Ухвала суду № 56030216, 16.02.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/1562/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року по справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лад-Агро» до Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Ізмаїльська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лад-Агро».

Постановою від 01 квітня 2014 року, ухваленою в порядку письмового провадження, Одеський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Лад-Агро» до Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 грудня 2013 року №0006651502 про застосування штрафних санкцій в сумі 8203,16 грн. за порушення граничного строку сплати сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що при розгляді справи суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, неповно з'ясував обставини справи, що призвело до прийняття незаконного судового рішення, оскільки Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Лад-Агро» сплачено самостійно визначене грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 82031,57 грн. із затримкою на 1 календарний день, що у відповідності до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, є підставою для притягнення кооперативу до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Лад-Агро» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалюючи постанову про задоволення адміністративного позову суд першої інстанції встановив, що відповідно до п.209.1 ст.209 Податкового кодексу України, СВК «Лад-Агро» провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства та є таким, що обрав спеціальний режим оподаткування у 2009-2013 роках. За результатами проведеної Ізмаїльською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів в Одеській області камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року (№9065205089 від 22.10.2012р.) відповідачем складений акт №665/15-02/32319589 від 18.11.2013р., у висновках якого зазначено, що платником порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість, задекларованого ним в наданій до ДПІ податковій декларації з податку на додану вартість (скорочена) за вересень 2012 року, а саме: сплату податкових зобов'язань на спецрахунок проведено платником із запізненням на 1 календарний день - 31.10.2012р., граничний термін сплати, визначений п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, - 30.10.2012р.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що СВК «Лад-Агро» сплачено суму податкового зобов'язання, самостійно визначеного декларацією з ПДВ (скорочена) за вересень 2012 року в розмірі 782224 грн. в порушення вимог п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, а саме: 700192,43 грн. було перераховано на спеціальний рахунок платника своєчасно, що засвідчено наданими до ДПІ платіжними дорученнями, а залишок суми податкового зобов'язання в розмірі 82031,57 грн. сплачено за рахунок перерахування на спеціальний рахунок коштів згідно платіжного доручення від 31.10.2012р. №549 у сумі 104028,44 грн., тобто на 1 день пізніше граничного строку.

Суд першої інстанції встановив, що за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання податковим повідомленням-рішенням №0006651502 від 09.12.2013р. до позивача застосовано штрафні санкції, передбачені п.126.1 ст.126 ПК України, у вигляді штрафу в розмірі 10% від простроченої суми, що становить 8203,16 грн.

Суд першої інстанції, з посиланням на п.49.18, п.49.20 ст.49, п.57.1 ст.57, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України, визнав обґрунтованими доводи позивача про помилковість висновків податкового органу про порушення СВК «Лад-Агро» граничного терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 1 календарний день, зазначивши, що оскільки останній день подання податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року припадав на 20.10.2012р., який є вихідним днем, тому останнім днем строку подання вказаної податкової декларації є 22.10.2012р. - операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничний термін сплати узгодженого податкового зобов'язання позивача з податку на додану вартість за вересень 2012 року, у відповідності до вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, припадає на 01.11.2012 р. А відтак, за висновками суду першої інстанції, сплата позивачем 31.10.2012р. грошового зобов'язання з ПДВ не є порушенням термінів сплати, у зв'язку з чим нарахування штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням є незаконним.

Справа розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є податкове повідомлення-рішення Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області від 09 грудня 2013 року №0006651502, прийняте на підставі акту №665/15-02/32319589 від 18.11.2013р. про результати камеральної перевірки даних, задекларованих СВК «Лад-Агро» у податковій звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року (№9065205089 від 22.10.2012р.), в якому податковий орган дійшов висновку про порушення кооперативом термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 82031,57 грн., яке сплачено позивачем 31.10.2012р. при граничному терміні сплати 30.10.2012р.

Апеляційний суд вважає, що як в акті перевірки так і в обґрунтування вимог апеляційної скарги про затримку СВК «Лад-Агро» сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з ПДВ за вересень 2012 року в сумі 82031,57 грн., податковий орган помилково, без врахування положень п.49.20 ст.49 Податкового кодексу України, визначив граничний термін сплати такого грошового зобов'язання 31.10.2012р.

Так, відповідно до п.49.18, п.49.20 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у т.ч. в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Пунктом 57.1 ст.57 Кодексу передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як правильно встановив суд першої інстанції та не спростував апелянт, останній день подання СВК «Лад-Агро» податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року, відповідно до п.49.20 ст.49 ПК України, є 22.10.2012р., оскільки 20.10.2012р. (субота) - вихідний день.

Пункт 57.1 ст.57 Податкового кодексу України початок відліку встановлених законодавством 10 календарних днів для самостійної сплати платником податків суми податкового зобов'язання, зазначеної у поданій ним податковій декларації, пов'язує з останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації.

Оскільки встановлено, що останнім днем строку подання СВК «Лад-Агро» податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року є 22.10.2012р., тому апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що граничним терміном сплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного вказаною декларацією, є 01.11.2012р.

Таким чином, сплата СВК «Лад-Агро» залишку суми грошового зобов'язання, визначеного декларацією з ПДВ за вересень 2012 року, в розмірі 82031,57 грн. платіжним дорученням №549 від 31.10.2012р. не є порушенням граничних термінів сплати, а тому відсутні підстави для застосування штрафних санкцій податковим повідомленням-рішенням від 09 грудня 2013 року №0006651502.

Враховуючи встановлені фактичні обставини справи, оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги СВК «Лад-Агро» обґрунтовані, документально підтверджені, ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч.5 ст.254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Ізмаїльської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя М.П.Коваль

суддя О.О.Кравець