Ухвала суду № 56030064, 16.02.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 лютого 2016 року

справа № 808/4149/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В.

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Спецнафта-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишено без руху, у зв’язку з її невідповідністю вимогам КАС України. Надано строк тридцять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме: надати документ про сплату судового збору у розмірі 2009,70 грн.

Отримання копії ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року про залишення без руху апеляційної скарги 04 січня 2016 року уповноваженою особою заявника апеляційної скарги підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи дату отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, строк, наданий судом для усунення недоліків, сплинув 05 лютого 2016 року.

На виконання вимог ухвали, заявник апеляційної скарги на адресу суду направив клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивовано відсутністю кошторисних призначень по КЕКВ 2800 на 2016 рік на оплату судового збору. Також відповідач посилається на те, що не задовольнивши клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд, фактично, позбавить права на оскарження рішення суду до суду вищої інстанції.

Проте, при залишенні апеляційної скарги без руху, судом вже було вирішено питання щодо доводів відповідача про відсутність коштів на оплату судового збору, а так само і щодо посилання відповідача на позбавлення його права оскарження рішення суду, і у задоволенні клопотання було відмовлено.

Крім того, як зазначив Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір”, якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою, зокрема, для зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати.

Щодо посилання заявника апеляційної скарги на рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі», відповідно до якого суд звільняє громадянина від сплати судового збору у зв’язку із скрутним матеріальним становищем, зазначаючи при цьому, що сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної, зокрема, у вказаному рішеннні,“Право на суд” не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визнання їхніх “цивільних прав та обов’язків” (п.1 ст.6 Конвенції), залишає державі вільний вибір засобів, що використовуються для досягнення цієї мети.

Враховуючи те, що держава врегулювала питання права на доступ до суду, зокрема, Законом України “Про судовий збір” шляхом сплати судового збору, суд не вбачає будь-якого перешкоджання доступу до суду відносно заявника апеляційної скарги.

Більш того, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, саме держава в особі Кабінету Міністрів України взяла на себе обов’язок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору.

Враховуючи те, що повне звільнення від сплати судового збору може бути застосовано до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби, підстави для звільнення відповідача від сплати судового збору відсутні.

Отже, станом на "16" лютого 2016 р. недоліки апеляційної скарги усунуто не було.

Відповідно до частини 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Таким чином, апеляційну скаргу Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2015 року - необхідно повернути заявнику.

Керуючись 108, 187, 189 КАС України, суддя, –

УХВАЛИВ:

Відмовити Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2015 року - повернути заявнику.

Роз’яснити заявнику, що відповідно до ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Д.В. Чепурнов