ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2016 р. Справа № 576/2217/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів - Бартош Н.С. , Філатова Ю.М. ,
за участю секретаря судового засідання - Афанасьєва О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Глухівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про зобов'язання зарахувати періоди роботи до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, та призначити пенсію за вислугу років, -
В с т а н о в и л а:
27.10.2015 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (а.с. 104-115), просить зобов'язати відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі Сумської області (нині - Глухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області, далі по тексту - УПФУ) зарахувати до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, період його роботи на посадах тренера-викладача по біатлону в Сумському СПТУ-24 з 01.09.1989 року по 29.08.1991 року, тренера-викладача по біатлону в Сумському СПТУ-11 з 03.09.1991 року по 24.06.1992 року, період проходження строкової військової служби з 05.06.1987 року по 12.05.1989 року та призначити йому відповідно до вимог ст. 52 та п. е) ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за умови звільнення з роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, згідно ст. 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що в період роботи у Сумському СПТУ-24 з 01.09.1989 року по 29.08.1991 року та в Сумському СПТУ-11 з 03.09.1991 року по 24.06.1992 року працював на посаді тренера-викладача по біатлону, педагогічним працівником професійно-технічних навчальних закладів, виконував роботу викладача та керівника секції біатлону, викладав фізичну підготовку з обсягом навчального навантаження та позаурочної навчально-методичної роботи, яка включалася до професійно-технічної освіти, але в його трудовій книжці зазначені назви посад «тренер по біатлону», які не відповідають дійсності посад, які він фактично обіймав, що підтверджується архівними довідками про стаж. Також мотивує позов тим, що з 05.06.1987 року по 12.05.1989 року проходив строкову військову службу в Радянській Армії, але відповідно до записів у трудовій книжці строкову військову службу він проходив в період з 23.09.1987 року по 12.05.1989 року, що теж не відповідає дійсності. 06.10.2015 року через комунальний заклад Сумської обласної ради Шалигінську спеціальну загальноосвітню школу-інтернат Глухівського району ним було подано заяву про призначення пенсії разом з доданими до неї необхідними документами. Але листом від 15.10.2015 року за № 9953/03-31 відповідачем його повідомлено про те, що виходячи із досліджених документів, наданих для призначення пенсії, обрахований стаж за вислугу років складає 23 роки 1 місяць 22 дні, а саме по періодам: з 15.08.1992 року по 27.08.2004 року - учитель фізичного виховання Шалигинської середньої школи; з 28.08.2004 року по 05.10.2015 року - учитель фізичного виховання Шалигинської спеціальної загально освітньої школи-інтернату, а періоди роботи з 01.09.1989 року по 29.08.1991 року тренером по біатлону Сумського СПТУ-24 та з 03.09.1991 року по 24.06.1992 року тренером-викладачем по біатлону Сумського СПТУ-11 не підлягають зарахуванню до стажу роботи для призначення пенсії за вислугу років, так як зазначені вище посади не передбачені Переліком. Також листом № 46/Г-1 від 21.10.2015 року відповідач повідомив його, що чинним законодавством не передбачено зарахування до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років, періодів роботи в СПТУ-24 з 01.09.1989 року по 29.08.1991 року на посаді «тренера по біатлону», в СПТУ-11 з 03.09.1991 року по 24.06.1992 року на посаді «тренера-викладача по біатлону» та період проходження строкової військової служби з 23.09.1987 року по 12.05.1989 року. Дане рішення Управління ПФУ в м. Глухові та Глухівському районі позивач вважає неправомірним та просить суд задовольнити заявлені позовні вимоги.
Постановою Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2015 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Судове рішення вмотивовано тим, що позовні вимоги ОСОБА_3 є безпідставним та необґрунтованими, оскільки на час звернення до УПФУ останній не мав необхідного стажу для призначення пенсії за вислугу років згідно п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а його спеціальний стаж становив 23 роки 1 місяць 22 дні й на час такого звернення до відповідача він не звільнився з роботи. Крім того, відповідач правомірно відмовив йому в зарахуванні до спеціального періоду проходження строкової військової служби, оскільки до проходження строкової військової служби позивач не працював за педагогічною спеціальністю, а навчався у Сумському СПТУ № 18, яке закінчив 27 травня 1987 року, а отже відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України № 909 від 04.11.1993 року не набув права на зарахування до спеціального періоду проходження строкової військової служби.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2015 року та прийняти нове судове рішення про задоволення адміністративного позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга згідно положень п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) задоволенню не підлягає.
За приписами ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Судом встановлено, що 06.10.2015 року УПФУ прийнято та зареєстровано за № 1024/1454 заяву ОСОБА_3 про призначення пенсії за вислугу років згідно ст. 55 п «е» Закону України «Про пенсійне забезпечення» з доданими до неї документами (а.с. 19).
Листом від 15.10.2015 року за № 9953/03-31 перший заступник керівника УПФУ повідомив ОСОБА_1 про те, що виходячи із досліджених документів, наданих для призначення пенсії, обрахований стаж за вислугу років складає 23 роки І місяць 22 дні. Періоди його роботи з 01.09.1989 року по 29.08.1991 року тренером по біатлону Сумського СПТУ-24 та з 03.09.1991 року по 24.06.1992 року тренером-викладачем по біатлону Сумського СПТУ № 11 до стажу роботи, що надають право на призначення пенсії за вислугу років не зараховані, оскільки зазначені посади не передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 року № 909 (а.с. 20-21).
Також в листі зазначено, що ураховуючи вищевикладене, управлінням Пенсійного фонду України в м. Глухові та Глухівському районі прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи за вислугу років та відсутністю факту звільнення з роботи, що дає право на даний вид пенсії.
Листом від 21.10.2015 № 46/Г-1 перший заступник керівника УПФУ повідомив ОСОБА_1 про те, що чинним законодавством не передбачено зарахування до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії за вислугу років періоди його роботи в СПТУ № 24 з 01.09.1989 року по 29.08.1991 року на посаді «тренера по біатлону» та в СПТУ № 11 з 03.09.1991 року по 24.06.1992 року на посаді «тренера-викладача по біатлону» та період проходження строкової військової служби з 23.09.1987 року по 12.05.1989 року (а.с. 23-25).
Колегія суддів зазначає, що постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року N 13-1), яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за N 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок № 22-1).
Згідно із приписами п. 4.1 Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).
Заяви осіб про призначення пенсії реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви. а також переліку одержаних і відсутніх документів,.. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Відповідно до п.п. 4.3, 4.7 вказаного Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для перерахунку пенсії, орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення пенсії або про відмову в її призначенні. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
Зазначені положення кореспондуються з положеннями ч. 5 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку пенсії).
Крім цього, колегія суддів зазначає, що на момент вирішення спору регулювання порядку призначення пенсій з коштів Пенсійного фонду здійснювалось відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-1У «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 63 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.п. 1, п. 10 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 року за № 41/26486, начальник управління керує діяльністю управління, персонально відповідає за виконання покладених на управління завдань. Таким чином від імені територіального органу Пенсійного фонду приймає рішення його начальник.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію (ст. 58 зазначеного Закону) він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону та Положення про Пенсійний фонду України, яке затверджує Кабінет Міністрів України.
Прийняття рішення начальником управління в межах спірних відносин є способом реалізації владних повноважень в розумінні вищенаведених конституційних принципів.
Судом встановлено, що заява позивача ОСОБА_1 від 06.10.2015 року про призначення пенсії з прийняттям відповідного рішення відповідачем не розглянута ( п.п. 4.3, 4.7 Порядку № 22-1).
Листи-відповіді від 15.10.2015 року № 9953/03-31, від 21.10.2015 року № 46/Г-1, виходячи з положень п.п. 4.3, 4.7 Порядку № 22-1, не є рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції обставини справи встановлені правильно, однак правові висновки встановленому надані невірно, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів зазначає, що здійснюючи свою діяльність на основі законодавства, пенсійні органи послуговуються тими формами, які визначає законодавець. Дискреційні повноваження відповідача, як встановлене право вибору варіанта рішення, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зокрема ч. 5 ст. 45, п. 4.3 Порядку № 22-1).
При цьому, п. 4.7 Порядку № 22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 фактично про встановлення незаконності рішення УПФУ, яким йому відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років з підстав відсутності необхідного стажу, що дає право на призначення такої пенсії, оскільки таке рішення відповідачем не прийнято.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовним вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Керуючись ч. 2 ст. 11 КАС України, оскільки це необхідно для повного захисту прав позивача, колегія суддів вважає за можливе вийти за межі позовних вимог ОСОБА_1 та прийняти рішення про зобов'язання пенсійного органу розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2015 року про призначення пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Прядку № 22-1.
Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.
Колегія суддів не вбачає підстав для закриття провадження у справі (п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України), оскільки предмет позову у справі № 576/205/15-а не співпадає з предметом позову у справі, що розглядається.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 201 КАС України встановлено, що підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але з помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зміни постанови суду першої шляхом виключення із мотивувальної частини судового рішення мотивів його прийняття та шляхом доповнення визначенням про зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2015 року про призначення пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Прядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.
Оскільки судом першої інстанції питання щодо розподілу судових витрат по справі не вирішувалось, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави, визначені ч. 6 ст. 94 КАС України, для зміни проведеного судом розподілу судових витрат.
В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 11, 55, 94, 185, 195, 196, 198 ч. 1 п. 2, 201 ч. 1 п. 1, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2015 року - змінити шляхом виключення із мотивувальної частини судового рішення мотивів його прийняття.
Зобов'язати Глухівське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.10.2015 року про призначення пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Прядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.
В іншій частині постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2015 року залишити без змін.
Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) Н.С. Бартош
(підпис) Ю.М. Філатов
Повний текст постанови виготовлено та підписано 22 лютого 2016 року
Судове рішення № 56030324, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 16.02.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 576/2217/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: