 від 02.12.2014р., №151213К17-25 від 30.06.2015р., до кредитного договору від 21.08.2013р., встановлені комісія за зміну умов договору та змінено строки виплати нарахованих за кредитним договором процентів.

Додатковим договором №151214К12-1 від 22.08.2014р. до кредитного договору№151214К12 від 10.06.2014р., зокрема, додатково встановлений розмір та порядок нарахування комісії банку за управління. Додатковим договором №151214К12-2 від 30.06.2015р. до кредитного договору№151214К12 від 10.06.2014р., змінені строки виплати та розмір нарахованих за кредитним договором процентів.

Кредитний договір №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014р. взагалі був укладений після підписання договору поруки №151214Р24 від 30.07.2014р., про що не було повідомлено поручителя. Крім того, додатковим договором №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ-1 від 02.12.2014р. до кредитного договору №151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014р., був встановлений новий графік ліміту заборгованості за кредитним договором, який суттєво збільшив обсяг зобовязань боржника, забезпечення виконання якого здійснює поручитель.

Таким чином, за наслідком укладання додаткових договорів до кредитних договорів в частині збільшення обсягів фінансових зобовязань та укладання нового кредитного договору без згоди відповідача, як поручителя, Банком в односторонньому порядку збільшено відповідальність поручителя ще до укладання договору від 30.06.2015р. №151214Р24-1 про внесення змін до договору поруки №151214Р24 від 30.07.2014року.

З підстав зазначеного, застосовуючи до спірних правовідносин частину першу статті 559 ЦК України, суд дійшов висновку про те, що внесення вищезазначеними додатковими угодами змін до кредитних договорів та укладання нового кредитного договору, призвело до збільшення відповідальності поручителя за договором поруки №151214Р24 від 30.07.2014року.

У постановах Верховного суду України №6-1161цс15 від 21.10.2015р., №3-196гс14 від 23.12.2014р. зроблено правовий висновок, що в зобовязаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення обсягу відповідальності позичальника навіть за згодою банку та позичальника, але без згоди поручителя, не дає підстав покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобовязань перед банком відповідно до вимог ч.1 ст.559 ЦК.

Крім цього, в постанові Верховного Суду України №6-70цс14 від 10.09.2014р. вказано про те, що збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: збільшення розміру відсоткової ставки за користування кредитом; встановлення нових умов щодо порядку зміни відсоткової ставки в бік збільшення; розширення змісту основного зобовязання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами; встановлення (збільшення) розміру неустойки тощо.

Аналогічну правову позицію щодо переліку випадків зміни основного зобов'язання, що не є вичерпним та свідчить про збільшення обсягу відповідальності поручителя. Верховний Суд України висловив раніше у постановах від 20.02.2013р. у справі №6-172цс12, від 25.09.2013р. у справі №6-97цс13.

При цьому не приймаються судом до уваги посилання позивача у відзиві на зустрічну позовну заяву на те, що при укладанні договору поруки, поручителем були погоджені наступні (майбутні) зміни до кредитних договорів щодо збільшення обсягів зобовязань.

Отже, будь-які зміни кредитного договору, які стосуються збільшення відповідальності поручителя, повинні бути узгоджені з ним шляхом підписання додаткових угод до раніше укладеного договору поруки.

Така правова позиція узгоджується із судовою практикою Верховного суду України, викладеною у постанові №6-160цс13 від 05.02.2014р., прийнятої за наслідком нового рішення з підстав неоднакового застосування касаційним судом норми матеріального права, а саме частини 1статті 559 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), до випадків, коли згода поручителя на майбутні зміни умов основного договору надана шляхом включення до основного договору чи договору поруки положень про можливість перегляду сторонами умов основного договору.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку, що первісні позовні вимоги про стягнення з поручителя заборгованості за кредитними договорами у розмірі 7 839 205,56 доларів США та 57 705 458,87 гривень. задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи відмову у задоволенні первісних позовних вимог та задоволення зустрічного позову, судові витрати, згідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - відмовити повністю.

2. Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Олійноекстракційний завод" - задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним договір від 30.06. 2015р. №151214Р24-1 про внесення змін до Договору поруки №151214Р24 від 30.07.14 року.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 32394598) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський Олійноекстракційний завод" (65007 м. Одеса, вул. Мечникова, буд. 132, ідентифікаційний код:32394598) - 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. - витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України

Повний текст рішення складено 22 лютого 2016 р.

Суддя О.В. Цісельський