Постанова № 56057963, 12.02.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2016 року №810/5582/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Росава” до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Росава” (далі – позивач або ВАТ “Росава”) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною та скасування постанови про накладення санкцій за правопорушення на ринку цінних паперів від 11 листопада 2015 року №1792-ЦД-Е.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що оскаржуваним рішенням до товариства застосовані штрафні санкції за незабезпечення існування акцій власного випуску у бездокументарній формі. Разом з тим при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем не врахувано, що ВАТ “Росава” перебуває у процедурі банкрутства, у зв'язку з чим на підприємстві відсутні передбачені статутом такі органи правління товариством як спостережна рада, ревізійна комісія та правління, до компетенції яких віднесено право та обов'язок прийняття рішення про скликання загальних зборів акціонерів.

Наведена обставина свідчить про неможливість скликання загальних зборів акціонерів для прийняття рішення про переведення акцій з документарної у бездокументарну форму та внести відповідні зміни до статуту.

У той же час, на звернення позивача до Фонду державного майна України, який є власником 74,62 % акцій товариства, щодо скликання зборів акціонерів для приведення акцій у відповідність вимогам закону жодних дій останнім вчинено не було.

Також позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийняте всупереч вимогам статті 19 Закону України від 14.05.1992 № 2343-XII “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, згідно з якої під час дії мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня).

Відповідач проти позову заперечив, в обґрунтування заперечень зазначив, що позивач в порушення вимог статті 20 Закону України “Про акціонерні товариства”, статті 6 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” та розпорядження ЦТД НКЦПФР від 8 липня 2015 року не забезпечив у визначений розпорядженням строк переведення емітованих ВАТ “Росава” акцій з документарної форми існування у бездокументарну, у зв’язку з чим, до ВАТ “Росава” на підставі статті 11 Закону України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” були застосовані штрафні санкції у розмірі 136000,00 грн.

У судове засідання, призначене на 11 лютого 2016 року, сторони не з’явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні своєчасно та належним чином.

Разом з цим, 11 лютого 2016 року через канцелярію Київського окружного адміністративного суду надійшли клопотання сторін про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

З огляду на положення частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа судом прийнято рішення про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Відкрите акціонерне товариство “Росава” (ідентифікаційний код 00152269) як юридична особа зареєстроване 19 липня 1999 року виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області та є учасником ринку цінних паперів.

8 липня 2015 року Центральним територіальним департаментом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку прийняте розпорядження №322-ЦД-1-Е, яким ВАТ “Росава” зобов’язано у строк до 17 вересня 2015 року усунути порушення вимог статті 20 Закону України “Про акціонерні товариства та статті 6 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок” в частині не забезпечення існування акцій власного випуску у бездокументарній формі (а.с. 6).

З огляду на невиконання ВАТ “Росава” вимог розпорядження від 8 липня 2015 року №322-ЦД-1-Е постановою Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 5 жовтня 2015 року №05/02/5102/ПП було порушено справу про правопорушення на ринку цінних паперів (а.с. 7).

За наслідками розгляду справи відповідачем був складений акт про правопорушення на ринку цінних паперів від 20 жовтня 2015 року №1297-ЦД-1-Е, яким встановлено невиконання позивачем розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 8 липня 2015 року №322-ЦД-1-Е (а.с. 72).

4 листопада 2015 року Центральним територіальним департаментом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку прийнято постанову №1792-ЦД-1-Е, якою за невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери від 8 липня 2015 року №322-ЦД-1-Е до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136000,00 грн. (а.с. 10-11).

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні врегульований Законом України від 30.10.1996№ 448/96-ВР “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” (далі - Закон № 448/96-ВР).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів - це здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Стаття 2 даного Закону встановлює, що метою державного регулювання ринку цінних паперів є, зокрема, додержання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства.

Відповідно до Закону № 448/96-ВР державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, яка має право надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства (статті 5 та 8).

Пунктом 8 статті 11 Закону №448/96-ВР передбачено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року, - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для застосування до позивача штрафних санкцій стало невиконання ВАТ “Росава” розпорядження від 8 липня 2015 року №322-ЦД-1-Е, яким позивача зобов’язано усунути порушення вимог статті 20 Закону України “Про акціонерні товариства” та статті 6 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”.

Так, відповідно до статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акція – це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України «Про акціонерні товариства» акція товариства посвідчує корпоративні права акціонера щодо цього акціонерного товариства.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.

Пунктом 5 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Закон України «Про акціонерні товариства» набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення частини другої статті 20, яке набирає чинності через тридцять місяців з дня опублікування цього Закону.

Отже позивач повинен був привести свою діяльність у відповідність згаданим положенням до 30.04.2011.

Відповідно до абзацу 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про депозитарну систему Україні» від 06.07.2012 № 5178-VI емісійні цінні папери, випуск яких зареєстровано до дня опублікування цього Закону (11.10.2012) можуть існувати в документарній формі до дня набрання чинності цим Законом (11.10.2013).

Абзацом 6 пункту 5 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що приведенням діяльності акціонерних товариств у відповідність із вимогами цього Закону в частині забезпечення існування акцій виключно у бездокументарній формі є здійснення таких дій: наглядова рада акціонерного товариства в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, зобов'язана прийняти рішення про переведення випуску цінних паперів з документарної форми у бездокументарну (далі - рішення про дематеріалізацію) та забезпечити вчинення нижчезазначених дій у такій послідовності:

1) опублікування в офіційному друкованому органі повідомлення про прийняте рішення про дематеріалізацію цінних паперів та повідомлення про це персонально кожного акціонера, зареєстрованого в реєстрі власників іменних цінних паперів випуску, що дематеріалізується, у спосіб, визначений при прийнятті рішення про дематеріалізацію (крім випадку, коли акції товариства належать одній особі);

2) подання до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку документів для заміни свідоцтва про реєстрацію випуску іменних акцій документарної форми існування на свідоцтво про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі існування. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку зобов'язана видати свідоцтво про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі існування протягом 10 робочих днів з дати подання емітентом належним чином оформлених документів відповідно до встановлених нею вимог;

3) припинення обслуговування випуску цінних паперів у документарній формі у реєстроутримувача в системі реєстру власників іменних цінних паперів за цим випуском. Реєстроутримувач припиняє ведення реєстру протягом 10 робочих днів з дати публікації рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про видачу емітенту свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі існування. Датою закриття реєстру є дата припинення ведення реєстру;

4) укладення в порядку, встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, договору про обслуговування емісії цінних паперів з обраним наглядовою радою депозитарієм, який буде обслуговувати випуск акцій, що дематеріалізується, з наступним відкриттям рахунку в цінних паперах емітента в цьому депозитарії та укладення договору про відкриття рахунків у цінних паперах власникам з обраним наглядовою радою зберігачем;

5) депонування глобального сертифіката в обраному депозитарії та надання йому необхідних розпоряджень та інших документів відповідно до вимог Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Депонування депозитарієм глобального сертифіката здійснюється протягом 10 робочих днів з дати публікації рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про видачу емітенту свідоцтва про реєстрацію випуску акцій у бездокументарній формі існування;

6) забезпечення передачі реєстру власників іменних цінних паперів та переведення обліку прав власності на акції у бездокументарній формі до зберігача. Передача реєстру власників іменних цінних паперів до зберігача здійснюється протягом трьох робочих днів з дати припинення ведення реєстру. Дата передачі реєстру власників іменних цінних паперів спільно визначається емітентом, реєстратором та зберігачем. Зберігач цінних паперів зобов'язаний відкрити рахунки в цінних паперах акціонерам та зарахувати на них акції на підставі договору з емітентом та переданого йому (зберігачу) реєстру власників іменних цінних паперів протягом двох місяців з дати передачі реєстру;

7) зберігання відповідно до законодавства реєстру власників іменних цінних паперів, складеного на дату припинення ведення системи реєстру, та інших документів.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, жодних дій щодо приведення діяльності ВАТ “Росава” у відповідність із вимогами Закону України “Про акціонерні товариства” в частині забезпечення існування акцій виключно у бездокументарній формі товариством здійснено не було.

Позивач пояснив, що ВАТ “Росава” з об'єктивних причин було позбавлено можливості виконати вимоги розпорядження від 8 липня 2015 року №322-ЦД-1-Е, оскільки на підприємстві у зв’язку з триваючою з грудня 2010 року процедурою банкрутства відсутні органи правління та спостережна рада, до компетенції яких згідно з положеннями Статуту ВАТ “Росава” віднесено право скликати Загальні збори акціонерів, які уповноважені вносити зміни та доповнення до статуту ВАТ “Росава”.

Позивач також зазначив, що скликати Загальні збори акціонерів ВАТ “Росава” може також і один із його акціонерів - Фонд державного майна України, який є власником 74,62 % акцій товариства. Проте Фонд державного майна України проігнорував лист ВАТ “Росава” від 20.08.2010 з вимогою скликати Загальні збори акціонерів ВАТ "Росава".

Водночас суд критично оцінює такі аргументи позивача як на підставу звільнення від відповідальності за правопорушення на ринку цінних паперів, оскільки зі змісту абзацу 6 пункту 5 розділу ХVІІ Закону України «Про акціонерні товариства» слідує, що саме на наглядову раду, а не на загальні збори акціонерного товариства, покладається обов’язок прийняти рішення про переведення випуску цінних паперів з документарної форми у бездокументарну та забезпечити вчинення дій спрямованих на таке переведення.

Відповідно до пункту 8.2 Статуту ВАТ «Росава», затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ «Росава» 24.06.1999, зареєстрованого відділом державної реєстрації виконавчого комітету Білоцерківської міської Ради народних депутатів Київської області №177 від 19.07.1999, управління Товариством здійснюють Спостережна рада, Правління Товариства та Ревізійна комісія.

Підпунктом 8.4.2 пункту 8.4 Статуту передбачено, що члени спостережної ради обираються на загальних зборах з числа акціонерів терміном на п’ять років у кількості 5 чоловік.

Компетенція, порядок скликання загальних зборів товариства визначено розділом 8 Статуту ВАТ «Росава».

Відповідно до підпункту 8.3.2 пункту 8.3 Статуту, до компетенції вищого органу Товариства (Загальних зборів) відносяться, серед іншого, внесення змін та доповнень до Статуту Товариства, обрання та відкликання членів спостережної ради, голови правління, членів ревізійної комісії Товариства.

Підпунктом 8.3.9 пункту 8.3 Статуту встановлено, що загальні бори акціонерів можуть бути черговими та позачерговими.

За змістом підпунктів 8.3.10 та 8.3.11 пункту 8.3 Статуту, позачергові загальні збори скликаються Правлінням Товариства за власною ініціативою у разі неплатоспроможності товариства, для вирішення термінових питань, що виходять за межі його компетенції та стосуються діяльності Товариства, а також на вимогу Спостережної ради чи Ревізійної комісії Товариства.

Крім цього, акціонери, які володіють у сукупності більш як 10% голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів акціонерів у будь-який час і з будь-якого приводу. Якщо протягом 20 днів правління не виконало зазначеної вимоги, вони мають право самі скликати збори (підпункт 8.3.12 пункту 8.3 Статуту).

Тобто загальні збори можуть бути скликані акціонерами, які володіють понад 10% голосів, а відсутність органів управління товариством не позбавляє товариство можливості скликати загальні збори акціонерів для обрання нових органів управління, внесення відповідних змін до статуту тощо.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем, засновником ВАТ «Росава» є держава в особі Фонду державного майна України, якому належить 74,62 % акцій (голосів), відтак він, як власник понад 10% голосів, мав та має можливість самостійно скликати та проводити загальні збори акціонерів.

Позивач стверджує, що звертався до Фонду державного майна України з вимогою скликати загальні збори акціонерів, на підтвердження чого до матеріалів справи додав лист від 20.08.2010 №533 (а.с. 19).

У той же час суд зазначає, що від дня прийняття розпорядження №322-ЦД-1-Е від 08.07.2015 до спливу встановленого терміну його виконання жодних дій, направлених на виконання зазначеного розпорядження позивачем не вчинено. Будь-яких доказів, що підтверджували б здійснення позивачем дій, спрямованих на скликання загальних зборів після отримання розпорядження, матеріали справи також не містять.

Суду не надано також жодних доказів скликання чергових, позачергових загальних зборів акціонерів (відповідні публікації у засобах масової інформації у необхідній кількості для забезпечення виконання приписів законодавства); протоколів реєстраційної комісії щодо реєстрації на відповідних загальних зборах акціонерів позивача та відсутності кворуму при цьому з дня закінчення терміну, як стверджує позивач, повноважень органів управління ВАТ "Росава".

Позивачем не надано доказів звернення до інших акціонерів, яким належать решта голосів (акцій) у сумі 25,38% з аналогічними вимогами скликати загальні збори для обрання органів управління та приведення діяльності товариства відповідно до вимог Закону.

З урахуванням викладеного суд вважає, що факт закінчення повноважень спостережної ради ВАТ «Росава» не позбавляло можливості позивача скликати позачергові загальні збори акціонерів, затвердити новий склад спостережної ради та виконати вимоги Закону України «Про акціонерні товариства» щодо прийняття наглядовою радою рішення про переведення акцій документарної форми існування у бездокументарну.

Викладені обставини свідчать про бездіяльність позивача у частині, що стосується виконання розпорядження №322-ЦД-1-Е та невикористання позивачем усіх способів, передбачених чинним законодавством для скликання та проведення загальних зборів акціонерів.

Відтак позивачем не доведено намірів привести свою діяльність та положення відповідно до приписів Закону України «Про акціонерні товариства» та Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» у строк, визначений у них.

Суд також враховує, що Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку неодноразово застосовувались штрафні санкції до позивача за не приведення своєї діяльності та статутних документів у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» і позивачу протягом тривалого часу було відомо про необхідність скликання як загальних зборів так і вчинення інших дій.

Враховуючи, що позивачем не було вчинено жодних дій, спрямованих на виконання розпорядження НКЦПФР від 8 липня 2015 року №322-ЦД-1-Е, суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем статті 20 Закону України «Про акціонерні товариства», статті 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», тому правомірно застосував до ВАТ «Росава» штрафні санкції на підставі пункту 8 статті 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».

Суд не приймає до уваги посилання позивача, як на підставу для скасування оскаржуваного рішення, на положення статті 19 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки положення зазначеної норми права передбачають заборону на нарахування неустойки (штраф, пеня), застосування інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) підприємствам.

Тобто на застосування штрафних санкцій у зв'язку із виявленням порушень у сфері додержання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства дія мораторію не поширюється.

За таких обставин суд не вбачає підстав для визнання протиправною та скасування постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.11.2015 №1792-ЦД-1-Е.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів належними та допустимими доказами правомірність своїх дій та відповідно прийнятого рішення. Натомість доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Доказів понесення відповідачем таких витрат матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 12.02.2016