Ухвала суду № 56041148, 23.02.2016, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/184/16-ц

Провадження № 2/304/137/2016

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Амарович В.П., розглянувши позовну заяву заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах дитини-сироти ОСОБА_1 до Тур'я-Бистрянської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області, Перечинська державна нотаріальна контора та ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор в інтересах неповнолітньої ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, який мотивує тим, що неповнолітня ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, взята на первинний облік у службі у справах дітей Перечинської районної державної адміністрації як дитина-сирота з 04 жовтня 2013 року. 04 вересня 2007 року померла її мати ОСОБА_3, а 17 серпня 2013 року помер її батько ОСОБА_4, після смерті якого відкрилася спадщина, що складається з житлового будинку № 81 по вул. І.Франка в с.Т.Бистра Перечинського району. Рішенням виконавчого комітету Тур'я-Бистрянської сільської ради Перечинського району №18 від 28 лютого 2008 року «Про призначення опікуна», ОСОБА_2 призначено опікуном неповнолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_1. Неповнолітня ОСОБА_1 разом із своїм братом ОСОБА_5 прийняли спадщину за померлим батьком, так як на час його смерті постійно проживали у вказаному будинку. Оскільки спадкові права неповнолітньої ОСОБА_1 на будинок не оформлені, остання позбавлена можливості самостійно розпоряджатися належною їй частиною житлового будинку, а опікун не вживає заходів щодо оформлення правовстановлюючих документів на спадкове майно, тому прокурор просить задовольнити позов та визнати за неповнолітньою ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину спадкового будинку в порядку спадкування за законом.

Подана позовна заява ухвалою судді від 15 лютого 2016 року була залишена без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, так як до неї не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, при цьому, що органи прокуратури не звільнені від такої сплати, а посилання на п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу звільнення від сплати судового збору є безпідставними, так як прокурор відповідно до положень ст. 242 ЦК України не є законним представником неповнолітньої дитини.

Зазначену ухвалу прокурор отримав 16 лютого 2016 року, однак вказані в ній недоліки не усунув.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 121 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвеція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» (рішення від 28 жовтня 1998 року), «Креуз проти Польщі» (рішення від 19 червня 2001 року). У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Керуючись ст. 121 ч. 2 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву заступника керівника Ужгородської місцевої прокуратури в інтересах дитини-сироти ОСОБА_1 до Тур'я-Бистрянської сільської ради Перечинського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Перечинської районної державної адміністрації Закарпатської області, Перечинська державна нотаріальна контора та ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування за законом визнати неподаною та повернути позивачу.

Розяснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в пятиденний строк з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: ОСОБА_6