Ухвала суду № 56042429, 23.02.2016, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/6952/15-ц 2/335/131/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі

головуючого судді Апаллонової Ю.В.

при секретарі Кудряшовій Ю.І

представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідачів ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства БМ Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЕМСІ», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство БМ Банк 17.01.2016 року звернулося до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМСІ", ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ПАТ «БМ БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМСІ» було укладено договір №17/56/140613 відновлюваної кредитної лінії, зі змінами внесеними додатковим договором №1 від 29.05.2014 до договору №17/56/140613 відновлюваної кредитної лінії від 14.06.2013, згідно з яким, останній отримав на умовах, визначених Кредитним договором, грошові кошти у розмірі 400 000 гривень 00 копійок зі сплатою 21,5 % річних, а з 29.05.2014 - 25,0 % річних на ведення поточної діяльності з терміном остаточного повернення Кредиту - 12.06.2015 року.

В якості забезпечення виконання ТОВ «ЕМСІ» взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором з ОСОБА_3 та Позивачем був укладений Договір поруки №17/56/140613-S-2 від 14.06.2013 року.

Згідно з п. 1.2., 2.1., 3.1. Договору поруки ОСОБА_3 і ТОВ «ЕМСІ» несуть солідарну відповідальність перед Позивачем ПАТ "БМ Банк". За п. 3.1. Договору поруки ОСОБА_3 відповідає за зобов'язаннями ТОВ «ЕМСІ» в повному обсязі, а саме за повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, сплату неустойки, а також відшкодування збитків, завданих Позивачу невиконанням або неналежним виконанням ТОВ «ЕМСІ» умов Кредитного договору.

Враховуючи вищенаведене позивач просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМСІ» та ОСОБА_3 на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість за Кредитним договором № 17/56/140613 в розмірі 784739 грн. 45 коп., стягнути з ОСОБА_3 штраф за Договором поруки у розмірі 78473,94 грн., стягнути солідарно судові витрати у розмірі 3654,00 грн.

У судовому засіданні представником ТОВ «ЕМСІ» заявлено клопотання про закриття провадження у справі в частині вимог до ТОВ «ЕМСІ», посилаючись на ті обставини, що оскільки правовідносини між ними виникли як юридичними особами, тому за своїм суб'єктним складом даний спір у цій частині підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У судовому засіданні представник позивача проти закриття провадження в частині вимог до ТОВ «ЕМСІ» заперечує.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як розяснено у п. 18 Постанови Пленуму ВСУ від 18.12.2009 року №14 « Про судове рішення у цивільній справі» за статтею 215 ЦПК у формі рішення ухвалюється той судовий акт, яким справа вирішується по суті. Закон не передбачає включення до резолютивної частини рішення висновків з процесуальних питань, не пов'язаних з вирішенням справи по суті. Тому в цій частині неприпустимо вирішувати питання про виділення частини вимог у самостійне провадження або про закриття провадження по них, залишення заяви без розгляду тощо. Висновки з таких питань викладаються у формі ухвал (частина друга статті 208 ЦПК), які постановляються у вигляді самостійного процесуального документа і можуть постановлятися одночасно з рішенням.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідаютьперед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з п. 1.2., 2.1., 3.1. Договору поруки ОСОБА_3 і ТОВ «ЕМСІ» несуть солідарну відповідальність перед ПАТ "БМ Банк. За п. 3.1. Договору поруки ОСОБА_3 відповідає за зобов'язаннями ТОВ «ЕМСІ» в повному обсязі, а саме за повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, сплату неустойки, а також відшкодування збитків, завданих Позивачу невиконанням або неналежним виконанням ТОВ «ЕМСІ» умов Кредитного договору.

Доводи Банку про наявність безумовних підстав для солідарного стягнення з поручителя суми заборгованості за кредитним договором у цьому разі не узгоджується з вимогами статті 554 ЦК України та умовами договору поруки.

У справі предметом спору є різні самостійні договірні відносини, між кредитором та боржником за кредитним договором та між кредитором і поручителем, за якими поручитель поручився відповідати перед кредитором разом із позичальником як солідарні боржники, хоча і за порушення умов одногой того ж кредитного договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розглядув порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною другою статті 118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абзаці 1 пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

Оскільки позовні вимоги в зазначеній частині заявлені Публічним акціонерним товариством «БМ Банк» щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМСІ» суми заборгованості за кредитним договором, а спірні правовідносини між ними виникли як юридичними особами, то таки вимоги, виходячи зі змісту стст. 15, 16, 118 ЦПК України та стст. 1, 12 ГПК України, не можуть бути розглянуті у порядку цивільного судочинства, а підлягають розгляду за правилами господарського судочинства. Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду України від 1 липня 2015 року у справі № 6-745цс15 та від 7 жовтня 2015 року у справі 6-1521цс15.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що провадження в справі за позовомпублічного акціонерного товариства «БМ Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМСІ, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості підлягає до закриття в частині вимог до ТОВ «ЕМСІ», що буде відповідати правовій позиції Верховного Суду України, яка міститься в постанові від 1 липня 2015 року у справі № 6-745цс15 та від 7 жовтня 2015 року у справі 6-1521цс15 та згідно з вимогами ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Крім того, суд вважає за потрібне розяснити позивачу право на звернення з даним позовом до ТОВ «ЕМСІ» до господарського суду.

Керуючись ч. 1 ст. 205, ст.ст. 206, 208, 209, 210, 360-7 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства БМ Банк до Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ЕМСІ», ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМСІ, закрити.

Повідомити позивачу, що його позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю ЕМСІ, підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ю.В.Апаллонова