Рішення № 5605873, 06.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 16/679-08-33/5806.04.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом закритого акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПРОВІДНА»

до відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»

про стягнення 49190,46 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Вислоух А.В. - представник за довіреністю № 08/2755 від 19.12.2008 року;

від відповідача: Куліченко М.В. - представник за довіреністю б/н від 12.02.2009 року.

встановив :

Закрите акціонерне товариство «Страхова Компанія «ПРОВІДНА»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»про стягнення 49190,46 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20.06.2008 року між закритим акціонерним товариством «Страхова Компанія «ПРОВІДНА»і відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Надра»в особі відділення № 29 філії ВАТ КБ «Надра»Сумського РУ «Слобожанщина»було укладено договір про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 08/2008/21859/03, відповідно до якого банк відкриває вкладний рахунок для розміщення та обліку грошових коштів/банківських металів вкладника (позивача) (надалі вклад) внесених на умовах (сума, строк, процентна ставка, період нарахування та сплати процентів, умови дострокового розірвання), що визначаються при внесенні вкладу на вкладний рахунок, про що укладається окремий договір.

Відповідно до п. 1.2. договору про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 08/2008/21859/03 від 20.06.2008 року банк протягом одного робочого дня з дня укладання даного договору та надання вкладником повного пакету документів, передбаченого чинним законодавством України, відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 26526021859003 в філії ВАТ КБ «Надра»Сумського РУ «Слобожанщина»(надалі вкладний рахунок) строком до 20.06.2011 року.

На виконання умов п. 1.2 вищевказаного договору 20.06.2008 року між закритим акціонерним товариством «Страхова Компанія «ПРОВІДНА»і відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Надра»в особі відділення № 29 філії ВАТ КБ «Надра»Сумського РУ «Слобожанщина»було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 08/2008/21859/03-01, відповідно до якого вкладник перераховує на вкладний рахунок № 26526021859003 в філії ВАТ КБ «Надра»Сумського РУ «Слобожанщина», МФО 337535 (надалі вкладний рахунок), відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 08/2008/21859/03 від 20.06.2008 року, грошові кошти в сумі 50000,00 грн., надалі вклад.

Згідно з п. 1.2. договору строкового банківського вкладу (депозиту) № 08/2008/21859/03-01 від 20.06.2008 року строк вкладу 12 місяців +12 днів. Дата повернення вкладу 01 липня 2009 року.

Згідно з п. 1.3. договору № 08/2008/21859/03-01 від 20.06.2008 року процентна ставка по вкладу встановлюється в розмірі 17,3 процентів річних.

Згідно з п. 3.1.3 договору № 08/2008/21859/03-01 від 20.06.2008 року вкладник (позивач) має право достроково розірвати договір і отримати суму вкладу, письмово попередивши про це банк, на умовах, передбачених п. 4.5. цього договору.

Відповідно до п. 4.5. договору № 08/2008/21859/03-01 від 20.06.2008 року у разі дострокового розірвання дії цього договору або дострокового повернення частини вкладу за ініціативою вкладника, вкладник зобовязаний повідомити про це банк шляхом подання заяви в двох примірниках не пізніше ніж за три календарні дні, по закінчення яких банк зобовязується повернути вклад або його частину. При поверненні повної суми вкладу або його частини банк здійснює перерахунок нарахованих та або сплачених процентів за фактичну кількість днів перебування депозиту у банку до дати повернення коштів згідно заяви клієнта за ставкою в розмірі 8,65 процентів річних. При достроковому поверненні частини вкладу по залишку вкладу може змінюватись процентна ставка, що оформлюється окремою додатковою угодою. При достроковому поверненні суми вкладу вкладник доручає банку вирахувати різницю між сумою раніше сплачених вкладнику процентів та сумою, що належить до виплати по перерахуванню, якщо така різниця має місце.

Керуючись умовами вищеназваних договорів 14.10.2008 року позивач направив відповідачеві лист з проханням достроково припинити дію договору № 08/2008/21859/03-01 від 20.06.2008 року та закрити строковий депозитний рахунок згідно договору про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 08/2008/21859/03 від 20.06.2008 року та зарахувати суму вкладу на поточний рахунок позивача в ЗАТ «Петрокоммерц Україна». Відповідач лист отримав 16.10.2008 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 04732079.

Листом за вих. № 1233 від 21.10.2008 року відповідач повідомив, посилаючись на п. 2.5 постанови НБУ України № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків», що комерційні банки можуть повертати вклади (депозити) клієнтам лише в разі настання строку завершення зобовязання, тобто строку на який був розміщений вклад (депозит).

Оскільки Постанова НБУ України № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків»станом на 21.10.2008 року, відповідно до вимог чинного законодавства, не була зареєстрована Міністерством юстиції України, а тому на вказану дату не набрала чинності.

В період дії договору № 08/2008/21859/03-01 від 20.06.2008 року вкладникові по ставці 17,3 процентів річних було нараховано та виплачено 2717,90 грн. у звязку з тим, що позивачем було заявлено про дострокове припинення дії договору ця сума, відповідно до п. 4.5. договору, підлягає перерахуванню по ставці 8,65 процентів річних, що становить 1512,58 грн.

Таким чином, внаслідок перерахунку сума втрати інвестиційного доходу позивача становитиме 1025,32 грн.

Дебіторська заборгованість позивача по процентам за фактичну кількість днів останнього місяця становить 307,24 грн.

Таким чином, станом на 25.11.2008 року заборгованість відповідача перед позивачем у частині неповернутого вкладу (депозиту) становить 50000,00 грн.+307,24 грн.-1025,32 грн. = 49101,92 грн.

Керуючись п. 5.1. договору та ст. 526 ЦК України за прострочення виконання грошового зобовязання позивач нарахував відповідачеві три проценти річних у сумі 88,54 грн.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.11.2008 року відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України порушено провадження у справі №16/679-08.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 18.12.2008 року у відповідності до ст.17 Господарського процесуального кодексу України справу направлено до Господарського суду м. Києва для розгляду, оскільки положенням про філії ВАТ КБ "Надра" Сумське регіональне управління "Слобожанщина" не передбачено серед повноважень філії здійснювати від імені юридичної особи повноваження сторони по справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.01.2009 року суддею Мудрим С.М. справу прийнято до провадження, присвоєно № 16/679-08-33/58, розгляд справи призначено на 24.02.2009 року.

У судове засідання 24.02.2009 року зявився представник позивача, вимоги ухвали суду від 20.01.2009 року не виконав, подав суду заяву про продовження строку розгліду справи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, протее через загальний відділ діловодстваподав клопотання про відкладення розгляду српави.

Відповідно до ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, а також необхідність витребування нових доказів, суд відклав розгляд справи на 23.03.2009 року.

У судове засідання 23.03.2009 року представники сторін не зявились, вимоги ухвали суду від 20.01.2009 року не виконали, проте від представника позивача через загальний відділ діловодства надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та доповнення до позовної заяви.

Відповідно до ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи суд відклав розгляд справи на 06.04.2009 року.

У судове засідання 06.04.2009 року зявились представники сторін та подали документи на вимогу ухвали суду від 20.01.2009 року.

Представник позивача підтримав свої позовні вимоги, просив позов задовольнити та стягнути з відповідача суму депозиту у розмірі 49 101 грн., три проценти річних у сумі 201,79 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 493,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Представник відповідача проти позову заперечував, у відзиві на позовну заяву зазначив, що Постановою Правління НБУ № 59 від 10.02.2009 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року, у звязку з чим на його думку на час розгляду даної справи Господарським судом м. Києва не виникло зобовязання в частині виконання спірного договору, оскільки в силу приписів ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»виконання зобовязань по вказаному договору зупинено на час мораторію, тобто до 10.08.2009 року та на підставі викладеного вище просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі з урахуванням доповнення до позовної заяви.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

20.06.2008 року між закритим акціонерним товариством «Страхова Компанія «ПРОВІДНА»і відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Надра»в особі відділення № 29 філії ВАТ КБ «Надра»Сумського РУ «Слобожанщина»було укладено договір про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 08/2008/21859/03, відповідно до якого банк відкриває вкладний рахунок для розміщення та обліку грошових коштів/банківських металів вкладника (позивача) (надалі вклад) внесених на умовах (сума, строк, процентна ставка, період нарахування та сплати процентів, умови дострокового розірвання), що визначаються при внесенні вкладу на вкладний рахунок, про що укладається окремий договір.

Відповідно до п. 1.2. договору про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 08/2008/21859/03 від 20.06.2008 року банк протягом одного робочого дня з дня укладання даного договору та надання вкладником повного пакету документів, передбаченого чинним законодавством України, відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 26526021859003 в філії ВАТ КБ «Надра»Сумського РУ «Слобожанщина»(надалі вкладний рахунок) строком до 20.06.2011 року.

На виконання умов п. 1.2 вищевказаного договору 20.06.2008 року між закритим акціонерним товариством «Страхова Компанія «ПРОВІДНА»і відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Надра»в особі відділення № 29 філії ВАТ КБ «Надра»Сумського РУ «Слобожанщина»було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 08/2008/21859/03-01, відповідно до якого вкладник перераховує на вкладний рахунок № 26526021859003 в філії ВАТ КБ «Надра»Сумського РУ «Слобожанщина», МФО 337535 (надалі вкладний рахунок), відкритий у відповідності з договором про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 08/2008/21859/03 від 20.06.2008 року, грошові кошти в сумі 50000,00 грн., надалі вклад. Факт перерахунку коштів у сумі 50000,00 грн. на депозитний рахунок згідно договору № 08/2008/21859/03-01 від 20.06.2008 року підтверджується платіжним дорученням № ЦО-0009952 від 20.06.2008 року, яке знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 стаття 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно з п.2.4 глави 2 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від іншої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові цю суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, установлених договором.

Частиною 1 статті 1060 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно з п. 1.2. договору строкового банківського вкладу (депозиту) № 08/2008/21859/03-01 від 20.06.2008 року строк вкладу 12 місяців +12 днів. Дата повернення вкладу 01 липня 2009 року.

Згідно з п. 1.3. договору № 08/2008/21859/03-01 від 20.06.2008 року процентна ставка по вкладу встановлюється в розмірі 17,3 процентів річних.

Відповідно до ч. 2 статті 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Згідно з п.3.3 глави 3 Постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами»№ 516 від 03.12.2003 року банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Відповідні положення також визначаються у ч.2 статті 1060 Цивільного кодексу України.

Згідно з п. 3.1.3 договору № 08/2008/21859/03-01 від 20.06.2008 року вкладник (позивач) має право достроково розірвати договір і отримати суму вкладу, письмово попередивши про це банк, на умовах, передбачених п. 4.5. цього договору.

Відповідно до п. 4.5. договору № 08/2008/21859/03-01 від 20.06.2008 року у разі дострокового розірвання дії цього договору або дострокового повернення частини вкладу за ініціативою вкладника, вкладник зобовязаний повідомити про це банк шляхом подання заяви в двох примірниках не пізніше ніж за три календарні дні, по закінчення яких банк зобовязується повернути вклад або його частину. При поверненні повної суми вкладу або його частини банк здійснює перерахунок нарахованих та або сплачених процентів за фактичну кількість днів перебування депозиту у банку до дати повернення коштів згідно заяви клієнта за ставкою в розмірі 8,65 процентів річних. При достроковому поверненні частини вкладу по залишку вкладу може змінюватись процентна ставка, що оформлюється окремою додатковою угодою. При достроковому поверненні суми вкладу вкладник доручає банку вирахувати різницю між сумою раніше сплачених вкладнику процентів та сумою, що належить до виплати по перерахуванню, якщо така різниця має місце.

Виконуючи умови вищеназваних договорів 14.10.2008 року позивач направив відповідачеві лист з проханням достроково припинити дію договору № 08/2008/21859/03-01 від 20.06.2008 року та закрити строковий депозитний рахунок згідно договору про відкриття та обслуговування вкладного (депозитного) рахунку № 08/2008/21859/03 від 20.06.2008 року та зарахувати суму вкладу на поточний рахунок позивача № 265003941501 в ЗАТ «Петрокоммерц-Україна». Факт отримання листа відповідачем 16.10.2008 року підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 04732079.

Листом за вих. № 1233 від 21.10.2008 року відповідач повідомив, посилаючись на п. 2.5 постанови НБУ України № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків», що комерційні банки можуть повертати вклади (депозити) клієнтам лише в разі настання строку завершення зобовязання, тобто строку на який був розміщений вклад (депозит).

На думку представника позивача, Постанова НБУ України № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» станом на 21.10.2008 року, відповідно до вимог чинного законодавства, не була зареєстрована Міністерством юстиції України, тому на вказану дату не набрала чинності.

Суд погоджується з твердженням представника позивача щодо постанови Національного банку України «Про додаткові заходи щодо діяльності банків»№ 319 від 11.10.2008 року, оскільки вона не була належним чином зареєстрована в Міністерстві Юстиції України та у звязку з чим не набула чинності.

Також, згідно статті 1 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч.1 статті 2 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю здійснює Міністерство юстиції України.

Статтею 3 Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади»передбачено, що нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Крім того, постановою Правління Національного банку України «Про окремі питання діяльності банків»№ 413 від 04.12.2008 року вищезазначена постанова втратила чинність.

В період дії договору № 08/2008/21859/03-01 від 20.06.2008 року вкладникові по ставці 17,3 процентів річних були нараховані та виплачені 2717,90 грн. у звязку з тим, що позивачем було заявлено про дострокове припинення дії договору ця сума, відповідно до п. 4.5. договору, підлягає перерахуванню по ставці 8,65 процентів річних, що становить 1512,58 грн.

Таким чином, внаслідок перерахунку позивачем за вищевказаних умов, сума втрати інвестиційного доходу позивача становитиме 2717,90 грн. 1 512,58 грн. = 1025,32 грн.

Дебіторська заборгованість позивача по процентам за фактичну кількість днів останнього місяця становить 307,24 грн.

Таким чином, станом на 25.11.2008 року заборгованість відповідача перед позивачем у частині неповернутого вкладу (депозиту) становить 50000,00 +307,24 грн.-1025,32 грн. = 49101,92 грн.

Оскільки представником відповідача, відповідно до п. 4.5. договору № 08/2008/21859/03-01 від 20.06.2008 року, не надані розрахунки різниці між сумою раніше сплачених вкладнику процентів та сумою, що належить до виплати по перерахуванню, тому суд, перевіривши розрахунок позивача, вважає його вірним.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем у частині неповернутого вкладу (депозиту) становить 49101,92 грн.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем у частині неповернутого вкладу (депозиту) в сумі 49101,92 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

П. 5.1. договору № 08/2008/21859/03-01 від 20.06.2008 року передбачено, що за невиконання або несвоєчасне виконання зобовязань по цьому договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 201,79 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України НБУ № 59 від 10.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації у відкритому акціонерному товаристві комерційний банк «Надра»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 10.02.2009 до 10.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 10.02.2009 року до 10.08.2009 року.

Відповідно до ч.2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання банком своїх зобовязань за договором.

Конституцією України закріплений обовязок держави забезпечувати захист прав усіх субєктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обовязку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобовязаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, п.5 ч.2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у ч.2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси субєктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відповідно до п.1 ч.3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»потягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом присудження до виконання обовязку відповідача за договором щодо повернення позивачу суми банківського вкладу (депозиту) та трьох процентів річних у сумах зазначених вище.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обовязку виконувати зазначені зобовязання.

Аналіз положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»дає підстави для висновку про те, що банк звільняється від відповідальності, яка виникає саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобовязань, зокрема, перед клієнтами цих банків на час дії мораторію, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих субєктів клієнтів банку шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів.

Отже, примусове виконання рішення суду про звернення стягнення на підставі виконавчих документів можливе лише після закінчення строку дії або зняття введеного у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно пп.а п.2 статті 3 Декрету КМ України «Про державне мито» ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 3 статті 55 Господарського процесуального кодексу ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Таким чином, сума державного мита становить 493,04 грн.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст. 55, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15; код ЄДРПОУ 20025456) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь закритого акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПРОВІДНА» (01032, м. Київ, бульв. Т.Шевченка, 37/122; р/р 265003941501 в ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»м. Київ, МФО 300120, код ЄДРПОУ 23510137) суму основного боргу в розмірі 49101 (сорок девять тисяч сто одна) грн. 92 коп., три проценти річних в сумі 201 (двісті одна) грн. 79 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 493 (чотириста девяносто три) грн. 04 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Страхова Компанія «ПРОВІДНА» (01032, м. Київ, бульв. Шевченка, 37/122; р/р 265003941501 в ЗАТ «Банк Петрокоммерц-Україна»м. Київ, МФО 300120, код ЄДРПОУ 23510137) або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем, в доход Державного бюджету України (р/р 31110095700011 Банк: ГУДКУ м. Києва, Одержувач: УДКУ у Шевченківському районі, МФО 820019, код ЄДРПОУ 26077968, код бюджетної класифікації: 22090200, символ звітності: 095) витрати по сплаті державного мита в сумі 0,04 (нуль гривень чотири копійки) грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання: 05.06.2009 року.