Рішення № 56034420, 17.02.2016, Вишгородський районний суд Київської області

17.02.2016 Справа № 363/158/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Баличевої М.Б.

секретар Кашоїда М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого під час шлюбу

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого під час шлюбу, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що з 07 березня 1974 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який по даний час не розірвано. Шлюбних договорів вони з відповідачем не укладали. За час шлюбу ними було набуто у власність майно, а саме: садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1, оформлений на відповідача; садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2, оформлений на відповідача; земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4 за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, садове товариство «Надія», садівницького масиву «Дніпро», площею 0,0499 га, оформлена на відповідача; земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_5 за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, садове товариство «Надія», садівницького масиву «Дніпро», площею 0,0502 га, оформлена на відповідача; автомобіль Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6. Позивач, вважає, що садовий будинок АДРЕСА_2, є її особистою приватною власністю, оскільки були збудовані виключно на особисті кошти позивача на підставі договору дарування від 22.12.1992 року вона отримала в дарунок від своєї матері ОСОБА_3 житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_3. Позивач також зазначила, що 01.11.2002 року зазначений будинок АДРЕСА_3 вона продала, а за ці кошти, отримані від продажу зазначеного будинку в с. Буча в подальшому були побудовані спірні садові будинки АДРЕСА_2 Зважаючи на те, що будинок в с. Буча, подарований їй був особистою її приватною власністю, а також відповідно особистою приватною власністю є і кошти отримані від продажу подарованого їй будинку. А оскільки, садові будинки АДРЕСА_2 будувалися саме за рахунок цих коштів. В подальшому у зв'язку з тим, що земельні ділянки на яких будувалися спірні садові будинки НОМЕР_7 були оформлені на відповідача з метою уникнення додаткових ускладнень при оформленні документів на право власності. Земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4 за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, садове товариство «Надія», садівницького масиву «Дніпро», площею 0,0499 га була придбана протягом шлюбу за кошти сімейного бюджету у 1998 році. Автомобіль Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 був придбаний протягом шлюбу за кошти сімейного бюджету у 2007 році. Земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_5 за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, садове товариство «Надія», садівницького масиву «Дніпро», площею 0,0502 га набута відповідачем у порядку приватизації. Отже враховуючи викладене, позивач зазначає, що на зазначеній земельній ділянці знаходиться будинок АДРЕСА_2 то до неї має перейти у власність частина земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_5. У зв'язку з тим, що вона з відповідачем не можуть дійти згоди щодо розподілу майна, а відповідач знаючи, що майно оформлене на його ім'я відмовляється від будь - якого поділу, позивач змушена звернутись до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, позов просив задовольнити в повному обсязі та пояснив, що садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 145, 3 кв. м. та садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 65, 4 кв. м. були побудовані за кошти з продажу житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_3, який позивач отримала в дарунок від своєї матері ОСОБА_3

Відповідач, пред'явлений до нього позов визнав частково, в частині визнання за ОСОБА_1 право власності на ? частку земельної ділянки за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, садове товариство «Надія», садівницького масиву «Дніпро», кадастровим номером НОМЕР_4; визнання за ОСОБА_2 право власності на ? частку земельної ділянки за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, садове товариство «Надія», садівницького масиву «Дніпро», кадастровим номером НОМЕР_4; визнання за ОСОБА_1 право власності на ? частку земельної ділянки за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, садове товариство «Надія», садівницького масиву «Дніпро», кадастровим номером НОМЕР_5; визнання за ОСОБА_2 право власності на ? частку земельної ділянки за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, садове товариство «Надія», садівницького масиву «Дніпро», кадастровим номером НОМЕР_5; визнання за ОСОБА_1 право власності на ? частку автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6; визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частку автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6 - згоден, в частині визнання садового будинку за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 145, 3 кв. м., особистою приватною власністю ОСОБА_1; визнання садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 65, 4 кв. м., особистою приватною власністю ОСОБА_1 - не згоден, вважає, що це також є спільною сумісною власністю подружжя, у зв'язку із чим вважає, що відповідно до Сімейного законодавства України вони повинні бути поділені у рівних частках. Також підтвердив, що обидва садові будинки були побудовані за кошти з продажу житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_3, який позивач отримала в дарунок від своєї матері ОСОБА_3

Представник відповідача підтримав пояснення відповідача, просив суд позовні вимоги задовольнити частково.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячі з наступного.

Судом встановлено, що 07.03.1974 року між позивачем та відповідачем зареєстровано шлюб за актовим записом № 958, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 18).

За період спільного проживання однією сім'єю сторонами з березня 1974 було придбано майно, а саме:

- садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1, який оформлений на відповідача, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_8 від 18.12.2008 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21621162 від 21.01.2009 року (а.с. 19-20);

- садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2, який оформлений на відповідача, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_9 від 18.12.2008 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21642857 від 22.01.2009 року (а.с.21-22);

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4 за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, садове товариство «Надія», садівницького масиву «Дніпро», площею 0,0499 га, яка оформлена на відповідача, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_10 від 09.02.2000 року та витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3204192242015 від 01.04.2015 року (а.с. 23-26);

- земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_5 за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, садове товариство «Надія», садівницького масиву «Дніпро», площею 0,0502 га, яка оформлена на відповідача, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_11 від 07.04.1999 року та витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3204192262015 від 01.04.2015 року (а.с. 27-33);

- автомобіль Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 від 16.06.2007 року (а.с. 34-39).

Так, за матеріалами справи встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_4 за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, садове товариство «Надія», садівницького масиву «Дніпро», площею 0,0499 га оформлена на відповідача, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_10 від 09.02.2000 року та витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3204192242015 від 01.04.2015 року (а.с. 23-26). Земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_5 за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, садове товариство «Надія», садівницького масиву «Дніпро», площею 0,0502 га також оформлена на відповідача, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_11 від 07.04.1999 року та витягом з державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-3204192262015 від 01.04.2015 року (а.с. 27-33)

Спірні земельні ділянки були придбані у період шлюбу та є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Вказаний факт підтверджений матеріалами справи та визнається сторонами.

Також матеріалами справи встановлено, що відповідачем було придбано автомобіль Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 від 16.06.2007 року (а.с. 34-39).

Спірний автомобіль був придбаний у період шлюбу та є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Вказаний факт підтверджений матеріалами справи та визнається сторонами.

Позивач просить суд визнати садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 145, 3 кв. м. її особистою приватною власність, а також садовий будинок за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 65, 4 кв. м. оскільки зазначені будинки були побудовані за кошти з продажу будинку АДРЕСА_3 який вона отримала в дарунок від своєї матері ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 22.12.1992 року, що підтверджується зазначеним договором дарування (а.с. 41-44), а також договором купівлі продажу жилого будинку (а.с. 45-46).

Норми СК України у статтях 57, 60, 61, на підставі частини першої статті 7 цього Кодексу встановлюють принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя з приводу належного їм майна, згідно з якими:

1) майно набуте подружжям за час шлюбу належить їм на праві спільної сумісної власності;

2) майно, набуте кожним із подружжя до шлюбу є особистою приватною власністю кожного з них.

Згідно з частиною другою статті 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності подружжя. Якщо майно було набуте за час шлюбу, передбачається (презюмується), що воно є спільним. Протилежне, тобто належність майна до роздільного майна подружжя, потребує доведення. Якщо докази відсутні або їх недостатньо, майно, набуте за час шлюбу, вважатиметься спільним майном подружжя.

Відповідно до ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

За змістом ч. 2. ст. 372 ЦК України та ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 ЦК України майно набуте подружжям за час шлюбує їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року N 11 суду, вирішуючи спори між подружжям про майно необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" від 21 грудня 2007 року N 11, сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися "обставинами, що мають істотне значення", якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшення, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності.

Відповідно до правової позиції, висловленої ВСУ при розгляді справи № 6-612цс15 від 01.07.2015 року вказано, що підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які є підставами виникнення права спільної власності на майно подружжя) визначені у статті 60 СК України. За змістом цієї норми належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його за час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна.

Відповідно до правової позиції висловленої ВСУ при розгляді справи № 6-2333цс15 від 25.11.2015 року, застосовуючи цю норму права (ст. 60 СК України) та визначаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.

Відповідно до правової позиції ВСУ при розгляді справи № 6-2641цс15 від 16.12.2015 року, відповідно до якої у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, за особисті кошти якого воно придбано. Тому, сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання садового будинку за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 145, 3 кв. м. та садового будинку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 65, 4 кв. м. її особиста приватна власність та підлягають задоволенню, оскільки зазначені будинки були побудовані за кошти з продажу будинку АДРЕСА_3 який вона отримала в дарунок від своєї матері ОСОБА_3 на підставі договору дарування від 22.12.1992 року, що підтверджується зазначеним договором дарування, договором купівлі продажу жилого будинку, а також підтверджуються поясненнями відповідача.

У зв'язку з вищевикладеним, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, витраті по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 61, 63, 68-70 Сімейного кодексу України, 368 ЦК України, ст.ст. 3, 10, 11, 59-61, 174,208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, набутого під час шлюбу - задовольнити.

В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2) право власності на ? частку земельної ділянки за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, садове товариство «Надія», садівницького масиву «Дніпро», кадастровим номером НОМЕР_4.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2) право власності на ? частку земельної ділянки за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, садове товариство «Надія», садівницького масиву «Дніпро», кадастровим номером НОМЕР_5.

Визнати за ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2) право власності на ? частку автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6.

Визнати садові будинки за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 145, 3 кв. м., особистою приватною власністю та адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 65, 4 кв. м., особистою приватною власністю ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2).

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3) право власності на ? частку земельної ділянки за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, садове товариство «Надія», садівницького масиву «Дніпро», кадастровим номером НОМЕР_4.

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3) право власності на ? частку земельної ділянки за адресою: Київська область, Вишгородський район, місто Вишгород, садове товариство «Надія», садівницького масиву «Дніпро», кадастровим номером НОМЕР_5.

Визнати за ОСОБА_2 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3) право власності на ? частку автомобіля Mitsubishi Outlander, реєстраційний номер НОМЕР_1 номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_6.

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податків НОМЕР_2) витрати по сплаті судового збору в сумі 4 134 (чотири тисячі сто тридцять чотири) гривні 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя М.Б. Баличева