АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-сс/774/181/16 Справа № 216/615/16-к Слідчий суддя - Черкасенко Т.Г. Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Категорія: ст. КПК України
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 лютого 2016 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
судді доповідача Коваленко В.Д.,
суддів Власкіна В.М., Васецької В.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Солодовник О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі апеляційного суду, в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, на ухвалу слідчого судді Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.02.2016 року щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в ОСОБА_4 Дніпропетровської області, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого
якою було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою
за участю:
прокурора Мазур Ю.В.,
в присутності:
захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_2,
підозрюваного ОСОБА_3,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою було задоволено клопотання слідчого СВ КВП ГУНП України в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу та щодо ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою.
Строк дії запобіжного заходу визначено з 18:30 год. 04.02.2016 року по 18:30 год. 01.04.2016 року.
Мотивуючи своє рішення слідчим суддею вказано, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не виконав покладені на нього умови у звязку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 60900 гривень, яку він не вніс на відповідний рахунок протягом 5 днів з дня обрання запобіжного заходу.
Також в ухвалі вказано, що ОСОБА_3 не має міцних соціальних звязків, змінив місце мешкання, не працевлаштований, не має самостійного заробітку або доходу, самовільно залишив лікувальну установу після ДТП, не надав відповідної документації на підтвердження його перебування на лікування у звязку з ДТП. Крім цього, слідчий суддя прийшов до висновку про існування і обґрунтованість ризиків, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
В апеляції:
Адвокат ОСОБА_2 вважає, що вказана ухвала суду є незаконною та містить ознаки неправосудного рішення, мотивуючи це тим, що ОСОБА_3 не вніс визначену судом суму застави. Слідчий суддя, на її думку, зробив хибні висновки щодо особи підозрюваного, про його соціальні звязки, зміну місця мешкання. Вважає що суд злочинно знехтував рішенням апеляційного суду, в якому раніше було зроблено висновок щодо можливості застосування більш мякого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, залишивши попереднє рішення- без змін. Вказує, що ОСОБА_3 добросовісно виконував покладені на нього обовязки, а саме зявлявся за викликом до слідчого та суду. Зазначає, що її підзахисний звертався до суду про зміну йому запобіжного заходу на інший у звязку із неможливістю внести заставу у визначеному розмірі, проте йому було відмовлено. На думку захисника, суд також проігнорував відомості про стан здоровя підозрюваного.
В своїй скарзі захисник також посилається на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої підстави тримання під вартою мають бути підтверджені фактами, а небажанням зізнатися чи дати потрібні свідчення, що знайшло своє закріплення в рішенні «Клішин проти України».
Просить скасувати ухвалу та обрати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою та заставою.
Заслухавши суддю - доповідача, доводи прокурора, який вважає ухвалу законною, доводи захисника ОСОБА_2, яка повністю підтримала апеляційну скаргу, думку ОСОБА_3, який підтримав позицію захисника, вивчивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, та думку осіб в судовому засіданні, колегія суддів дійшла до наступного.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити чи доводять, надані сторонами кримінального провадження, докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Апеляційним переглядом встановлено, що 20 грудня 2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015040230000712 були внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками за ч. 2 ст. 286 КК України.
28.12.2016 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у тому, що він 20.12.2015 року, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, керував автомобілем НОМЕР_1 в. м. Кривому Розі Дніпропетровської області по пр. Миру з боку вул. Кобилянського у напрямку вул. Іллічівська, грубо порушуючи Правила дорожнього руху України, біля електроопори 177 по пр. Миру, застосувавши відворіт керма ліворуч виїхав на зустрічну смугу де скоїв зіткнення з автомобілем «Ваз 21013» реєстраційний номер 816 20 ЕК під керуванням водія ОСОБА_6 та з пасажиром ОСОБА_7, яка від отриманих в наслідок ДТП травм загинула на місці.
02.02.2016 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська подано клопотання слідчого СВ КВП ГУНП України в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_5, погодженого з прокурором з прокурором Криворізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_8
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.02.2016 року вказане клопотання про застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було задоволено.
Як видно з матеріалів провадження, суд, перевіряючи законність і обґрунтованість клопотання слідчого про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України, вивчив матеріали кримінального провадження, дослідив відповідні документи, вислухав думку учасників процесу, та мотивуючи прийняте рішення, вказав, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не виконав покладені на нього умови у звязку із обранням щодо нього запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 60900 гривень, не вніс протягом 5 днів з дня обрання запобіжного заходу грошові кошти у вказаному розмірі на відповідний рахунок. Дослідивши матеріали провадження, суд дійшов висновку що ОСОБА_3 не має міцних соціальних звязків, змінив місце мешкання, не працевлаштований, не має самостійного заробітку або доходу, самовільно залишив лікувальну установу після ДТП, не надав відповідної документації на підтвердження його перебування на лікування у звязку з ДТП.
Слідчий суддя обгрунтовано прийшов до висновку про існування ризиків того, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілого або свідка у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Доводи захисника з приводу того, що обрання запобіжного заходу у вигляді застави є підтвердженням можливості застосування до її підзахисного більш мяких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, і що він не ухилявся від явок до слідчого та суду за викликами та зявлявся за кожним викликом, колегія суддів вважає неспроможними та не обґрунтованими, які не можуть бути прийняті, оскільки своїми явками до слідчого та суду ОСОБА_3 лише добросовісно виконував свої процесуальні обовязки, які він зобовязаний виконувати маючи статус підозрюваного, а висновки судів першої та апеляційної інстанції відносно запобіжного заходу щодо ОСОБА_3 у вигляді застави, не можуть бути прийняті колегією під час даного розгляду апеляції адвоката, у звязку з тим, що підозрюваним були обєктивно невиконані умови запобіжного заходу у вигляді застави, що полягло у невнесенні на спеціальний рахунок коштів у визначеному розмірі, як це передбачає обраний запобіжний захід.
Разом з цим колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді застави самі по собі не змінились, проте, факт невиконання ОСОБА_3 умов запобіжного заходу у вигляді застави, безумовно негативно доповнив їх.
Колегія суддів не може погодитися з доводами захисника про те, що її підзахисний звертався до суду з клопотанням про заміну обраного йому запобіжного заходу у вигляді застави, і що з урахуванням його матеріального стану, відсутністю документів та неможливості влаштуватися на роботу це виправдовує порушення ним умов запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки під час обрання запобіжного заходу в суді першої інстанції захисник підозрюваного клопотала про застосування більш мяких запобіжних заходів щодо її підзахисного ніж тримання під вартою, не виключаючи можливості застосування застави (а.п.20).
Колегія вважає неприйнятними доводи захисника щодо здійснення тиску на її підзахисного з боку слідчого Яблочного В.В., оскільки дані обставини не можуть бути предметом розгляду під час апеляційного перегляду даного провадження.
Колегія суддів, враховуючи тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, наявність обґрунтованої підозри та обєктивних ризиків, визначених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, а також невиконання ОСОБА_3 умов раніше обраного йому запобіжного заходу у вигляді застави, та враховуючи відомості про особу підозрюваного, вважає що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Порушень вимог кримінального процесуального законодавства, які б давали підстави для скасування ухвали суду, колегією суддів, за результатами перевірки матеріалів провадження, не встановлено.
Отже вказана ухвала є законною, обґрунтованою і такою що не підлягає скасуванню, і будь-яких підстав для задоволенні апеляційної скарги захисника, - не вбачається.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрально Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 лютого 2016 року щодо ОСОБА_3, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_9 ОСОБА_10
Судове рішення № 56047022, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро) було прийнято 17.02.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 216/615/16-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: