Ухвала суду № 56031118, 10.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" лютого 2016 р. м.Київ К/800/14373/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Стрелець Т.Г.,

секретар судового засідання - Загородня М.О.,

за участю: прокурора - Чубенка В.В.,

представників: позивача - Вовк Л.В., відповідача - Алданова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Прокуратури Київської області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року у справі за позовом Броварського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку до Приватного акціонерного товариства «Київське обласне дилерське підприємство «Агросервіс» про стягнення штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2014 року Броварський міжрайонний прокурор Київської області в інтересах держави в особі Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Київське обласне дилерське підприємство «Агросервіс», в якому просив стягнути штраф за порушення на ринку цінних паперів у розмірі 17000 грн., який накладений на відповідача постановою від 22 серпня 2012 року №1508-ЦД-1-Е, проте ним не сплачений.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Київське обласне дилерське підприємство «Агросервіс»» на користь Державного бюджету України штрафні санкції у сумі 17000 грн.

При прийнятті рішення суд першої інстанції виходив із чинності постанови про накладення санкцій та обґрунтованості позовних вимог прокурора про їх стягнення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року задоволено апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Київське обласне дилерське підприємство «Агросервіс»; постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року скасовано; прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, апеляційний суд прийшов до висновку, що сума штрафу є неузгодженою, оскільки відповідач постанову про накладення штрафу не отримував, строк сплати штрафу або оскарження постанови про накладення штрафу ще не розпочався.

Не погоджуючись рішенням апеляційного суду, Прокуратур Київської області звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року, та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року.

Центральний територіальний департамент Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку підтримав касаційну скаргу прокурора.

Приватне акціонерне товариство «Київське обласне дилерське підприємство «Агросервіс» проти задоволення касаційної скарги заперечує. У поданих запереченнях просить відмовити у її задоволенні, рішення апеляційного суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у серпні 2011 року уповноваженими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку в м.Києві та Київській області виявлено порушення Приватним акціонерним товариством «Київське обласне дилерське підприємство «Агросервіс» вимог законодавства про цінні папери, а саме: в порушення вимог ст.20 Закону України «Про акціонерні товариства» та ст.6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» емітентом (відповідачем) не здійснено переведення випуску акцій документарної форми існування у бездокументарну форму існування до 30 квітня 2011 року; в порушення п.5 розділу 17 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» не приведено до 30 квітня 2011 року статути та внутрішні положення товариства у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства».

Розпорядженням позивача від 05 серпня 2011 року за №387-КУ зобов'язано ПАТ «Київське обласне дилерське підприємство «Агросервіс» усунути вищезазначені порушення законодавства про цінні папери до 01 березня 2012 року.

08 серпня 2012 року, у зв'язку з невиконанням відповідачем розпорядження від 05 серпня 2011 року №387-КУ, Центральним територіальним департаментом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку складено акт №1530-ЦД-1-Е про правопорушення на ринку цінних паперів та винесено постанову про розгляд справи про правопорушення на ринку цінних паперів, розгляд справи призначено на 22 серпня 2012 року.

22 серпня 2012 року, за результатами розгляду матеріалів про порушення ПрАТ «Київське обласне дилерське підприємство «Агросервіс» законодавства про цінні папери, позивачем винесено постанову № 1508-ЦД-1-Е, якою накладено на відповідача штраф за невиконання розпорядження від 05 серпня 2011 року № 387-КУ у розмірі 17000 грн.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як передбачено ч.3 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Як встановлено ч.4 ст.50 Кодексу адміністративного судочинства України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

У позові прокурор, зазначаючи про порушення у зв'язку з несплатою товариством штрафу інтересів держави, не вказує закон, в якому зазначено про можливість звернення з позовом до юридичної особи про стягнення несплачених сум санкцій до адміністративного суду, не наводить обґрунтування належності даного спору до адміністративної юрисдикції; перелічені у пунктах 1 - 4 ч.4 ст.50 КАС випадки, коли особа може бути відповідачем у адміністративній справі за позовом суб'єкта владних повноважень, до предмета спору у справі, що розглядається, не відносяться.

Вищенаведену правову позицію Верховний Суд України висловив у постанові від 22 вересня 2015 року у справі № 21-2209а15.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як встановлено ч.3 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Отже, за суб'єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду господарськими судами у порядку, визначеному нормами Господарського процесуального кодексу України. Даний спір не носить характеру публічно-правового та не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Прокуратури Київської області задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2015 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року скасувати.

Провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства

Судді