Рішення № 56040216, 19.02.2016, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/442/16-ц

2/264/703/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"19" лютого 2016 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Кузнецова Д. В., при секретарі Сініловій Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказав, що з 08.02.2011 року по 10.08.2015 року перебував у трудових відносинах з ПАТ «Азовзагальмаш», де йому перестали виплачувати заробітну плату. Позивача було звільнено за власним бажанням, згідно статті 38 КЗпП України. Після звільнення остаточний розрахунок із позивачем проведений не був. Розмір заборгованості по заробітній платі складає 12074,27 грн. У звязку із не проведенням повного розрахунку в день звільнення на підставі ст. 117 КЗпП України просить стягнути середній заробіток за весь час затримки з 11.08.2015р. по день винесення рішення по справі. Просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 12074,27 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнені з 11.08.2015 р. по день винесення рішення по справі.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав заяву про можливість розгляду справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких позов визнав частково та підтвердив, що існує заборгованість підприємства із заробітної плати перед позивачем в розмірі 12074,27 грн., до якої входить компенсація за невикористану відпустку у сумі 592,12 грн. Також зазначив, що згідно табелю обліку робочого часу в день звільнення 10.08.2015 року позивач не працював (цей день у табелі відмічений літерою «М», що відповідно до листа від 24.02.2014 року вих.№529-104 є днем відсутності працівника на роботі в разі простою), а тому відповідно до вимог статті 116 КЗпП України повинен був предявити відповідну вимогу про розрахунок. Позивач на адресу відповідача з вимогою про розрахунок не звертався, тому відповідач не порушив строки розрахунку при звільненні, передбачені ст.116 КЗпП України, у звязку із чим такою вимогою слід вважати день звернення ОСОБА_1 до суду із позовом 18.01.2016 року.

Відповідач, будучи своєчасно та належним чином повідомленим про час і місце слухання справи, у судове засідання не прибув з невідомих причин, тому за наявності письмової згоди позивача суд вважає можливим постановити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Згідно із статтею 169 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Основним законом України статтею 43 Конституції передбачено право кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обовязки, в рівній мірі кореспондується обовязок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Судом встановлено, що позивач з 08.02.2011 року по 10.08.2015 року працював у відповідача, що підтверджується записами в його трудовій книжці.

10.08.2015 р. позивач був звільнений з підприємства за власним бажанням, згідно статті 38 КЗпП України.

За період роботи позивача йому нараховувалась заробітна платня.

Згідно наданої відповідачем довідки № 238/ро-428 від 09.02.2016р. сума заборгованості по заробітній платі з урахуванням вже утриманих обовязкових податків та зборів перед ОСОБА_1 за період його роботи з вересня 2014р. по серпень 2015р. складає: вересень 2014р. 2722,66 грн., жовтень 2014р. 1439,10 грн., листопад 2014р. 1091,74 грн., грудень 2014р. 947,14 грн., січень 2015р. 194,04 грн. (в т.ч. повернення за газету 13,33 грн.), лютий 2015р. 1242,13 грн., березень 2015р. 741,10 грн., квітень 2015р. 770,02 грн., травень 2015р. 379,72 грн., червень 2015р. 807,16 грн., липень 2015р. 947,14 грн., серпень 2015р. 792,32 грн. (в т.ч. компенсація за невикористану відпустку 592,12 грн.), а всього 12074,27 грн.

Положеннями ст. 115 КЗпП України встановлено обовязок працедавця виплачувати заробітну плату працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідачем вказаних вимог закону дотримано не було, заробітна плата у встановлені строки не виплачувалася та остаточний розрахунок при звільненні не проведений, що підтверджується власною довідкою відповідача та його письмовими поясненнями, внаслідок цього по сьогоднішній день існує заявлена позивачем заборгованість по заробітній платі в розмірі 12074,27 гривень з вирахуванням вже сум, які підлягають утриманню як обовязкові податки та збори, тому вказана сума заборгованості підлягає стягненню в судовому порядку.

Одночасно з цим, судом також було встановлено, що позивач в день свого звільнення 10.08.2015 року не працював, що підтверджується табелем обліку робочого часу, де в графі за 10 серпня 2015 року стоїть позначка «М», яка відповідно до листа ПАТ «Азовзагальмаш» від 24.02.2014 року вих.№529-104 є днем відсутності працівника на роботі в разі простою. В такому випадку відповідно до вимог статті 116 КЗпП України позивач мав обовязок предявити до відповідача вимогу про проведення остаточного розрахунку. Відповідно до змісту статті 116 КЗпП України обовязок працівника звернутися до працедавця із вимогою про здійснення остаточного розрахунку виникає у випадку, якщо працівник в день звільнення не працював. При цьому суд зауважує, що наведена норма не виділяє окремо причин невиконання трудових обовязків працівником в день його звільнення. Такими причинами серед інших можуть бути простій підприємства.

Відповідно до статті 34 КЗпП України простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Отже, перебування підприємства в режимі простою та не виконання позивачем роботи у вказаний час, а саме в день свого звільнення, є тим випадком коли, працівник згідно статті 116 КЗпП України має додатково предявити вимогу про розрахунок і лише після предявлення такої вимоги про розрахунок у працедавця виникає обовязок його проведення та можлива відповідальність за статтею 117 КЗпП України.

Позивач не надав до суду доказів того, що він звертався до відповідача із заявою про виплату йому суми заборгованості по заробітній платі, а тому такою вимогою про розрахунок слід вважати звернення із позовом до суду 18.01.2016 року.

У відповідності до вимог ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

В пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999р. № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» розяснено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За таких обставин з урахуванням положень ст.ст.116, 117 КЗпП України, позивач має право на відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з дати звернення до суду із позовом, тобто з 18.01.2016 року по день ухвалення рішення, оскільки станом на теперішній час відповідачем не надано до суду доказів, які б свідчили про виплату заборгованості по заробітній платі перед позивачем.

При розрахунку сум середнього заробітку, суд виходить з наступного.

Порядок обчислення середньої заробітної плати закріплений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», за частиною 3 пункту 2 якої середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Позивачем власний розрахунок середньоденної заробітної плати за останні два календарних місяці роботи, що передували дню звільненню, наданий не був.

Натомість, згідно з проведеним розрахунком, представленим відповідачем в довідці-розрахунку, розмір середньоденної заробітної плати позивача складає 245,10 грн., що відповідає передбаченому Порядку та не заперечується позивачем.

За даними листу Міністерства соціальної політики України від 20 липня 2015 року №10846/0/14-15/13 середньостатистична кількість робочих днів на 2016 рік за період з 18.01.2016р. по 19.02.2016р. складає 25 днів.

Таким чином, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а саме за період з 18.01.2016р. по 19.02.2016р. складає 6127,50 грн. (25 днів х 245,10 грн.).

Законних підстав, передбачених статтею 117 КЗпП України, для зменшення сум середнього заробітку у суду не має, оскільки відсутній спір між сторонами про розмір заборгованості по заробітній платі перед позивачем.

За таких обставин та положень закону, сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яка підлягає задоволенню складає 6127,50 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати у вигляді судового збору у сумі 551,20 грн. за вимоги майнового характеру.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 115, 117 КЗпП України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд.1, код ЄДРПОУ 13504334) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає та зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, заборгованість по заробітній платі в сумі 12074,27 грн. (дванадцять тисяч сімдесят чотири гривні 27 коп.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд.1, код ЄДРПОУ 13504334) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, який мешкає та зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_2, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18.01.2016р. по 19.02.2016р. в сумі 6127,50 грн. (шість тисяч сто двадцять сім гривень 50 коп.) з утриманням ПАТ «Азовзагальмаш» з цих сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників, буд.1, код ЄДРПОУ 13504334) на користь держави судовий збір у розмірі 551,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Іллічівським районним судом міста Маріуполя Донецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський райсуд м. Маріуполя.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д. В. Кузнецов