Ухвала суду № 56032099, 23.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/2675/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Никос-Центр" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) фірма "Никос-Центр" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі - ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.01.2015р. №0000132202, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 84750,00 грн., з яких 56500,00 грн. - основного зобов'язання та 28250,00грн. - штрафних санкцій, з підстав безтоварності господарських операцій з ТОВ "Аркомбуд".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та відсутність в його діях порушень норм Податкового кодексу (далі - ПК) України,

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено, суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 23.01.2015р. №0000132202.

Не погоджуючись з прийнятим рішення, представником ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 19 листопада 2014 року по 25 листопада 2014 року фахівцями ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ фірма "Никос-Центр" з питань правомірності формування податкового кредиту при здійсненні правових відносин з контрагентом-постачальником ТОВ "Аркомбуд" за червень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення Товариством вимог п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 ПК України, в зв'язку з оформленням безтоварних господарських операцій з ТОВ "Аркомбуд", що призвело до заниження податку на додану вартість на 56500,00 грн.

За результатом перевірки складено акт №3052/14-04-22-02/25375540 від 28.11.2014 р., на підставі якого ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва винесено оскаржуване у даній справі податкове повідомлення-рішення №0000132202, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 84750,00 грн., з яких 56500,00грн. - основного зобов'язання та 28250,00грн. - штрафних санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства обґрунтовано тим, що згідно акту ДПІ у Приморському районі м. Одеса від 13.08.2014 р. №1851/26-59-22-08/39037111 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Аркомбуд" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період червень 2014 року", останній відсутній за юридичною адресою, крім того, контролюючий орган зазначає і про відсутність необхідних трудових та матеріальних ресурсів для здійснення господарської діяльності у ТОВ "Аркомбуд", а отже проведені позивачем господарські операції з вказаним контрагентом фактично не спричинили реального настання правових наслідків, зокрема, і щодо формування податкового кредиту з ПДВ.

Зазначені висновки також покладені в основу основних мотивів апеляційної скарги.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні")

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Отже, всі витрати господарюючого суб'єкта мають бути здійснені саме для і в межах провадження господарської діяльності, а не з іншими цілями, та підтверджені відповідними первинними документами.

Водночас, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

У ході розгляду справи судом першої інстанції також встановлено, що при здійсненні господарської діяльності позивачем (надавач послуг) укладалися договори підряду з ТОВ "Сандора" (зокрема, № S-11-378 від 11.03.2014 р., № S-11-675 від 06.06.2014 р.), предметом яких був монтаж технологічного обладнання.

З метою виконання робіт за вказаними вище договорами підряду та виготовлення необхідних комплектуючих деталей ТОВ фірма "Никос-Центр" у ТОВ "Українська пивна компанія - Арматура" та ТОВ "Метал Холдінг Трейд" придбана металопродукція, що підтверджується відповідними видатковими накладними та довіреностями на отримання товару.

В подальшому для виготовлення необхідних комплектуючих деталей для виконання робіт за договорами підряду з ТОВ "Сандора" №S-11-378 від 11.03.2014 р., №S-11-675 від 06.06.2014 р. між позивачем та ТОВ "Аркомбуд" укладений договір №16/05 від 16.05.2014 р., за яким ТОВ "Аркомбуд" зобов'язувалося виконати із матеріалу замовника роботи по виготовленню заготовок окожушки (деталей) ізоляції з тонколистового металу, вузлів трубопроводів, металоконструкцій, а також теплоізоляційні та монтажні роботи на території замовника.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 16.05.2014р. до договору № 16/05 від 16.05.2014р. підрядник (ТОВ "Аркомбуд") зобов'язався виготовити деталі та вузли металоконструкцій і трубопроводів з нержавіючого профілю відповідно до переліку робіт, визначеного в даній додатковій угоді. Для забезпечення робіт за договором ТОВ фірма "Никос-Центр" передало товариству з обмеженою відповідальністю "Аркомбуд" матеріали, що підтверджується актом приймання-передачі матеріалів № 1 від 19.05.2014р., товарно-транспортною накладною № АВ0633321 від 19.05.2014р., подорожнім листом № 956930 від 19.05.2014р. Після виконання робіт з виготовлення деталей та вузлів металоконструкцій і трубопроводів ТОВ "Аркомбуд" передало, а ТОВ фірма "Никос-Центр" прийняло виготовлені деталі та вузли, що підтверджується актом виконаних будівельних робіт № 1 від 02.06.2014р. за червень 2014 року, додатком № 1 до акта № 1 від 02.06.2014р., товарно-транспортною накладною № АВ3214246 від 02.06.2014р., подорожнім листом № 006501 від 02.06.2014р., актом виконаних будівельних робіт № 2 від 03.06.2014р. за червень 2014 року, додатком № 1 до акта № 2 від 03.06.2014р., товарно-транспортною накладною № АВ3214249 від 03.06.2014р., подорожнім листом № 956931 від 03.06.2014р., актом виконаних будівельних робіт № 3 від 04.06.2014р. за червень 2014 року, додатком № 1 до акта № 3 від 04.06.2014р., товарно-транспортною накладною № АВ3214252 від 04.06.2014р., подорожнім листом № 006503 від 04.06.2014р., актом виконаних будівельних робіт № 4 від 12.06.2014р. за червень 2014 року, додатком № 1 до акту № 4 від 12.06.2014р., товарно-транспортною накладною № АВ3214269 від 12.06.2014р., подорожнім листом № 006509 від 12.06.2014р., актом виконаних будівельних робіт № 5 від 18.06.2014р. за червень 2014 року, додатком № 1 до акту № 5 від 18.06.2014р., товарно-транспортною накладною № АВ3214272 від 18.06.2014р., подорожнім листом № 006520 від 08.06.2014р., актом виконаних будівельних робіт № 6 від 25.06.2014р. за червень 2014 року, додатком № 1 до акта № 6 від 25.06.2014р., товарно-транспортною накладною № АВ3214285 від 25.06.2014р., подорожнім листом № 006521 від 25.06.2014р.

Згідно листа ТОВ "Аркомбуд" № 16/05-11 від 16.05.2014р., передача виготовлених деталей та вузлів ТОВ "Аркомбуд" позивачу здійснювалися в м. Одесі. Так, ТОВ "Аркомбуд" надано позивачу податкові накладні №8 від 02.06.2014р., №44 від 03.06.2014р., №54 від 04.06.2014р., №244 від 12.06.2014р., №357 від 18.06.2014р., №516 від 25.06.2014р. За виконані роботи з виготовлення деталей та вузлів металоконструкцій і трубопроводів 25 червня 2014 року ТОВ фірма "Никос-Центр" сплатила ТОВ "Аркомбуд" 339000 грн., в тому числі ПДВ 56500 грн., що підтверджується банківською випискою.

На момент здійснення господарських операцій ТОВ "Аркомбуд" було зареєстровано платником ПДВ, а отже, мало право виписувати податкові накладні. В свою чергу, позивач мав правові підстави включити суму сплачених в вартості послуг ПДВ по таким податковим накладним до податкового кредиту. Позивач в повному обсязі задекларував свої податкові зобов'язання з ПДВ та сплатив податки до бюджету.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та неправомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, оскільки контролюючим органом не доведено факт безтоварності господарських операцій позивача з його контрагентом, які базуються на припущеннях.

Колегія суддів погоджується з таким висновком та зазначає, що у ході розгляду справи судом першої інстанції було надано належну оцінку доказам, наданих позивачем та зібраних судом на підставі ст. 11 КАС України, та іншим обставинам, що спростовують позицію податкового органу про недостовірність даних податкового обліку платника податків. Зокрема, досліджені судом первинні документи, які є підставою для бухгалтерського обліку та податкового обліку, підтверджують реальне виконання договору поставки з контрагентом, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями належно оформлених первинних документів (договір, податкові, видаткові накладні), враховано і правосуб'єктність сторін на час укладення спірних правочинів, зокрема, контрагент позивача на момент укладення договору та оформлення податкових накладних був належним учасником цивільних та господарських правовідносин та був платниками ПДВ.

Доводи відповідача про недійсність укладеного договору між позивачем та його контрагентом, судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги, оскільки відсутність у останнього матеріальних чи будь - яких інших ресурсів, як і наявність чи відсутність такого контрагента за юридичною адресою, чи неможливість проведення у вказаного суб'єкта господарювання перевірки не має своїм наслідком недійсність укладених ним правочинів чи слугувати доказом наявності у вказаного суб'єкта господарювання такої мети як порушення інтересів держави у сфері оподаткування.

Також, колегія суддів вважає, що позивач, як платник податку, самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та внесення ним податку до бюджету відповідно до законодавства України і не може нести відповідальність за порушення контрагентом правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як не може нести відповідальність і за ненадання контрагентом первинних документів для проведення перевірки. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового чи норм іншого законодавства то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Отже, платник податків належними та допустимими доказами, оцінка яких зроблена судом першої інстанції з дотриманням норм ст. 86 КАС України, спростував доводи податкового органу щодо вчинення ним податкового правопорушення.

Також, згідно приписів частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскільки, судом встановлено невідповідність законодавству винесеного податкового повідомлення-рішення від 23.01.2015р. №0000132202, вимоги щодо скасування останнього були обґрунтовано задоволені.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2015 року - залишити без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області на рахунок №31212206781008, отримувач: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір у розмірі 2009 (дві тисячі дев'ять) гривень 70 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова