Постанова № 56032303, 18.02.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2016 року м.Житомир справа № 806/106/16

категорія 8.3.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Нагірняк М.Ф.,

секретар судового засідання Маленька Ю.О.,

за участю: представника позивача Чалов А.О.,

представника відповідача Коршак Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробне інноваційне об'єднання" до Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропереробне інноваційне об'єднання" звернулося з позовом до Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.09.2015 р. №0000482200.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі і зазначив, що Відповідачем була призначена та проведена планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2013р. по 31.12.2014року. За результатами такої перевірки, на думку представника Позивача, уповноважені особи податкового органу безпідставно прийшли до висновку про відсутність документального підтвердження господарських операцій Позивача з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо придбання товарів. Вказані господарські операції, як зазначив представник Позивача, мали реальний характер і підтверджуються всіма необхідними документами, що стало підставою для врахування їх при визначенні податкових зобов'язань підприємства з податку на прибуток.

Представник Відповідача, Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, проти позову заперечила і пояснила, що дійсно в період з 10.08.2015року по 21.08.2015року уповноваженими посадовими особами інспекції була проведена планова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2013р. по 31.12.2014року. За результатами такої перевірки було встановлено, що Позивачем допущені цілий ряд порушень податкового законодавства при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, що призвело до заниження податкових зобов'язань з цього податку.

Так, як зазначив представник податкового органу, відсутнє документальне підтвердження господарських операцій Позивача з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 щодо придбання товарів, що призвело до заниження податку на прибуток на оскаржувану суму. Виявлені порушення, на думку представника Відповідача, стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення - рішення щодо збільшення Позивачу сум податкових зобов'язань з податку на прибуток та застосування фінансових санкцій за вказаний період.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представника Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та визначення платником своїх зобов'язань з цього податку регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

В судовому засіданні встановлено, що в період з 10.08.2015року по 21.08.2015року уповноваженими посадовими особами Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції була проведена позапланова виїзна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2013р. по 31.12.2014року, про що був складений відповідний акт перевірки від 07.09.2015року. За результатами такої перевірки було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 22.09.2015 р. №0000482200, відповідно до якого підприємству були збільшені суми податкових зобов'язань з податку на прибуток на 209094,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 104547,00грн.

Позивачем вказане податкове повідомлення - рішення оскаржується лише в частині збільшення суми податкових зобов'язань з податку на прибуток на 169833,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 84917,00грн.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні від 22.09.2015 р. №0000482200, підставою для його винесення в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропереробне інноваційне об'єднання" суми податкових зобов'язань з податку на прибуток на 169833,00грн. та застосування фінансових санкції в сумі 84917,00грн. стали порушення Позивачем вимог пп.135.4.1 п.135.4, пп.135.5.4 п.135.5 ст.135, п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.138.6 і п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 та п.153.9 ст.153 Податкового кодексу України, що були чинні на день спірних відносин.

Відповідно до висновків, зазначених в акті перевірки від 07.09.2015року, та пояснень представника податкового органу в судовому засіданні підставою для винесення вказаного податкового повідомлення - рішення в оскаржуваній частині стало виключно невизнання податковим органом валових витрат зумовлених господарськими операціями Позивача:

- з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 щодо придбання товарів, які мали місце в 2013році на суму 460600,00грн. та в 2014році на суму 57605,00грн.;

- з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 щодо придбання товарів, які мали місце в 2014році на суму 399720,00грн.

Доводи податкового органу про завищення Позивачем своїх валових витрат за 2013рік на 460600,00грн., що відповідає 87514,00грн. податку на прибуток (19% від 460060,00), та на 457325,00грн. за 2014рік, що відповідає 82319,00грн. (18% від 457325,00), не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що спірні господарські відносини Позивача з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 в 2013році були зумовлені договором від 09.07.2013року щодо купівлі - продажу 42 тон "олії соєвої" на суму 369600,00грн. та договором від 25.07.2013року щодо купівлі 14тон "макухи соєвої" на 91000,00грн.

Спірні господарські відносини Позивача з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 в 2014році були зумовлені договором від 22.12.2014року щодо купівлі - продажу 48,1 тон "макухи соєвої" на суму 259740,00грн.

Про реальність даних господарських операцій між Позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 в 2013-2014роках, свідчать наявні в матеріалах справи та досліджені судом первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (специфікації товару, видаткові та товаро - транспортні накладні, виписки із поточних рахунків Позивача в банківських установах), які підтверджують факт поставки вказаного товару та його оплату.

Судом встановлено, що спірні господарські відносини Позивача з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 в 2014році були зумовлені договором від 08.08.2014року щодо купівлі - продажу 103,3 тон "макухи соєвої" на суму 399720,00грн.

Про реальність даних господарських операцій між Позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 в 2014році, свідчать наявні в матеріалах справи та досліджені судом первинні документи бухгалтерського та податкового обліку (специфікації товару, видаткові та товаро - транспортні накладні, виписки із поточних рахунків Позивача в банківських установах), які підтверджують факт поставки вказаного товару та його оплату.

Використання вказаної продукції ("олії соєвої" та "макухи соєвої") в господарській діяльності Позивача підтверджується дослідженими в судовому засіданні договорами поставки цієї продукції Позивачем іншим суб'єктам господарювання протягом 2013 та 2014років (а.с.139-203).

Більш того, податковим органом в акті перевірки, в письмових запереченнях визнається, що надходження продукції та її подальша реалізація Позивачем правомірно відображена у відповідних рахунках (Дт.281 Кт.631 та Дт.902 Кт.281). (а.с.24-26, 134).

В розумінні вимог пунктів 138.4, 138.6 - 138.9 ст.138 Податкового кодексу України витрати Позивача, що зумовлені придбанням у фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 та ОСОБА_3 протягом 2013-2014років вказаної продукції ("олії соєвої" та "макухи соєвої"), є витратами операційної діяльності і враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток.

За приписами п138.4. ст.138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що сплачена Позивачем фізичним особам-підприємцям ОСОБА_4 та ОСОБА_3 вартість вказаної продукції (відповідно 460600,00грн. в 2013році та 659500,00грн. в 2014році) правомірно, у відповідності до вимог Податкового кодексу України були віднесені до валових витрат Позивача за відповідні звітні періоди та враховані при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток відповідно за 2013рік та за 2014рік.

При цьому суд зазначає, що Позивач до валових витрат за 2014рік відніс 259740,00грн., сплачені фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 за поставку 48,1 тон "макухи соєвої", але податковим органом не визнається лише частина таких витрат на суму 57605,00грн. Таку невідповідність та алогічність дій податкового органу її представник не змогла пояснити в судовому засіданні.

Правомірність визначення Позивачем своїх зобов'язань з податку на прибуток виключає можливість застосування до нього жодних фінансових санкцій.

Суд не приймає до уваги доводи Відповідача та його представника в судовому засіданні, що не визнання вказаних витрат Позивача зумовлено дефектністю товаро-транспортних накладних, з огляду на таке.

По-перше, в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи податкового органу щодо відсутності державної реєстрації транспортних засобів, які використовувалися для перевезення вказаної продукції і зазначалися в товаро-транспортних накладних.

Встановлено, що окремі розбіжності щодо виду транспортного засобу та їх реєстраційних номерів при проведенні перевірки виникли виключно по вині працівників податкового органу при здійсненні відповідних запитів, в яких невірно зазначалися окремі складові таких номерів.

По-друге, відповідно до вимог пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат лише витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

В розумінні вимог розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 року, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пп. 11.1, 11.4 зазначених Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яку Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей, та не може впливати на визначення валових витрат Позивача, як покупця продукції, що перевозилася.

Безпідставними є також доводи податкового органу про відсутність документів (доручень) на підтвердження повноважень представників Позивача на отримання вказаної продукції від постачальників.

Як досліджено в судовому засіданні, на всіх видаткових накладних зазначено, що продукція отримувалася ОСОБА_5, який є директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробне інноваційне об'єднання", та підтверджувалося підписом цієї посадової особи.

Безпідставними є також доводи податкового органу про порушення Позивачем вимог п.153.9 ст.153 Податкового кодексу України при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток за перевіряємий період.

Вказані правові норми регулюють особливості оподаткування операцій з торгівлі цінними паперами і не можуть застосовуватися для врегулювання відносин Позивача з придбання у фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 та ОСОБА_3 протягом 2013-2014років вказаної продукції ("олії соєвої" та "макухи соєвої").

Зазначене свідчить, що доводи податкового органу про завищення Позивачем валових витрат по причині відсутності документального підтвердження зазначених господарських операцій щодо придбання у фізичних осіб-підприємців ОСОБА_4 та ОСОБА_3 протягом 2013-2014років вказаної продукції ("олії соєвої" та "макухи соєвої") є надуманими і судом до уваги не приймаються.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 22.09.2015року № 0000482200 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропереробне інноваційне об'єднання" грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 169833,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 84917,00грн, винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробне інноваційне об'єднання" у вигляді судового збору в сумі 3821,25грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Керуючись ст.ст.2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області від 22.09.2015року № 0000482200 в частині збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю "Агропереробне інноваційне об'єднання" грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 169833,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 84917,00грн.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропереробне інноваційне об'єднання" у вигляді судового збору в сумі 3821,25грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено: 24 лютого 2016 р.