Ухвала суду № 56030864, 01.02.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2016 року м. Київ К/800/60302/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий:Нечитайло О.М.Судді: Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.,за участю секретаря:Латишевої Л.П.,за участю представників позивача:Сільченка О.А.,відповідача:не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року

у справі №2а-7314/12/1370

за позовом Приватного підприємства «Опал»

до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «Опал» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 03 квітня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року, задовольнив адміністративний позов, визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення від 27 липня 2012 року №0002172320, №0002182320 та від 21 серпня 2012 року №00022222320. Стягнув з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 2 146,00 грн.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Позивач надіслав на адресу суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

На підставі наказу від 04 липня 2012 року №299 працівники контролюючого органу провели позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по 31 березня 2012 року, про що склали акт від 19 липня 2012 року №346/22-00/25551770, яким встановили порушення позивачем вимог статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення від 27 липня 2012 року №0002172320, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 3 975 325,00 грн., з яких основний платіж - 3 975 324,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 01,00 грн., №0002182320, яким збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3 643 600,00 грн., з яких основний платіж - 3 344 212,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 299 388,00 грн. та податкове повідомлення - рішення від 21 серпня 2012 року №00022222320, яким збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 11 293,00 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Фактичною підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував висновок контролюючого органу про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту перевірених податкових періодів за результатами виконання господарських взаємовідносин з контрагентами, що мають ознаки фіктивності.

Задовольняючи адміністративний позов та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з відсутності правових підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідачем, оскільки перевірка позивача була призначена відповідно до закону про оперативно-розшукову діяльність, за відсутності судового рішення у справі, в рамках якої призначена така перевірка.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Так, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Яворівського районного суду Львівської області від 10 травня 2012 року у справі №4/1329/112/2012р. задоволено подання відділу податкової міліції Городоцької МДПІ Львівської області та надано дозвіл на проведення позапланової перевірки позивача за період з 01 січня 2011 року по 01 квітня 2012 року.

На підставі вказаного рішення та у відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, контролюючий орган видав наказ від 04 липня 2012 року №299 про призначення позапланової виїзної перевірки позивача.

Отже, судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлено, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті за результатами перевірки, призначеної відповідно до постанови суду.

У відповідності до пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, постанова суду, на підставі якої було призначено перевірку, була винесена у рамках оперативно-розшукової справи №13-016-005/12-65 від 09 квітня 2012 року щодо розкрадання державних коштів та формування податкового кредиту позивача з включенням сум податку на додану вартість по господарським операціям у 2011 році з контрагентами, які мають ознаки фіктивності.

Доказів набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі відповідачем суду не надано.

Враховуючи, що перевірка позивача була призначена відповідно до закону про оперативно-розшукову діяльність та за відсутності відповідного судового рішення, прийнятого в порядку кримінально-процесуального судочинства, у відповідача були відсутні правові підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на приписи пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, відповідно до яких статус матеріалів перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність, вони не можуть бути досліджені в порядку адміністративного судочинства до набрання законної сили рішенням, прийнятим в порядку кримінально-процесуального судочинства.

За встановлених обставин, висновки судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та скасування спірних податкових повідомлень-рішень відповідають правильному застосуванню норм Податкового кодексу України.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Городоцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року у справі №2а-7314/12/1370 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Ланченко Л.В. Пилипчук Н.Г.