Ухвала суду № 56038910, 22.02.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

2/2602/16

760/2257/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Кицюк В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зняття з реєстрації трудового договору та розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2016 позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

19.02.2016 судом на виконання ч.3 ст.122 ЦПК України отримано відповідь адресно-довідкового підрозділу ГУ ДМС України в м. Києві про зареєстроване місце проживання відповідача в Солом`янському районі м. Києва за адресою АДРЕСА_1

При вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі, суд ухвалою суду від 08 лютого 2016 року вищезазначену позовну заяву залишив без руху. Так, судом акцентована увага позивача на необхідності приведення позову у відповідність до вимог ст. ст. 119-120 ЦПК України.

Так, суд зазначав про наступне.

Відповідно до ч 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір. Зокрема, за подачу позову з вимогою немайнового характеру - в розмірі 551,20 грн.

Також відповідно до п.10 ППВСУ «Про практику застосування судами законодавства про судові витрати» в разі заявлення декількох самостійних вимог, кожна з них підлягає оплаті судовим збором. Судом в ухвалі було наведено відповідні реквізити.

Також, суд звертав увагу на наступне. Позивачем заявлено вимоги до фізичної особи про зняття з реєстрації трудового договору №1852 від 19.11.2002 року, зареєстрованого в Солом`янському районному центрі зайнятості, як такого, що погіршує становище працівника в порівнянні з законодавством України про працю, не гарантує мінімальної заробітної плати, встановленої Законом України «Про Державний бюджет на 2016 рік» і є в цілому таким, що не виконується фізичною особою (роботодавцем) в тривалий термін.

Окремо заявлено вимогу про визнання даного трудового договору недійсним в деяких умовах, що погіршують становище робітника порівняно із законодавством про працю.

Крім того, в резолютивній частині позову позивач стверджував, що винесення рішення про задоволення вищенаведених вимог надасть їй змогу в подальшому працевлаштуватися.

Такм чином, всупереч до п.3 ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява не містить чітко викладені вимоги до конкретного відповідача, які в судовому порядку позивач просить задовольнити. Одночасно, ці вимоги не відповідають положенням ст.ст.3, 15 ЦПК України, згідно яким кожна особа має право в порядку, передбаченому ЦПК України, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Позивач не зазначив яке саме її право не визнано, порушено або не визнається саме відповідачем - фазисною особою.

Крім того, з однієї сторони позивач зазначив, що вищезазначений трудовий договір було зареєстрованого в Солом`янському районному центрі зайнятості, однак зняти його з реєстрації має відповідач, а не даний центр. Причому, будь-яких вимог щодо вчинення дій зобов`язального характеру позивач не зазначив.

Вбачається, що зняти з реєстрації може орган, який саме законом уповноважений вчиняти такі дії. Більше того, слід зауважити, що такі дії по реєстрації чи зняттю з реєстрації в порядку цивільного судочинства розглянуті бути не можуть, оскільки вчиняються суб`єктом владних повноважень, регламентуються КАС України.

Щодо вимоги про розірвання трудового договору, то позивач всупереч імперативних вимог п.5 та п.6 ч.2 ст.119 ЦПК України не викладає обставини, якими обґрунтовуються ці вимоги з посиланням на конкретні умови, передбачені в самому договорі (умови розірвання) або не наводить конкрентні положення нормативно-правових актів, які на її думку порушуються. Загальне посилання на те, що порушено законодавство про працю є таким, що суперечить положенням ст.119 ЦПК України і потребує конкретизації. Позовна заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення 13 лютого 2016 року позивач отримав дану ухвалу, проте до даного часу недоілки позову не усунув. Отже, суд приходить до висновку, що вищезазначені судом недоліки, в строк не були усунені, відтак позовна заява вважається неподаною і належить поверненню позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.119-121 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зняття з реєстрації трудового договору та розірвання договору - визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення .

Ухвала можу бути оскаржена через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя В.С. Кицюк