Ухвала суду № 56030249, 18.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/6413/15

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Запорожана Д.В., Романішина В.Л.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерскол Україна» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2015 року ТОВ «Інтерскол Україна» звернулось з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкові повідомлення рішення № 0001492201 від 07.07.2015 р., № 0001502201 від 07.07.2015 р. та № 0001512201 від 07.07.2015 р.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що на підставі акту перевірки від 19.06.2015 року № 4308/15-53-22-01/37759314 «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Інтерскол Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року» відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення від 07.07.2015 року: № 0001492201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 457418,00 грн.; №0001502201, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2156311,00 грн.; №0001512201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 633,00 грн.

Позивач вважав, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки, у зв'язку з відсутністю порушень, що стали підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень - рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі адміністративний позов було задоволено.

Скасовано податкове повідомлення рішення № 0001492201 від 07.07.2015 р.

Скасовано податкове повідомлення рішення № 0001502201 від 07.07.2015 р.

Скасовано податкове повідомлення рішення № 0001512201 від 07.07.2015 р.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з неповним встановленням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Інтерскол Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року.

За результатами проведеної перевірки складений Акт від 19.06.2015 року № 4308/15-53-22-01/37759314, яким встановлено порушення:

- п.п.14.1.27, п.14.1 ст.14, п.44.1 ст.44, п.138.2, пп.138.10.2, підпунктів «в», «г» пп.138.10.3, 138.10.4 п.138.10 ст.138, пп. 139.1.5, п. 139.1 ст.139, п.139.1, п. 144.1 ст.144 Податкового кодексу України,

- п.2 ст.3, п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2014 рік у розмірі 2156311 грн.;

- пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 304945 грн. та завишення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2014 року на 633грн.

Не погодившись з висновками викладеними в акті ТОВ "Інтерскол Україна" подані заперечення на акт перевірки від 26.06.2015 року № 38.

Податковий орган, розглянувши заперечення позивача, надіслала відповідь від 03.07.2015 року №19381/10/15-53-22-01, в якій зазначено, що висновки викладені в акті перевірки залишаються без змін.

13.07.2015 року позивачем подано скаргу до Головного управління ДФС в Одеській області на оскаржувані податкові повідомлення рішення, проте 08.09.2015 року Головним управлінням ДФС в Одеській області прийняте рішення, яким скаргу ТОВ "Інтерскол Україна" залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається податковий орган як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Так, в акті перевірки від 19.06.2015 року № 4308/15-53-22-01/37759314 податковим органом зазначено, що перевіркою встановлено завищення позивачем задекларованих показників за 2014 рік всього на суму 2235406,74 грн., у зв'язку з відсутністю первинних документів щодо придбання товару (захисних окулярів, рюкзаків, бокалів), первинних документів щодо операцій з їх транспортування (ТТН, поштові документи), зберігання на складі матеріально відповідальною особою та видачі зі складу (документи складського обліку, прибуткові та видаткові накладні).

За змістом абз. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, тому необхідно врахувати п. 198.2 ст. 198 Кодексу, яким встановлено дату виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту.

На підставі п. 198.3 ст. 198 Кодексу, яким визначається податковий кредит звітного періоду і враховує, що згідно п. 198.6 ст. 198 Кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

В контексті зазначених правових норм, право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Податковим органом встановлено та відображено у акті перевірки завищення задекларованих показників за 2014 рік всього на суму 2235406,74 грн. у зв'язку з відсутністю первинних документів щодо придбання товару (захисних окулярів, рюкзаків, бокалів), первинних документів щодо операцій з їх транспортування (ТТН, поштові документи), зберігання на складі матеріально відповідальною особою та видачі зі складу (документи складського обліку, прибуткові та видаткові накладні).

В ході судового розгляду встановлено, що безпосередньо в актах виконаних робіт вказано, що виконавець здійснив виготовлення сувенірної продукції з логотипом «Інтерскол», а саме: захисних окулярів, рюкзаків, бокалів, блокнотів з власної продукції.

Таким чином, TOB «Інтерскол Україна» не здійснювало придбання вказаної продукції без логотипів, вона була придбана товариством саме у TOB «Неонрекламсервіс» та TOB «Нексо-Україна».

На підтвердження здійснення операцій з придбання продукції з логотипом «Інтерскол» товариством, як в ході перевірки та до судового розгляду надані належні первинні документи.

ТОВ «Неонрекламсервіс» - рахунок на оплату № У000001090 від 29.07.2014 р. на загальну суму 68181,80 грн., акт здачі-прийняття робіт № У000000886 від 31.07.2014 р. на загальну суму 68181,80 грн., податкову накладну від 29.07.2014 р. № 26; рахунок на оплату № У000000929 від 01.07.2014 р. на загальну суму 56818,20 грн., акт здачі-прийняття робіт № У000000885 від 31.07.2014 р. на загальну суму 56818,20 грн., податкову накладну від 03.07.2014 р. № 3.

TOB «Нексо-Україна» - рахунок на оплату № 1290 від 08.09.2014 р. на загальну суму 45454,55 грн.; акт здачі-акт прийняття робіт № 1212 від 30.09.2014 р. на загальну суму 45454,55 грн., податкову накладну від 08.09.2014 р. № 39;рахунок на оплату № 1289 від 08.09.2014 р. на загальну суму 34090,90 грн.; акт здачі - прийняття робіт № 1211 від 30.09.2014 р. на загальну суму 34090,90 грн., податкову накладну від 08.09.2014 р. № 38; рахунок на оплату № 923 від 01.07.2014 р. на загальну суму 56818,20 грн.; акт здачі-прийняття робіт № 846 від 31.07.2014 р. на загальну суму 56818,20 грн., податкову накладну від 03.07.2014 р. № 24; рахунок на оплату № 796 від 04.06.2014 р. на загальну суму 56820,00 грн.; акт здачі-прийняття робіт № 695 від 30.06.2014 р. на загальну суму 56820,00 грн., податкову накладну від 04.06.2014 р. № 8; рахунок на оплату № 715 від 26.05.2014 р. на загальну суму 56820,00 грн.; акт здачі-прийняття робіт № 601 від 31.05.2014 р. на загальну суму 56820,00 грн., податкову накладну від 28.05.2014 р. № 91.

Також надані платіжні доручення, які підтверджують оплату за надані послуги від TOB «Неонрекламсервіс» та TOB «Нексо-Україна».

Стосовно відсутності ТТН на перевезення продукції у спірних господарських операціях варто враховувати наступне.

Законодавець не ставить в залежність відсутність транспортних документів на перевезення вантажу (товару) з наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Товарно-транспортна накладна не може бути єдиним первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення.

Отже, необґрунтованим є твердження про те, що внаслідок відсутності товарно-транспортних накладних господарські операції з поставки товарно-матеріальних цінностей не мали місце (не здійснювалися), а послуги не надавалися.

Норми Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363, передбачають обов'язкову наявність товарно-транспортних накладних у разі укладення договорів про перевезення вантажів з перевізником.

Таким чином, Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні регулюють правові відношення про перевезення вантажів автомобільним транспортом на підставі договорів, що укладаються між фізичними та юридичними особами, які здійснюють автомобільні перевезення вантажів на комерційній основі, та вантажовідправниками або вантажоодержувачами.

Вказана норма кореспондується з Постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. №207 «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні», якою затверджений перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні. Так, для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах таким документом є товарно-транспортна накладна; для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб це - накладна або інший документ, який підтверджує право власності на вантаж.

У зв'язку з незначним об'ємом виготовленої продукції перевезення цей продукції здійснювалось власними силами TOB «Інтерскол Україна» на автомобілі, який належить співробітнику товариства ОСОБА_4, а саме автомобілі Mitsubishi Lancer 2.0, державний номер НОМЕР_1.

Допитаний в суді першої інстанції в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що продукцію обсягом 10 коробок, забирав на своєму особистому автомобілі.

При проведенні перевірки позивачем були надані всі первинні документи за предметом перевірки, за відповідний період, які в сукупності повністю відповідають поняттю «первинні документи», що визначені у ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

До того ж, на підприємстві проведено в ході перевірки інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей у присутності спостерігача зі сторони ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області за результатами якої не встановлено нестач/надлишків, розбіжностей, а також безхазяйного майна не виявлено.

Стосовно посилань податкового органу в акті перевірки на не відображення в бухгалтерському обліку підприємства операцій з оприбуткування рекламних товарів, передачі виконавцем для нанесення логотипу «Інтерскол» їх повернення з обробки та подальшого транспортування отримувачем рекламної продукції в місцях продажу товарів ТМ «Інтерскол», в ході судового розгляду встановлено, що ТОВ «Інтерскол Україна» ведеться облік рекламної продукції на балансовому рахунку 023, що відповідає нормами чинного законодавства України.

Згідно наказу по TOB «Інтерскол Україна», якими доручено ОСОБА_4 передати рекламну продукцію по відомості розподілу рекламної продукції.

У відомості до наказу № 6 від 01.10.2014 р., рекламна продукція зазначена як «календарі», а не «блокноти», як вказано в вищевказаних актах виконаних робіт TOB «Нексо-Україна».

У наказі № 6 від 01.10.2014 р. передбачено роздачу блокнотів А5 в кількості 9500 штук, а згідно актів виконаних робіт TOB «Нексо-Україна» нанесено рекламу на 4000 штук блокнотів розміру А5 та 4500 штук блокнотів розміру А6.

У відомостях до наказів № 5 від 01.09.2014 р. та № 6 від 01.10.2014 р. передбачено роздача 800 штук бокалів, а згідно актів виконаних робіт TOB «Нексо - Україна» нанесено рекламу на 400 штук бокалів.

Таким чином, висновки податкового органу не відповідають дійсності, оскільки у наказі № 6 від 01.10.2014 р. передбачено роздачу блокнотів А5 в кількості 4000 штук та блокнотів А6 в кількості 4500 штук та у відомості до цього наказу також вказано рекламну продукцію як блокноти А5 та блокноти А6. У відомості до наказу № 5 від 01.09.2014 р. передбачено роздачу бокалів в кількості 400 штук та у відомості до цього наказу взагалі не передбачено роздачу бокалів.

Крім того доводи податкового органу про те, що до перевірки не надано документів, що підтверджують надання TOB «Епіцентр К» консультаційної інформації, згідно умовам договору № 362 АГА «Надання послуг по організації просування товарів (торгової марки)» від 06.02.2012 р. також не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Пунктом 1.4. вказаного договору передбачено, що вся консультаційна інформація надається виконавцем замовнику в усній формі, або в іншій формі, погодженій сторонами.

До того ж, TOB «Епіцентр К» відстежувалися ціни на товар у вигляді моніторингу, а також надавалось підприємству тижневе інформування щодо залишків товару на стелях гіпермаркету у вигляді надання статистичних даних.

Під час перевірки перевіряючим надавались рахунки та платіжні дорученні на оплату, згідно умовам договору, акти виконаних робіт та податкові накладні.

Також на виконання умов Договору № 362 АГА від 06.02.2012 р. TOB «Епіцентр К» був наданий Звіт про організацію просування товару торгівельної марки «ІНТЕРСКОЛ» гіпермаркетів TOB «Епіцентр К» за 4 квартал 2013 року від 03.06.2014 року з Додатком № 1 Порівняння залишків, цін та торгових націнок в мережі, Додатком № 2 План проведення рекламних акцій в мережі гіпермаркетів TOB «Епіцентр К» на перший квартал 2014 року. А також, кожен квартал 2014 року TOB «Епіцентр К» надавалися Звіти про організацію просування товару торгівельної марки «ІНТЕРСКОЛ» гіпермаркетів TOB «Епіцентр К» з відповідними додатками.

Водночас, вказані обставини підтверджуються і показами ОСОБА_4, який був допитаний в якості свідка і по суті поставлених питань відповів, що закупівлею рекламної продукції займався робітник TOB «Інтерскол-Україна», я (ОСОБА_4) працюю менеджером у Компанії з 01.03.2012 року по 28.02.205 року (Приказ про призначення та Посадова інструкція надається до пояснення). Також він знайшов самостійно компанії через газету «Авізо» та «Рекламна газета» компанії, які здійснюють рекламні послуги. В газетах було посилання на Южноукраїнський Медіа Холдинг - Одеса Медіа, які надавали багато послуг від різних компаній. Крім того розмістив заявку та вибрав дві компанії: TOB «Неонрекламсервіс» та TOB «Нексо-Україна». Підстава для вибору-найнижча ціна. Усі робочі моменти по виконанню рекламної послуги виконувались у телефонному режимі, контактна особа - ОСОБА_8, тел.. НОМЕР_2. Макети узгоджувались по електронній пошті

Продукцію забирав особисто на своєму автомобілі, об'єм до 10 коробок.

Таким чином, TOB «Інтерскол Україна» були належним чином виконані та відображені всі умови договору про надання послуг.

Стосовно висновків податкового органу щодо договорів, які би укладені з фізичними особами на надання послуг про не визначення режиму роботи, відсутності ІПН виконавців, складання актів виконаних робіт всупереч умовам договорів та відсутності інформації щодо виконання робіт, у відповідності до Додатку 1, а саме: договір підряду № 4 від 01.07.2014 року з ОСОБА_9, договір підряду № 5 від 01.07.2014 з ОСОБА_10, договір підряду № 2 від 01.07.2014 р. з ОСОБА_11, договір підряду № 7 від 01.07.2014 р. з ОСОБА_12, договір підряду № 3 від 01.07.2014 р. з ОСОБА_13, договір підряду № 6 від 01.07.2014 р. з ОСОБА_2, договір підряду № 3 від 01.01.2014 р. з ОСОБА_14, договір підряду № 2 від 01.01.2014 р. з ОСОБА_11, договір підряду № 1 від 01.01.2014 р. з ОСОБА_15, договір підряду № 4 від 01.01.2014 р. з ОСОБА_13, договір підряду від 01.01.014 р. з ОСОБА_1, договір підряду № 6 від 01.01.2014 р. з ОСОБА_16, договір підряду № 7 від 01.01.2014 р. з ОСОБА_17, договір підряду № 8 від 01.01.2014 р. з ОСОБА_18, договір підряду № 9 від 01.01.2014 р. з ОСОБА_9, договір підряду № 10 від 01.01.2014 р. з ОСОБА_10, договір підряду № 11 від 01.01.2014 з. з ОСОБА_2, договір підряду № 12 від 01.01.2014 р. з ОСОБА_12, слід вказати таке.

Згідно договору поставки № 361 АГА від 06.02.2012 року, укладеного між ТOB «Інтерскол Україна» та TOB «Епіцентр К» постачальник забезпечує гіпермаркети «Епіцентр К» співробітниками у кількості 1 особи на кожний гіпермаркет для надання інформаційно-консультаційних послуг покупцям гіпермаркету.

Відповідно до п.4 додаткової угоди до договору поставки № 361 АГА від 06.02.2012 року співробітники постачальника в період перебування у вищезазначеному гіпермаркеті зобов'язані дотримуватися трудової дисципліни, правил трудового розпорядку та чинного законодавства України.

Належним чином завірені копії ІПН вищезазначених фізичних осіб надавалися на огляд перевіряючим під час перевірки.

До того ж, в Звіті 1 ДФ вказані ІПН співробітників товариства, працюючих за договорами підряду.

Водночас, вказані обставини підтверджуються і показами ОСОБА_4, який був допитаний в якості свідка і по суті поставлених питань відповів:

Пошук майбутніх працівників відбувався 4 способами:

1) працювали раніше на торгову марку Интерскол;

2) знайомі;

3) працівники мережі Епіцентр по рекомендації начальників відділу;

4) розміщення оголошень на безкоштовних дошках оголошень в містах.

Коли знаходили людину, що бажає з нами співпрацювати, я (ОСОБА_4) відправляв на електронну пошту 3 документи для ознайомлення:

- розпорядок дня, згідно вимогою Епіцентра;

- Пам'ятка менеджера - консультанта (промоутера);

- посадові обов'язки.

Якщо особа погоджується з висунутими вимогами, то підписувався Договір підряду. Потім наш Представник в тому регіоні тестував промоутера в режимі таємного покупця. Від промоутерів отримували звіти щотижня.

Отже, обставини, на які посилається податковий орган як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та не підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, за належних доказів ДПІ в Приморському районі не мала підстав для винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення, оскільки надані позивачем документи до перевірки та суду відповідно до вимог п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, не мають жодних дефектів форми та змісту, а тому є юридично належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту зміни стану майна, зобов'язань і фінансових результатів і, відповідно, реальності проведення даних господарських операцій.

Згідно наведених норм підставою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними), що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції та підтверджують факт їх виконання.

На спростування доводів апелянта щодо відсутності реєстрації контрагентів та ідентифікації фізичних осіб (ІПН) колегія суддів зазначає, що ТОВ "Інтерскол Україна" було надано відомості про реєстрацію контрагентів (згідно даних сайту Державної фіскальної служби України http://sfs.gov.ua/businesspartner станом на 15.02.2016 року щодо платника податків ТОВ "Нексо-Україна" наявна інформація: "Перебуває на обліку в органах Доходів і зборів" Станом на 15.02.2016 р. платник податків не має податкового боргу; станом на 15.02.2016 р. щодо платника податків ТОВ "НЕОРЕКЛАМСЕРВІС" наявна інформація: "Перебуває на обліку в органах Доходів та зборів" Станом на 15.02.2016 р. платник податків не має податкового боргу) та копії довідок про присвоєння ідентифікаційних номерів, які дозволяють ідентифікувати фізичних осіб з їх індивідуальними номерами. (Т.3 а.с. 222-253).

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерскол Україна» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, з урахуванням встановленого судом першої інстанції розміру судового збору (а.с.3.т.1).

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2015 року у справі № 815/6413/15 - залишити без змін.

Стягнути з рахунку бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на користь Державного бюджету судовий збір у розмірі 7541,41 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення у повному обсязі і підписання рішення суду - 23 лютого 2016 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: В.Л. Романішин