ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
23 лютого 2016 року Справа № 908/3394/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Губенко Н.М., Картере В.І.,перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-АВВ"на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015та на рішеннягосподарського суду Запорізької області від 23.07.2015у справі№908/3394/14 господарського суду Запорізької областіза позовомПублічного акціонерного товариства "МОТОР-БАНК"доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-АВВ"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ФЕРРО-ВВ"прозвернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності
ВСТАНОВИВ:
Подана 04.01.2016 (відповідно до штампу відділення поштового зв'язку проставленого на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-АВВ" (далі-скаржник) касаційна скарга на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 та на рішення господарського суду Запорізької області від 23.07.2015 у справі № 908/3394/14 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
З 01.09.2015 набрав чинності Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі- Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги (04.01.2016), визначено, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За змістом пп.5 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", розмір судового збору у випадку подання апеляційних чи касаційних скарг у справах, судовий збір за подання позову в яких було сплачено до 01.09.2015, розраховується виходячи з суми судового збору, підлягаючого до сплати при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом (п.5 Інформаційного листа ВГСУ від 12.11.2015 №01-06/2093/15 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 №484-VІІІ)).
Відповідно до підпункту 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону "Про судовий збір", в редакції чинній на момент подання позовної заяви (15.09.2014), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" мінімальна заробітна плата станом на 1 січня становить 1 218,00 грн.
Отже, заявник касаційної скарги повинен був сплати судовий збір, виходячи зі ставок, що визначені підпунктом 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", тобто 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, та становить 44 758,92 грн. (37 299,10 грн. (судовий збір за подання позовної заяви) х 120%).
Разом з тим, звертаючись із касаційною скаргою на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 та на рішення господарського суду Запорізької області від 23.07.2015 у справі № 908/3394/14, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-АВВ" доказів сплати судового збору не надало, а заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по даній справі.
В обгрунтування вказаного клопотання скаржник зазначає, що господарська діяльність останнього знаходиться в занепаді, підприємство тривалий час не отримує прибутку, відтак не має можливості сплати судовий збір у встановленому законом розмірі.
Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір", у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до приписів розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7 у розгляді питань, пов'язаних, зокрема, з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням його від сплати (стаття 8 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (пункт 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/2093/15 від 12.11.2015).
При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.
Посилання ж скаржника на довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на рахунках підприємства нічим не підтверджено, адже серед додатків до поданої скаржником касаційної скарги відсутні будь-які довідки банківських установ, які б підтверджували би його доводи про скрутне матеріальне становище.
Крім того, відповідно до ст. 1118 ГПК України касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом 1 частини першої статті 107 цього Кодексу, розглядається протягом одного місяця з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.
Водночас, звертаючись до суду касаційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржником не наведено та не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги та скаржник зможе сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
У даному випадку заявником касаційної скарги є юридична особа - суб'єкт господарювання, який здійснює господарську (підприємницьку) діяльність на власний ризик з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. (ст. 42 Господарського кодексу України).
У зв'язку з чим сама лише обставина, пов'язана з тяжким фінансовим становищем такого суб'єкта господарювання, не може вважатися підставою для звільнення від сплати судового збору. Більше того, у порушення вимог ст. 33 ГПК України жодних доказів у підтвердження наведених у клопотанні обставин заявник не надав.
Оскільки відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ1 ГПК України.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-АВВ" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 та на рішення господарського суду Запорізької області від 23.07.2015 у справі № 908/3394/14
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТР-АВВ" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.12.2015 та на рішення господарського суду Запорізької області від 23.07.2015 у справі № 908/3394/14 повернути скаржнику без розгляду.
3. Справу №908/3394/14 повернути до господарського суду Запорізької області.
Головуючий суддя Т.Л. Барицька
Судді: Н.М. Губенко
В.І. Картере
Судове рішення № 56058207, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 23.02.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/3394/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: