Ухвала суду № 56059431, 22.02.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

22 лютого 2016 року Справа № 915/2217/15

Суддя господарського суду Миколаївської області Ржепецький В.О.,

за участю представників:

від позивача: не зявився;

від відповідача: не зявився

розглянувши матеріали справи № 915/2217/15

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва (54018, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 55-Е, код ЄДРПОУ 20916468)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Зангас-НГС (54017, м. Миколаїв, вул. Велика Морська, 34/3, код ЄДРПОУ 20919780)

про: стягнення 387 грн. 80 коп.

встановив:

30.12.2015 Управлінням Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва подано до господарського суду позовну заяву про стягнення з Приватного акціонерного товариства ЗАНГАС-НГС 387,80 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, на користь управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва.В позовній заяві позивач просив суд звільнити його від сплати судового збору.

Ухвалою суду від 04.01.2016 (суддя Фролов В.Д.) позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 15.02.2016. Клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору залишено суддею для розгляду в судовому засіданні.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №15 від 14.01.2016 у справі №915/2217/15 призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Підставою для призначення повторного автоматичного розподілу справи є виконання підпункту 3.3.3 пункту 3.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Господарського суду Миколаївської області, затверджених рішенням зборів суддів Господарського суду Миколаївської області від 29.05.2015 №7 щодо здійснення автоматизованого розподілу позовної заяви (справи), повязаної зі справою про банкрутство із застосуванням системи автоматизованого розподілу на підставі ст. 2-1 ГПК України шляхом прикріплення її до справи про банкрутство, після того як минули обставини, які унеможливлювали виконання обовязків судді головуючим суддею, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

За результатами повторного автоматичного розподілу головуючим у справі визначено суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 14.01.2016 справу прийнято в провадження суддею Ржепецьким В.О., розгляд справи призначений на 08.02.2016, зобовязано позивача надати суду довідку про знаходження підприємства на обліку в управління Пенсійного фонду України в Заводському районі; докази на підтвердження призначення ОСОБА_1 пільгової пенсії, зокрема, засвідчені копії: довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, довідки, уточнюючої особливий характер роботи або умови праці для призначення пенсії, протоколу про призначення пенсії, заяви про призначення пенсії; копію довідки про виплату пенсії за грудень 2015 року.

Ухвалою суду від 08.02.201 відмовлено Управлінню Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, розгляд справи відкладено на 22.02.2016, зобовязано позивача виконати вимоги ухвали суду від 14.01.2016, надати суду витребувані документи та докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Клопотанням №2823/10 від 15.02.2016 позивач просить суд розглянути справу без участі представника управління, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

На виконання вимог ухвал суду від 14.01.2016 та 08.02.2016 позивачем надано суду витребувані документи.

Доказів сплати судового збору в установленому порядку та розмірі суду не надано. У супровідному листі №2824/10 від 15.02.2016 міститься клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору з посиланням на те, що Кабінетом Міністрів України не забезпечено відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору, згідно вимог розділу «Прикінцевих положень» Закону України від 22.05.2015 №484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», у звязку з чим у тимчасовому кошторисі УПФУ на 1 квартал 2016 року коштів на сплату судового збору не передбачено, що позбавляє УПФУ можливості сплатити судовий збір.

Відповідач в судове засідання не зявився, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Ухвалою суду від 21.12.2015 порушено провадження у справі №915/1918/15 про банкрутство Приватного акціонерного товариства ЗАНГАС-НГС, введено процедуру розпорядження майном.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, повязаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобовязань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За правилами п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Клопотання позивача, викладене у супровідному листі від 15.02.2016, задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Пунктом 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 р. роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

У даному випадку заявником виступає Управління Пенсійного фонду України, яке з 01.09.2015 Законом України Про судовий збір позбавлено пільг щодо сплати судового збору. Однак, разом з тим у п. 2 Прикінцевих положень Закону на Кабінет Міністрів України покладено обовязок забезпечення відповідного фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Невиконання центральним органом виконавчої влади законодавчо встановленого обовязку щодо фінансування відповідних державних органів само по собі не може бути підставою для вирішення судом питання про звільнення від сплати судового збору.

Отже, посилання позивача на те, що кошторисом управління Пенсійного фонду України на 2016 рік не передбачено коштів на оплату судового збору, не може вважатись достатньою підставою для звільнення позивача від такої сплати при поданні позовної заяви, наведені позивачем обставини не мають характеру виключних.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

З урахуванням наведеного, оскільки позивачем у визначений судом строк не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, то позовна заява управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва №24268/07 від 29.12.2015 підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 ст. 81 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 81, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва №24268/07 від 29.12.2015 про стягнення з Приватного акціонерного товариства «ЗАНГАС-НГС» 387,80 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах - залишити без розгляду.

3. Ухвалу направити сторонам.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя В.О.Ржепецький