Ухвала суду № 56031001, 16.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 651/356/15-а

Категорія: 6 Головуючий в 1 інстанції: Федоряка О.Г. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Верхньорогачицької районної ради Херсонської області на ухвалу Верхньорогачицького районного суду Херсонської області від 23 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» до Верхньорогачицької районної ради Херсонської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Самійлівська сільська рада, Верхньорогачицька сільська рада, про визнання незаконним та скасування рішення LI сесії Верхньорогачицької районної ради Херсонської області від 06.05.2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз» в особі Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» звернулось до суду з позовом до Верхньорогачицької районної ради Херсонської області, з урахуванням ухвали Верхньорогачицького районного суду Херсонської області від 23 листопада 2015 року, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Самійлівська сільська рада, Верхньорогачицька сільська рада, про визнання незаконним та скасування рішення LI сесії Верхньорогачицької районної ради Херсонської області від 06.05.2015 року «Про прийняття до спільної власності територіальних громад району частини газопроводу незавершеного будівництва «Газопровід - відвід до с. Першопокровка Ду 400 Нижньосірогозького району», що прокладений на території Самійлівської сільської та Верхньорогачицької селищної рад Верхньорогачицького району Херсонської області».

До позовної заяви позивачем додано клопотання про забезпечення позову в вищевказаному адміністративному процесі. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди майновим правам та інтересам позивача, оскільки, в разі задоволення судом позовних вимог, відновлення порушених прав позивача буде неможливим або потребуватиме значних зусиль, часу та витрат. Також, позивач зазначив, що неправомірність оскаржуваного рішення LI сесії Верхньорогачицької районної ради Херсонської області від 06.05.2015 року «Про прийняття до спільної власності територіальних громад району частини газопроводу незавершеного будівництва «Газопровід - відвід до с. Першопокровка Ду 400 Нижньосірогозького району», що прокладений на території Самійлівської сільської та Верхньорогачицької селищної рад Верхньорогачицького району Херсонської області» є очевидним, оскільки вказаний газопровід є державною власністю та обліковується на балансі позивача.

Ухвалою Верхньорогачицького районного суду Херсонської області від 23 жовтня 2015 року задоволено вказане клопотання. Зупинено дію оскаржуваного рішення LI сесії Верхньорогачицької районної ради Херсонської області від 06.05.2015 року «Про прийняття до спільної власності територіальних громад району частини газопроводу незавершеного будівництва «Газопровід - відвід до с. Першопокровка Ду 400 Нижньосірогозького району», що прокладений на території Самійлівської сільської та Верхньорогачицької селищної рад Верхньорогачицького району Херсонської області». Заборонено відповідачеві - Верхньорогачицькій районній раді Херсонської області вчиняти будь-які дії відносно газопроводу незавершеного будівництва «Газопровід-відвід до смт. Першопокровка Нижньосірогозького району Херсонської області», в тому числі демонтажу зазначеного майна, яке належить і обліковується на балансі УМГ «Харківтрансгаз».

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким залишити без задоволення подане клопотання позивача про забезпечення позову, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спірного питання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що у даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може заподіяти шкоду правам, свободам та інтересам позивача та ускладнить їх відновлення, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Відповідно до частини 1 статті 117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з частиною 3 статті 117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (ч. 4 ст. 117 КАС України).

Згідно вимог п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Також, колегія суддів зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається зі змісту заявленого адміністративного позову, між сторонами існує спір щодо правомірності прийняття LI сесією Верхньорогачицької районної ради Херсонської області рішення від 06.05.2015 року «Про прийняття до спільної власності територіальних громад району частини газопроводу незавершеного будівництва «Газопровід - відвід до с. Першопокровка Ду 400 Нижньосірогозького району», що прокладений на території Самійлівської сільської та Верхньорогачицької селищної рад Верхньорогачицького району Херсонської області».

При цьому, звертаючись до суду з даним позовом про визнання незаконним та скасування вказаного рішення, позивач посилається на те, що майно, передане цим рішенням до спільної власності територіальних громад, належить і обліковується на балансі УМГ «Харківтрансгаз».

Тобто, під час розгляду даної справи по суті підлягають з'ясуванню обставини щодо правомірності прийняття відповідачем вказаного рішення, а отже і підставність прийняття до спільної власності територіальних громад району частини газопроводу незавершеного будівництва, який, як зазначає позивач, належить і обліковується на балансі УМГ «Харківтрансгаз».

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що прийняття оскаржуваного рішення спричиняє певні юридичні наслідки вже з моменту його прийняття, як і будь-які дії на його виконання.

Так, як вбачається з матеріалів справи, враховуючи оскаржуване рішення про прийняття до спільної власності територіальних громад району частини газопроводу незавершеного будівництва, відповідачем було прийнято рішення від 24.09.2015 року № 618 «Про демонтаж частини газопроводу незавершеного будівництва «Газопровід відвід до с. Першопокровка Ду 400 Нижньосірогозького району», що прокладений на території Самійлівської сільської та Верхньорогачицької селищної рад Верхньорогачицького району Херсонської області».

При цьому, згідно наведених положень ч. 3 ст. 117 КАС України подання позивачем вказаного позову не зупиняє дію оскаржуваного рішення.

Тобто, вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у даному випадку, буде мати наслідком збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, при цьому, заходи забезпечення адміністративного позову, про які у своїй заяві просить позивач, відповідають предмету адміністративного позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позивачем під час подання клопотання про забезпечення адміністративного позову належним чином обґрунтовано існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та те, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню, з урахуванням розумності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін у справі, наявності зв'язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, імовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення спірного питання.

З огляду викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому ухвала суду першої інстанції підлягає, в порядку ст. 200 КАС України, залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Верхньорогачицької районної ради Херсонської області на ухвалу Верхньорогачицького районного суду Херсонської області від 23 жовтня 2015 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Верхньорогачицького районного суду Херсонської області від 23 жовтня 2015 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі Херсонського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз» до Верхньорогачицької районної ради Херсонської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Самійлівська сільська рада, Верхньорогачицька сільська рада, про визнання незаконним та скасування рішення LI сесії Верхньорогачицької районної ради Херсонської області від 06.05.2015 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено 22 лютого 2016 року.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець