Ухвала суду № 56030099, 17.02.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 379/1650/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Бабоїд О.М. Суддя-доповідач:Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Бєлової Л.В., Гром Л.М. Доценку О.І.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 17 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_5 до управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, третя особа - управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30 листопада 2015 року ОСОБА_5 звернувся до Таращанського районного суду Київської області з адміністративним позовом до управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області щодо видачі йому довідки про грошове забезпечення за роботу в ІІ-й зоні небезпеки м. Чорнобиль за період з 21.05.1986 року по 29.05.1986 року без урахування виплати заробітної плати, подвійного окладу в чотирикратному розмірі та вихідного дня 25.05.1986 року (неділя) та збереженого окладу та 15% надбавки за роботу в зоні радіоактивного зараження;

- зобов'язати провести перерахунок та видати довідку про заробітну плату за роботу в II- й зоні небезпеки м. Чорнобиль в період з 21.05 по 29.05.1986 року з урахуванням вихідного дня 25.05.1986 року ( неділя) в подвійному та чотирикратному розмірі збереженого окладу та 15 % надбавки за роботу в зоні радіоактивного зараження.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 17 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним рішення-відповідь Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області від 13.11.2015 року № М 242 щодо відмови в перерахунку заробітної плати та видачі довідки про заробітну плату за роботу в зоні відчуження з 21.05.1986 року по 29.05.1986 року ОСОБА_5

Зобов'язано Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області /правонаступником якого є Управління поліції охорони в Київській області/ провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_5 за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 21.05.1986 року по 29.05.1986 року та видати відповідну довідку для пред'явлення її до органів Управління Пенсійного фонду України для нарахування пенсії з урахуванням: посадового окладу в подвійному розмірі та кратності 4 (чотири) відповідно до зони небезпеки (ІІ зона небезпеки), (посадовий оклад -135 крб.); доплати за роботу в зоні відчуження у вихідний день (25 травня 1986 року ) - в подвійному розмірі; та підвищення посадового окладу на 15% за роботу в районах з підвищеною радіоактивністю.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі про скасування постанови управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області (надалі також управління ДСО або апелянт) зазначає, що позивач працював у м. Чорнобилі, яке відповідно до рішення Урядової комісії від 07.08.1986 року № 87 віднесено у період з травня по червень 1986 року до другої зони небезпеки, а відтак йому не могла проводитись оплата праці за підвищеними до 100% тарифними ставками. Що стосується додаткової оплати праці за роботу в нічний час та вихідні і святкові дні під час ліквідації аварії на ЧАЕС, то вона проводилась лише тим працівникам, умови оплати праці яких регламентуються Кодексом законів про працю України, дія якого на осіб рядового і начальницького складу, в тому числі і позивача, не поширюється. На вказаних осіб поширювалась дія п. 40 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 23.10.1973 року № 778, яким було встановлено ненормований робочий час для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ. Крім того, позивачем пропущено строк звернення до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з'явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено матеріалами справи ОСОБА_5 є пенсіонером і перебуває на обліку в УПФУ в Таращанському районі Київської області та отримує пенсію як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році першої категорії, також є інвалідом ІІ групи із захворюванням, пов'язаним з наслідками Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1 виданим Київською облдержадміністрацією 23.01.1996 року та вкладкою до посвідчення.

Згідно довідки, виданої Управлінням державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області № М-181 від 09.09.2015 року вбачається, що за роботу в населеному пункті - м. Чорнобиль за період з 21.05.1986 року по 29.05.1986 року ОСОБА_5 виплачена заробітна плата в сумі 156,77 крб з урахуванням коефіцієнта 4 відповідно до Постанови Ради Міністрів УРСР та Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7.

12.10.2015 року позивач звернувся до Управлінням державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області з письмовою заявою з проханням провести перерахунок заробітної плати за період виконання службових обов'язків в зоні відчуження в зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС відповідно до ряду законодавчих актів та видати йому довідку про підвищену заробітну плату відповідно до законодавства, так як довідка видана 09.09.2015 року не відповідає вимогам законодавства і при перерахунку пенсії значно занижує її розмір.

13.11.2015 року відповідач видав довідку № М-242, яка носить лише інформаційний характер та підтверджує зайнятість позивача, в період з 21.05.1986 року по 29.05.1986 року, включно, на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та право на державну пенсію на пільгових умовах.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що робота позивача за період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повинна бути оплачена із врахуванням зазначених вище постанов, котрі регламентують порядок оплати праці робітників та службовців, що повинна бути підвищена на 100 %, тобто вдвічі та кратності 4 (чотири), подвійною оплатою за роботу у вихідний день, підвищення посадового окладу на 15% за роботу в районах з підвищеною радіоактивністю.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 13 квітня 2001 року № 03-3/1652-018-2 «Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища» вказано, що листом Держкомпраці УРСР від 13 червня 1989 року № 10-769 Рада Міністрів СРСР зняла гриф «секретно» з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05 червня 1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29 грудня 1987 року № 1497-378, розпоряджень від 3 вересня 1986 року № 1767-рс і від 11 грудня 1986 р. № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 8 травня 1986 року №168-5, від 10 червня 1986 р. №207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року №530-рс, від 16 грудня 1986 року №694-рс, від 6 січня 1988 р. №12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: №4с від 9 травня 1986 року, №58с від 11 червня 1986 року, №132с від 16 вересня 1986 року, №179с від 25 грудня 1986 року, №8с від 22 січня 1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища» від 05 жовтня 1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, І зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Управлінням ДСО при видачі довідки про заробітну плату в зоні відчуження з 21.05.1986 року по 29.05.1986 року враховано 3-кратний розмір тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату з урахуванням зони безпечності 2 (м. Чорнобиль) та 6- годинний робочий день.

Постановою Ради Міністрів СРСР і Всесоюзної центральної ради Профспілок від 05 червня 1986 року № 665-195 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, занятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища» (п. 5) (постанова Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради в червня 1986 року № 207-7) було дозволено підприємствам залучати працівників на роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у зоні відчуження і запобігання забрудненню навколишнього середовища, у вихідні і святкові дні з оплатою у подвійному розмірі.

Оплата роботи у зоні відчуження у святкові дні (частина друга статті 73) та у вихідні провадилась за правилами статті 107 КЗпП Української PCP (322-08) за фактично відпрацьовані у святковий чи вихідний день години із застосуванням показників кратності зокрема, відрядникам - за подвійними відрядними розцінками.

Відповідно до статей 67, 68 КЗпП Української PCP загальним вихідним днем є неділя.

ОСОБА_5 з 21.05.1986 року по 29.05.1986 року брав участь у заходах ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС. При цьому 25.05.1986 року була неділя - вихідний день.

У відповідності до пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради (Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07 травня 1986 року, пунктів 1,4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05 червня 1986 року, пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10 червня 1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки повинна проводитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці (посадовий оклад + оклад за спеціальне звання), підвищеної у два рази (наказ МВС СРСР № 0130 від 11 травня 1986 року та № 0189 від 30 червня 1986 року, вказівка МВС СРСР № 35з від 30 травня 1986 року).

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови №207-7 від 10.06.1986 року Ради Міністрів УРСР і Української Республіканської Ради профсоюзів: «Распространили на работников предприятий, организаций и учреждений, независимо от ведомственной подчиненности (включая лиц, временно переведенных и командированных), а также на военнослужащих и военных строителей, занятых на указанных работах, действие пунктов 1 (на период проведения этих работ) и п. 10 постановления ЦК КПСС, Президиума Верховного Совета СССР, Совета Министров СССР и ВДСПС от 7 мая 1986 г. N 524-156 (у0524400-86) (подпункты 1 и 10 пункта 1 постановления Совета Министров УССР от 8 мая 1986 г. №168-5 (168с-86-п) предоставили право руководителям министерств и ведомств и их заместителям производить оплату труда работников, занятых на работах по ликвидации последствий аварии в соответствующих зонах опасности, в размерах, предусмотренных распоряжением Совета Министров СССР от 17 мая 1986 года № 964 (У0964400-86 )» и «Установили, что оплата труда работников, занятых на работах в третьей, второй и первой зонах опасности, производится соответственно в четырех-, трех- и двукратном размерах, сверх среднемесячной заработной платы, исходя из тарифной ставки (оклада), установленной по основному месту работы».

Відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 (у0524400-86 ) та на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР від 3 вересня 1986 року № 1767 (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 року № 530-рс (530-86-р) тарифні ставки і посадові оклади працівників, які виконували роботи в районах і на роботах з підвищеною радіоактивністю, підвищувались до 15 %.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу УВС Київської області від 04.10.1986 року ОСОБА_5 брав участь в заходах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, знаходився в 30-ти км зоні (зоні відчуження).

Постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 жовтня 1986 року №153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно з п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156, тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

Відповідно до розрахунків, зазначених у вказаній довідці, відповідачем при розрахунку оплати праці за дні роботи в зоні відчуження не враховано подвійного розміру окладу, виплаченого позивачу, а також подвійного розміру оплати за роботу у вихідний день і збільшеного окладу за роботи, які виконував позивач в районах і на роботах з підвищеною радіоактивністю, до15 %.

Відповідно до листа Мінпраці, Мінчорнобиля та Мінфіну України від 29.10.1992 року №09-3751/1032/Зк/13-412/308 в разі, якщо робота в зоні відчуження оплачена невірно, без врахування урядових рішень, то повинен бути здійснений перерахунок заробітної плати згідно законодавства. При цьому, визначена таким чином заробітна плата не індексується, не виплачується, а тільки враховується при нарахуванні пенсії.

Листом Мінсоцполітики від 09.06.1995 року №224/8.13 передбачено, що підприємства і організації в разі неправильної оплати праці в зоні відчуження повинні зробити перерахунок заробітної плати особам, які в 1986-1987 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Як вбачається з листа управління ДСО від 13.11.2015 року № М - 242 ОСОБА_5 було відмовлено в перерахунку, у зв'язку з тим, що оплата праці осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які виконували службові обов'язки з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зонах небезпеки здійснювалась виходячи з діючих на той час нормативних документів (постанов і розпоряджень Президії Верховної Ради, Ради Міністрів колишнього СРСР та УРСР).

У вказаному листі відповіді не зазначено ні порядку проведеної оплати заробітку за час виконання обов'язків позивачем в зоні ЧАЕС, ні того, як воно повинно бути проведено.

Відповідно до статті 1 Конвенції про захист заробітної плати, ратифікованої 30 червня 1961 року, Україна прийняла на себе зобов'язання заробітною платою рахувати будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах за виконану роботу або послуги працівникові.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що дії управління ДСО з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 році щодо відмови видати нову Довідку про грошове забезпечення за час роботи в зоні є протиправними.

Так, відповідно до абзацу другого пункту 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 7 травня 1986р № 524-156(у0524400-86) та на підставі розпорядження Ради Міністрів СРСР від 3 вересня 1986 року № 1767 (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10 вересня 1986 р. № 530-рс (530-86-р) тарифні ставки працівників, які виконували роботи в районах і на роботах з підвищеною радіоактивністю, підвищувались до 15%. Дана постанова є єдиним документом, яка регламентує порядок оплати праці, в тому числі військовослужбовців та повинна бути врахована.

Статтею 1 Закону України «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Статтею 3 Закону України «Про правонаступництво України» передбачено, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України.

За таких обставин, враховуючи доведеність з боку позивача роботи в зоні відчуження нарахування йому протягом 1 вихідного дня, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що позивачу необхідно зробити перерахунок заробітної плати, оскільки його робота за період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повинна бути оплачена із врахуванням зазначених вище постанов, котрі регламентують порядок оплати праці робітників та службовців, що повинна бути підвищена на 100 %, тобто вдвічі та кратності 4 (чотири), подвійною оплатою за роботу у вихідний день, підвищення посадового окладу на 15% за роботу в районах з підвищеною радіоактивністю, а отже позов в цій частині підлягає задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2014 року у справі № 810/5758/13-а та постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2014 року у справі № 357/667/14-а.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо пропущення строку звернення до суду колегія суддів зазначає, що 12.10.2015 року позивач звернувся до відповідача про перерахунок заробітної плати і видачу нової довідки 13.11.2015 року йому було відмовлено. А отже, про порушене своє право ОСОБА_5 стало відомо 13.11.2015 року.

Відповідно до вимог частини 2 статті 99 КАСУ для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, ОСОБА_5 не пропущено строк звернення до суду.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_5 про допуск до негайного виконання рішення суду, то колегія суддів зазначає, що виключний перелік постанов суду, які виконується негайно, зазначено у статті 256 КАС України, тобто підстав для задоволення вказаної позовної вимоги немає.

07 листопада 2015 року відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та Постанови Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 2015 р. № 834 «Питання функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», було створено Департамент поліції охорони, а також управління і відділи поліції охорони в областях, як територіальні органи Національної поліції.

Отже, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Управління поліції охорони в Київській області є правонаступником Управління державної служби охорони при ГУ МВС України в Київській області.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів не знайшла підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу управління Державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Київській області залишити без задоволення, а постанову Таращанського районного суду Київської області від 17 грудня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст рішення складено 22.02.2016 року.

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Бєлова Л.В.