Постанова № 56032394, 18.02.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року (об 11 год. 20 хв.)Справа № 808/8360/14 Провадження №ПР/808/42/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Касянової Я.С., Адровій І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4

до Софіївської виправної колонії Управління Пенітенціарної служби в Запорізькій області

третя особа Виконком Вільнянської міської ради Запорізької області

про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та скасувати рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Софіївської виправної колонії Управління Пенітенціарної служби в Запорізькій області (далі - відповідач), третя особа Виконком Вільнянської міської ради Запорізької області, в якому з урахуванням уточнення (вх. від 01.07.2015 вх.№27325) просить суд (:

визнати дії адміністрації Софіївської виправної колонії № 55 Пенітенціарної служби України в Запорізькій області та профспілкового комітету установи неправомірними та скасувати рішення адміністрації Софіївської виправної колонії №55 Пенітенціарної служби України в Запорізькій області та профспілкового комітету установи № 1 протоколу №5 від 09.12.2009 «Вирішення питання службового житла», в частині збільшення кількості службових квартир, а саме «1-кімнатних - 4» та рішення № 5 пункту № 2 протоколу № 5 від 09.12.2009 (Розгляд заяв та облікових справ співробітників Софіївської виправної колонії №55 та інших категорій громадян, які потребують покращення житлових умов та складання попередніх списків громадян та співробітників установи, яким передбачається надати житлові помешкання в цьому році);

зобов'язати адміністрацію Софіївської виправної колонії Управління Пенітенціарної служби України в Запорізькій області та профспілковий комітет установи внести зміни в рішення адміністрації Софіївської виправної колонії №55 Пенітенціарної служби України в Запорізькій області та профспілкового комітету установи №2 (протокол № 7 від 29.12.2009) «Про надані квартирам статусу службового житла» в частині направлення клопотання до виконкому Вільнянської міської ради про надання статусу службових квартир виключивши з цього переліку одну однокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

зобов'язати адміністрацію Софіївської виправної колонії Управління Пенітенціарної служби України в Запорізькій області та профспілковий комітет установи внести зміни в рішення адміністрації Софіївської виправної колонії №55 Пенітенціарної служби України в Запорізькій області та профспілкового комітету установи № 1 протоколу №5 від 09.12.2009 «Вирішення питання службового житла» в частині збільшення кількості службових квартир, а саме, в тексті «1-кімнатних - 4», зазначити «1-кімнатних - 3» поновити становище перебування на квартирному обліку ОСОБА_4, яке існувало до прийняття рішення №1 протоколу №5 від 09.12.2009 та подати на затвердження, до виконкому Вільнянської міської ради Запорізької області, протокол №3 від 26.11.2009 в частині надання однокімнатної квартири площею 17,44 кв.м. ОСОБА_4 згідно п.38 розділу III «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов».

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві (уточненій) за вх. №26142 від 23.06.2015 та надав додаткові усні пояснення. Зокрема, зазначає, що зважаючи на ту обставину, що ОСОБА_4 підпав під критерії при розподілі житла, тому рішенням №16 спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету установи від 26.11.2009 позивачу було вирішено надати однокімнатну квартиру, площею 17,44 кв. м, згідно п. 38 розділу 111 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. В списку попереднього розподілу на 26.11.2009, на отримання однокімнатної квартири, позивач значився під №8, списки співробітників, яким було надано житло були розміщені на Дошці оголошень в штабі установи, де також було передбачено надання однокімнатної квартири позивачу. Вказує, що 09.12.2009 відбулось чергове спільне засідання адміністрації Софіївської виправної колонії №55 та профспілкового комітету Установи (Протокол №5), де одним з питань порядку денного був перегляд рішення про надання добудованому житлу статусу службового. Комісія переглянула своє раніше прийняте рішення від 26.11.2009 і, з метою позбавлення права на житло співробітників установи передпенсійного віку збільшила кількість службових квартир з 2-х до 10-ти, а саме: однокімнатних - 4, двокімнатних - 4, трикімнатних - 2. Таким чином, в порушення п. 3 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, адміністрація установи та її профспілковий комітет, не вирішивши питання у виконавчому комітеті Вільнянської міської ради щодо включення до числа службових квартир визначених рішенням від 26.11.2009, приймає рішення 09.12.2009 щодо їх збільшення. Крім того, на думку представника позивача, рішення комісії суперечить п. 65 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, в якому визначено, що рішення про надання жилого приміщення може бути переглянуто до видачі ордера, якщо виявляються обставини, які не були раніше відомі й могли вплинути на вказане рішення. В преамбулі протоколу від 09.12.2009 йдеться посилання на ту обставину, що керівний склад установи знаходиться у перед пенсійному та пенсійному стані, установа має досить значний некомплект начальницького складу і для залучення нових фахівців необхідно вирішення квартирного питання. Проте, дані обставини не могли слугувати підставою для перегляду комісією свого раніше прийнятого рішення, які ще 26.11.2009 (за два тижні) не були відомі. Крім того, вважає, що Державний департамент України з питань виконання покарань своєю відповіддю позивачу від 04.03.2010 №11/1-Г-498 також підтвердив незаконні дії адміністрації відповідача та профспілкового комітету по самовільному збільшенню до 10 кількості квартир фонду службового житла без попереднього погодження даного питання з Держдепартаментом України, відповідно до Положення про Центральну житлову комісію Державного департаменту України з питань виконання покарань. Цією відповіддю також зазначено, що питання збільшення фонду службового житла буде розглянуто на засіданні Центральної житлової комісії Держдепартаменту 09.03.2010, тобто у відповідача виникло право на прийняття рішення щодо збільшення фонду службового житла та включення квартири №31 до статусу службового житла, у новозбудованому житловому будинку тільки після 09.03.2010, але таке збільшення відбулось за рішенням житлової комісії 09.12.2009 (протокол №5) та 29.12.2009 (протокол №7). На підставі викладеного, просить адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили із підстав, наведених у наданих суду запереченнях, доповненнях і уточненнях до заперечень та письмових поясненнях. Зокрема, зазначають, що 26.11.2009 відбулося спільне засідання адміністрації установи та профспілкового комітету, яке було оформлено протоколом №3 та за результатами якого були складені попередні списки громадян та співробітників, яким передбачалось надання помешкань в 2009 році. Вказані списки були розміщені для загального відома в установі не менше як за місяць до винесення питання на розгляд до виконавчого комітету Вільнянської міської ради для оновлення облікових справ. Після оновлення облікових справ черговість на отримання житла постійно змінювалась, в ході внесення змін деякі громадяни були зняті з квартирного обліку, інші стали першочерговиками або поза черговиками, в зв'язку із чим черговість повністю змінилась і не відповідала попередньо вивішеному списку, затвердженого протоколом спільного рішення. Також пояснюють, що згідно протоколу №3 від 26.11.2009 вказано черговість ОСОБА_4 №4 на отримання 1-кімнатної квартири, фактично, що вона під №11, а тому позивач жодних законних підстав не мав на отримання квартири. Позивач ніяких документів про першочерговість та позачерговість не надавав. Вказують, що 09.12.2009 відбулось чергове спільне засідання, де одним з питань порядку денного був перегляд рішення про надання добудованому житлу статусу службового та збільшення кількості службових квартир до 10 квартир. Даний розподіл погоджений рішенням виконавчого комітету Вільнянської міської ради від 25.12.2009 №240. А тому вважають, що твердження позивача щодо складання попередніх списків громадян, яким передбачається надання житла і є остаточним рішенням про надання житла не відповідає дійсності, оскільки як він був попереднім і після нього вносились неодноразово зміни і направлялись до виконавчого комітету Вільнянської міської ради. Зазначають, що виконавчий комітет Вільнянської міської ради видавав громадянам ордера, які і є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Житлові ордери на вселення в житловий будинок по АДРЕСА_2 видано 31.12.2009 відповідно рішення №246. Ураховуючи викладене, просять у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, проте 15.02.2016 надав суду клопотання (вх. №5174), у якому, зокрема, просив справу розглянути без його участі.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

У період з 1992 року по 1995 рік ОСОБА_4 проходив службу у Кам'янській виправній колонії Запорізької області (ЯЯ 310/101) та рішенням спільного засідання профспілкового комітету та житлово-побутової комісії установи №ЯЯ 310/101 позивача було прийнято на квартирний облік для забезпечення його державним житловим приміщенням, як такого, що не має власного житла з дня подачі заяви, тобто з 10.12.1992 (Протокол від 14.12.1992 №4).

Проте, згідно із довідкою Кам'янської виправної колонії Управління Пенітенціарної служби в Запорізькій області (№101) від 21.05.2014 №11/15-2338 в архіві колонії особова справа про постановку на квартирний облік ОСОБА_4 відсутня, у зв'язку з тим, що позивачем не було надано повного переліку документів та автоматично знятий з квартирного обліку.

На підставі рапорту від 19.06.1995 позивача було переведено у Софіївську виправну колонію №55, де він проходив службу до кінця 2007 року та був звільнений на підставі наказу Управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області від 25.12.2007 №83 о/с за п. 64 «ж» (за власним бажанням) з 31.12.2007.

Рішенням від 27.11.2008 №1 спільного засідання адміністрації Софіївської виправної колонії №55 та профспілкового комітету установи, ОСОБА_4 було поставлено на квартирний облік з терміном надходження заяви - 30.10.2008.

26.11.2009 відбулося чергове спільне засідання адміністрації установи та профспілкового комітету, яке було оформлено протоколом №3. На порядку денного засідання було винесено питання щодо розгляду заяв та облікових справ співробітників Софіївську виправну колонію №55 та інших категорій громадян, які потребують покращення житлових умов та складання попередніх списків громадян та співробітників установи, яким передбачається надати житлові помешкання в цьому році.

В цьому, згідно пункту 16 пункту 3 "Про встановлення порядку надання житла заявникам загальної черги" протоколу №3 від 26.11.2009 в загальній черзі заявників на отримання житла перебуває під №15 ОСОБА_4 з 30.10.2008, у зв'язку із чим вирішено позивачу надати однокімнатну квартиру площею 17,44 кв.м., згідно п. 38 розділу ІІІ Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Списки попереднього розподілу квартир по АДРЕСА_3 на 26.11.2009 були розміщені на дошці оголошень для загального відома в установі, позивач значився під №8 на однокімнатні квартири.

09.12.2009 відбулось чергове спільне засідання адміністрації Софіївської виправної колонії №55 та профспілкового комітету установи, яке оформлено Протоколом №5, де одним з питань порядку денного було вирішення питання службового житла. У зв'язку із тим, що керівний склад установи знаходиться у перед пенсійному та пенсійному віці, установа має досить значний некомплект начальницького складу, потрібно залучати фахівців з інших колоній, які мешкають у інших регіонах, а тому комісією переглянуто раніше прийняте рішення від 26.11.2009 і збільшено кількість службових квартир до 10-ти, а саме: однокімнатних - 4, двокімнатних - 4, трикімнатних - 2.

Також згідно пункту 5 протоколу №5 від 09.12.2009 вирішено переглянути рішення комісії від 26.11.2009 та залишити ОСОБА_4 на квартирному обліку під №4 на отримання однокімнатної квартири, оскільки надати однокімнатну квартиру немає можливості, у зв'язку із рішенням комісії про збільшення кількості однокімнатних квартир.

Рішенням виконавчого комітету Вільнянської міської ради №225 від 10.12.2009 вирішено затвердити внесення змін до списків громадян на квартирний облік на СВК №55.

У подальшому рішенням виконавчого комітету Вільнянської міської ради № 240 від 25.12.2009, №244 від 28.12.2009 зобов'язано відповідача виконати повторний розподіл квартир у відповідності з вимогами чинного законодавства щодо забезпечення громадян України житлом.

Так, 29.12.2009 відбулось чергове спільне засідання адміністрації Софіївської виправної колонії №55 та профспілкового комітету установи, яке оформлено Протоколом №7, на порядку денному якого був розподіл жилої площі у новозбудованому житловому будинку по АДРЕСА_2 у м. Вільнянську та надання квартирам статусу службового житла. На вказаному засіданні вирішено направити клопотання до виконакому Вільнянської міської ради про надання статусу службових квартир: №№ 5, 10, 11, 16, 18, 20, 22, 24, 31, 34, 37.

Рішенням виконавчого комітету Вільнянської міської ради №246 від 31.12.2009 було затверджено розподіл жилої площі (згідно додатку №1), а також спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету установи від 29.12.2009 №7 про розподіл квартир в новозбудованому житловому будинку по АДРЕСА_2 у м. Вільнянську (згідно додатку №2).

Позивач звернувся із скаргою до Державного департаменту України з питань виконання покарань, на який позивачем отримано лист-відповідь від 04.03.2010 №11/1-Г-498, згідно якого повідомлено, що порушень вимог чинного законодавства при розподілі житла адміністрацією Софіївської виправної колонії та профспілковим комітетом установи, виконавчим комітетом Вільнянської міської ради не встановлено. Разом тим з'ясовано, що вказаною житловою комісією у порушення вимог Положення про Центральну житлову комісію Державного департаменту України з питань виконання покарань, самостійно збільшено до 10 кількість квартир фонду службового житла, при цьому, з Держдепартаментом даний розподіл не погоджено, у зв'язку із чим питання щодо збільшення фонду службового житла установи у вищевказаному житловому будинку буде розглянуто на засіданні 09.03.2010.

У зв'язку із надходженням численних скарг пенсіонерів та колишніх працівників відповідача щодо неправомірного зняття з квартирного обліку установи, незаконного визначення кількості службових квартир та розподілу квартир у новозбудованому 40-квартирному будинку установи, листом від 06.12.2010 №14-7319/ГЛ Державним департаментом України з питань виконання покарань зобов'язано переглянути протоколи засідань житлової комісії установи щодо розподілу квартир, знаття з квартирного обліку установи, а також визначити кількість службових квартир відповідно до листа Держдепартаменту від 11.03.2010 №11/1-1365/ГЛ.

Крім того, 17.02.2011 відбулось спільне засідання адміністрації та Центральної житлової комісії Державного департаменту України з питань виконання покарань, оформлене протоколом №1, на якому одноголосно було вирішено погодитись з пунктом 4 протоколу спільного засідання адміністрації Софіївської виправної колонії №55 та профспілкового комітету установи від 27.12.2010 №1 щодо залишення в 40-квартирному будинку установи кількості службових квартир, визначених рішенням виконавчого комітету Вільнянської міської ради від 31.12.2009 №246, оскільки існує потреба в службовому фонді.

Вважаючи протиправними вказані дії відповідача, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до частини другої статті 14 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» №2713-IV від 23.06.2005 служба в Державній кримінально-виконавчій службі України є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України.

Згідно із частиною першою статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Так, частиною першою статті 37 Житлового Кодексу Української РСР №5464-X від 30.06.1983 передбачено, що облік потребуючих поліпшення житлових умов громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і за місцем проживання. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію.

Відповідно до статті 39 Житлового Кодексу Української РСР громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов, зокрема, за місцем роботи - спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації і відповідного профспілкового комітету. При цьому беруться до уваги рекомендації трудового колективу. Рішення про взяття громадян на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем роботи затверджується виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів.

Відповідно до статті 60 Житлового кодексу Української РСР постановою Ради Міністрів УРСР №470 від 11.12.1984 затверджено Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, які регулюють облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм у безстрокове користування жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду, призначених для постійного проживання.

За приписами пунктів 8, 10, 12 Правил облік громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також і в виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання. Громадяни, які залишили роботу на підприємствах, в установах, організаціях, що здійснюють квартирний облік, у зв'язку з виходом на пенсію, беруться на облік нарівні з робітниками і службовцями даного підприємства, установи, організації. На підприємствах, в установах, організаціях облік ведеться житлово-побутовими (житлово-комунальними) відділами, а в разі їх відсутності - працівниками, призначеними адміністрацією підприємства, установи, організації чи органом кооперативної або іншої громадської організації за погодженням з профспілковим комітетом.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач проходив службу у Софіївській виправній колонії №55 з 1995 та був звільнений за власним бажанням з 31.12.2007. На підставі поданої заяви рішенням від 27.11.2008 №1 спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету установи, ОСОБА_4 було поставлено на квартирний облік з 30.10.2008.

За приписами статті 43 Житлового Кодексу Української РСР громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Порядок визначення черговості надання громадянам жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Законодавством Української РСР окремим категоріям громадян, які перебувають у загальній черзі, може бути надано перевагу в строках одержання жилих приміщень у межах календарного року взяття на облік.

Аналогічні правила передбачені пунктом 39 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, згідно якого громадянам, які перебувають на квартирному обліку, жилі приміщення надаються в порядку загальної черги, крім осіб, що мають право першочергового одержання жилих приміщень, осіб, які користуються перевагою у строках одержання жилих приміщень, а також випадків, передбачених абзацом другим цього пункту.

Судом встановлено та представником позивача не заперечене, що розгляд справи про взяття на квартирний облік в установі громадян проводився громадською комісією по житлово-побутовій роботі, яка перевіряла житлові умови громадян і про результати перевірки складали акти. Заяви та матеріали перевірки житлових умов громадян розглядались на засіданні громадської житлово-побутової комісії, яка вносила свої пропозиції адміністрації установи і профспілковому комітетові. На спільні засідання запрошувались заявники, а потім матеріали засідань направлялись на розгляд житлово-побутової комісії до виконавчого комітету Вільнянської міської ради.

Так, на порядку денного спільного засідання адміністрації установи та профспілкового комітету засідання 26.11.2009, яке було оформлено протоколом №3, було винесено питання щодо розгляду заяв та облікових справ співробітників Софіївську виправну колонію №55 та інших категорій громадян, які потребують покращення житлових умов та складання попередніх списків громадян та співробітників установи, яким передбачається надати житлові помешкання в цьому році. Вказані попередні списки були розміщені в установі для загального відома та з метою внесення .

Статтею 52 Житлового Кодексу Української РСР передбачено, що жилі приміщення в будинках відомчого житлового фонду надаються громадянам за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету підприємства, установи, організації, затвердженим виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, - за спільним рішенням адміністрації і профспілкового комітету з наступним повідомленням виконавчому комітетові відповідної Ради народних депутатів про надання жилих приміщень для заселення.

Окрім цього, в зв'язку з необхідністю додаткового опрацювання облікових справ ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та з метою подальшого законного розподілу житла між черговиками, протокол спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету установи №3 від 26.11.2009 до виконавчого комітету Вільнянської міської ради для затвердження не направлявся, що представником позивача не спростовано, а тому суд вважає необґрунтованим твердження представника позивача, що рішенням №16 спільного засідання адміністрації та профспілкового комітету установи 26.11.2009 позивачу було вирішено надати однокімнатну квартиру, площею 17,44 кв. м.

Остаточно після оновлення облікових справ вищевказаних громадян, які потребують поліпшення житла розподіл 1-кімнатних квартир змінився, вплив на остаточну черговість мало також спільне засідання адміністрації та профспілкового комітету установи 02.12.2009 та 09.12.2009, на порядок денний яких також було винесено розгляд заяв та облікових справ співробітників Софіївської виправної колонії №55 та інших категорій громадян, які потребують покращення житлових умов та складання попередніх списків громадян та співробітників установи, яким передбачається надати житлові помешкання в цьому році, оформлене протоколом №4. Указані зміни до списків громадян на квартирний облік затверджені рішенням виконавчого комітету Вільнянської міської ради №225 від 10.12.2009, а саме у п. 6.1.

Щодо посилань представника позивача на порушення відповідачем Положення про Центральну житлову комісію Державного департаменту України з питань виконання покарань, затвердженого наказом Держдепартаменту від 20.02.2006 №38 та лист Державного департаменту України з питань виконання покарань від 04.03.2010 №11/1-Г-498 у частині збільшення службових квартир суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 118 Житлового кодексу Української РСР визначено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Із пояснень представників відповідача судом встановлено, що в Софіївській виправній колонії №55 знаходиться Міжобласна спеціалізована туберкульозна лікарня на 450 осіб засуджених тяжко хворих на туберкульоз, а також дільниця довічно ув'язнених на 90 осіб та має середній рівень безпеки. Ці критерії і впливають на значний некомплект співробітників в установі, службове житло виділено з необхідністю надати найбільших соціальний гарантій для співробітників установ при розстановці та підборі кадрів, в зв'язку із чим прийнято рішення створити фонд службового житла і переглянути їх кількість. При наданні статусу службового житла квартирам адміністрація керувалась, зокрема, рекомендацією Державного департаменту України з питань виконання покарань (лист від 03.12.2009 №11/1-6315/Вс), згідно яких запропоновано після завершення будівництва житлового будинку розглянути питання щодо забезпечення осіб начальницького складу кримінально-виконавчої служби зазначеної установи, які служать в ній менше 10 років службовими житловими приміщеннями.

Так, рішенням виконавчого комітету Вільнянської міської ради №246 від 31.12.2009 було затверджено спільне рішення адміністрації та профспілкового комітету установи від 29.12.2009 №7 про розподіл жилої площі та надання статусу службових квартир: №№ 5, 10, 11, 16, 18, 20, 22, 24, 31, 34, 37 у новозбудованому 40-квартирному житловому будинку. Вказане рішення оскаржене не було та у подальшому було підставою для видачі житлових ордерів на вселення в новозбудований житловий будинок.

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 4 лютого 1988 року №37 жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів за клопотанням адміністрації підприємства, установи, організації. В тих випадках, коли підприємство, установа, організація розташована на території одного населеного пункту (району в місті), а жиле приміщення на території іншого, рішення про його включення до числа службових приймається виконавчим комітетом Ради народних депутатів за місцем знаходження приміщення.

У Витязі з протоколу №1 спільного засідання адміністрації Центральної житлової комісії Державного департаменту України з питань виконання покарань від 17.02.2011 у п.4 говориться "погодитись з пунктом 4 протоколу спільного засідання адміністрації Софіївської виправної колонії (№55) та профспілкового комітету установи від 27.10.2010 №1 щодо залишення в 40-квартирному будинку Софіївської виправної колонії управління держдепартаменту в Запорізькій області (№55) кількості службових квартир, визначених рішенням виконавчого комітету Вільнянської міської ради від 21.12.2009 №246, оскільки існує потреба у службовому фонді."

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частинами першою та другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до статті 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є недоведеними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак