Рішення № 56053149, 16.02.2016, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/13727/15-ц

Провадження № 2/520/760/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.2016 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Луняченка В.Л.

при секретарі Маценко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою, -

ВСТАНОВИВ:

15.10.15 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою, в якому просить стягнути з відповідача на її користь борг у розмірі 131113,00 гривень, що в еквіваленті становить 6200,00 дол. США а також грошові кошти сумою 14803 як грошову компенсацію за користування позиченими коштами та судові витрати у розмірі 1459,00 гривень.

Представник позивача ОСОБА_1, ОСОБА_3, діючий на підставі довіреності до судового засідання надав заяву в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, не заперечував проти заочного розгляду справи та просив справу розглядати за його відсутністю.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не зявився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі, заяв та клопотань про розгляд справи за його відсутністю не надавав.

Відповідно до ст.ст. 224, 225 ЦПК України Київським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Суд дослідивши матеріали справи, вважає позов підлягаючим задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1 грошові кошти сумою 14700 дол. США для придбання автомобілю. 17.02.2010 року відповідач повернув ОСОБА_1 частину позичених коштів сумою 8500 дол. США, останні 6200дол. США зобовязався повернути через пять років, на підтвердження чого надав розписку , в якій також зобовязався за користування грошовими коштами виплачувати щомісяця компенсацію сумою 100 дол. США. Однак до цього часу позичені кошти відповідачем не повернуто, що змусило ОСОБА_1 звернутись до суду з дійсним позовом.

Таким чином, з моменту передання Позивачем Відповідачу грошових коштів відповідно до ч. 2 ст. 1046, ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України були укладені договори позики, істотні умови яких зафіксовані у розписці, наданій Відповідачем, а саме: визначено особу позикодавця та позичальника, суму грошових коштів, що передаються у позику, встановлено строк повернення грошових коштів та сума, яка підлягає поверненню.

Відносини позики, які виникли між позивачем, як позикодавцем, та Відповідачем, як позичальником, за своєю природою є одностороннім зобов'язанням (правочином), в якому

Відповідач, як позичальник, зобов'язаний повернути отриману ним грошову суму в строк, встановлений за домовленістю сторін (зазначений у розписці), а позивач, як позикодавець, має право прийняти виконання зобов'язання або вимагати належного виконання Відповідачем свого обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В розписці Відповідач однозначно взяв на себе обов'язок по поверненню отриманої грошової суми у загальному розмірі 6200 дол. США, а також зобовязався щомісячно сплачувати грошові кошти розміром 100 дол. США, або еквівалент по курсу НБУ як компенсацію за користування позиченими коштами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До теперішнього часу Відповідачкою досі не повернуто позичені грошові кошти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак такі вимоги позивачем заявлені не були.

За положеннями статей 625,1048 ЦК України позикодавець має право на одержання процентів від суми позики лише протягом строку дії договору, а після його закінчення, у разі прострочення виконання грошового зобовязання, застосовуються лише положення ст. 625 ЦК України.

Грошова компенсація за користування боргом складає 100 дол. США, яку відповідач не сплачує з лютого 2015 року, прострочивши 7 місяців,тобто на момент подачі позову компенсація за користування грошовими коштами становить 700 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 05.09.15 року ( день подачі позову) становить 14803,18 гривень.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню грошові кошти сумою 145917, 06 гривень, з яких 131113, 88 гривень еквівалент 6200 дол. США борг за розпискою та 14803,18 гривень- грошова компенсація за користування боргом.

Вирішуючи даний позов, суд враховує вимоги ст. 88 ЦПК України, а саме, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1459,17 гривень.

Керуючись ст.ст. 88, 213, 215, 223-228 ЦПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН 34968768, прож. ІНФОРМАЦІЯ_1) на користь ОСОБА_1, ІНН НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 147376,23 гривень, з яких 131113, 88 гривень еквівалент 6200 дол. США борг за розпискою та 14803,18 гривень- грошова компенсація за користування боргом та 1459,17 гривень витрати по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Київський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Суддя Луняченко В. О.