Рішення № 56041147, 19.02.2016, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1501/15-ц

Провадження № 2/304/546/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2016 рокум. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Амаровича В. П.,

при секретарі - Ковач М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Закарпатського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору міський відділ ДВС Ужгородського МРУЮ та відділ ДВС Перечинського РУЮ про звільнення майна з-під арешту,-

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Закарпатського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» звернулося до суду з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що 19 червня 2008 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №81906, згідно якого останньому було надано кредит на споживчі потреби у сумі 1000000 грн. На виконання зобовязання по вказаному кредитному договору, між ОСОБА_1 та банком було укладено Договір іпотеки, посвідчений 19 червня 2008 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №1211, згідно з умовами якого предметом іпотеки є нерухоме майно: земельна ділянка, площею 1,0000 га, з цільовим призначенням для виробничої діяльності, кадастровий номер 2123283600:02:001:0003 та розташовані на ній будівлі швейного цеху під літерою «З», загальною площею 184,4 кв.м. та навісу під літерою «В», загальною площею 366,6 кв.м., що знаходиться за адресою: с. Сімер, вул. Зарічна, №1 Перечинського району Закарпатської області. АТ «Ощадбанк» стало відомо, що постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції №9-43397644/14 від 21 травня 2014 року та постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції №46033167 від 26 січня 2015 року накладено арешт на грошові кошти, все рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 Станом на 19 листопада 2015 року у ОСОБА_1 у звязку з неналежним виконанням зобовязання за кредитним договором утворилась заборгованість перед ПАТ «Ощадбанк» у загальному розмірі 2868878,46 грн., при цьому вартість предмету іпотеки згідно іпотечного договору становить 1669200,00 грн., тобто не перевищує розмір заборгованості боржника. Оскільки з постанов про накладення арешту на майно боржника вбачається, що арешт на предмет іпотеки накладено з 28 січня 2010 року, а згідно з витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна обтяження АТ «Ощадбанк» виникло 19 червня 2008 року, тобто раніше накладених арештів, а також враховуючи те, що накладення арешту на зазначене нерухоме майно, яке передане в іпотеку позивачу, порушує його право як іпотекодержателя на переважне перед іншими кредиторами право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки при позасудовому врегулюванні відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку», тому просить позов задовольнити.

У судове засідання представник позивача ОСОБА_3 не зявився, подав заяву, у якій просить справу розглянути без його участі та задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечив.

У судове засідання представник відділу ДВС Перечинського РУЮ також не зявилася, подала заяву, у якій просить розглянути справу без її участі.

Представник міського відділу ДВС Ужгородського МРУЮ у судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що 19 червня 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №81906, згідно якого банк надав позичальнику на споживчі потреби грошові кошти в сумі 1000000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 18,5% річних, строком на 10 років з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 18 червня 2018 року.

З метою забезпечення належного виконання ОСОБА_1 зобовязання, що випливає з кредитного договору №81906 від 19 червня 2008 року, між ним та позивачем 19 червня 2008 року було укладено іпотечний договір, згідно якого ОСОБА_1 надав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно, а саме: земельну ділянка площею 1,0000 га, кадастровий номер 2123283600:02:001:0003, для виробничої діяльності та розташовані на ній будівлі швейного цеху під літерою «З», загальною площею 184,4 кв.м., та навісу під літерою «В», загальною площею 366,6 кв.м., що розташовані за адресою: с. Сімер, вул. Зарічна, №1 Перечинського району Закарпатської області. Вартість предмета іпотеки становить 1669200,00 грн.

Також встановлено, що ОСОБА_1 порушує взяті на себе зобовязання за вищевказаним кредитним договором, у звязку з чим у такого станом на 19 листопада 2015 року виникла заборгованість у загальному розмірі 2868878,46 грн., з яких: 1000000,00 грн. прострочена заборгованість по основному боргу, 742032,25 грн. прострочена заборгованість по відсотках, 1126846,21 грн. пеня.

Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Аналогічні положення закріплені в ст. 1 Закону України «Про іпотеку», згідно якої іпотека це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, на земельну ділянка площею 1,0000 га, кадастровий номер 2123283600:02:001:0003, для виробничої діяльності та розташовані на ній будівлі швейного цеху під літерою «З», загальною площею 184,4 кв.м., та навісу під літерою «В», загальною площею 366,6 кв.м., що розташовані за адресою: с. Сімер, вул. Зарічна, №1 Перечинського району Закарпатської області, які є предметом іпотеки згідно іпотечного договору від 19 червня 2008 року, накладені публічні обтяження на підставі постанови міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №9-43397644/14 від 21 травня 2014 року та постанови відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №46033167 від 26 січня 2015 року.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 3 цього ж Закону у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом.

Положеннями ч. 1 ст. 23 цього Закону визначено, що відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Як розяснено в п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 6 «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27 серпня 1976 року за правилами, встановленими для розгляду позовів про виключення майна з опису, розглядаються вимоги громадян і організацій, що ґрунтуються на праві власності на описане майно або на праві володіння ним.

Отже, враховуючи те, що право іпотеки нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 1,0000 га, кадастровий номер 2123283600:02:001:0003, для виробничої діяльності та розташованих на ній будівлі швейного цеху під літерою «З», загальною площею 184,4 кв.м., та навісу під літерою «В», загальною площею 366,6 кв.м., що розташовані за адресою: с. Сімер, вул. Зарічна, №1 Перечинського району Закарпатської області, виникло у позивача 19 червня 2008 року, тобто з моменту державної реєстрації іпотеки, а постанови про накладення публічних обтяжень були винесені 21 травня 2014 року та 26 січня 2015 року, тобто значно пізніше, відтак суд вважає, що позивач має пріоритетне право на задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки, при цьому, що вартість такого становить 1669200,00 грн., що не перевищує заборгованість боржника, яка станом на 19 листопада 2015 року становить 2868878,46 грн.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1, що відповідає положенням ст. 88 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 1, 3, 33 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 14, 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст. ст. 391, 572, 575 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212 215, 218, ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Звільнити з-під арешту земельну ділянку, площею 1,0000 га, з цільовим призначенням для виробничої діяльності, кадастровий номер 2123283600:02:001:0003 та розташовані на ній будівлі швейного цеху під літерою «З», загальною площею 184,4 кв.м. та навісу під літерою «В», загальною площею 366,6 кв.м., що розташовані за адресою: с. Сімер, вул. Зарічна, №1 Перечинського району Закарпатської області, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції №9-43397644/14 від 21 травня 2014 року; постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження відділу державної виконавчої служби Перечинського районного управління юстиції № 46033167 від 26 січня 2015 року, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та перебуває в іпотеці АТ «Ощадбанк» за іпотечним договором, посвідченим 19 червня 2008 року приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за №1211.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Закарпатського обласного управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судовий збір у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий: ОСОБА_4