Постанова № 56029821, 17.02.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2016 р. Справа№ 910/23719/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Рябухи В.І.

Ропій Л.М.

при секретарі Фесенко А. В.

За участю представників:

від позивача: Абраменко Д. А. - директор

Шаповалов Д. В. - представник за довіреністю № 1 від 08.12.2015

від відповідача: Сокололова М. В. - представник за довіреністю від 09.02.2016

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фолгат ФТК»

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2015

про задоволення заяви Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2015

у справі № 910/23719/14 (суддя Стасюк С. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фолгат ФТК»

до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»

про стягнення 1 173 290,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі № 910/23719/14 задоволено заяву відповідача про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 у справі № 910/5399/14 та відстрочено виконання вказаного рішення до 03.12.2016.

Задовольняючи заяву відповідача, суд першої інстанції виходив з того, що заявником доведено наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення, а надані докази свідчать про необхідність відстрочення виконання рішення суду з метою уникнення негативних наслідків неплатоспроможності боржника для можливості подальшого реального виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 у справі № 910/23719/14 у повному обсязі. Суд першої інстанції врахував посилання боржника на те, що ним недоотримано бюджетного фінансування на суму 26, 3 млн. грн. із передбачуваного на 2014 рік на здійснення заходів з адміністрування Державного земельного кадастру, та на те, що відповідач позбавлений можливості скористатись залишками коштів на поточних рахунках в АТ «Брокбізнесбанк» на суму 9,4 млн. грн. у зв'язку з тим, що банк знаходиться в стадії ліквідації.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фолгат ФТК» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі № 910/23719/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 у справі № 910/23719/14 на один рік відмовити.

Апелянт вважає, що при прийнятті оспорюваної ухвали судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Так, позивач послався на те, що, виходячи зі змісту ст. 167 ЦК України, яка встановлює, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, відповідач як державне підприємство у цивільних відносинах має діяти на рівних правах з іншими учасниками цих відносин, а відтак, враховуючи, що відповідно до приписів ст.ст. 42 та 44 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність на основі, зокрема, самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику, посилання відповідача на недоотримання ним бюджетного фінансування не може свідчити про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення, оскільки інші учасники цивільних відносин, в тому числі позивач, взагалі ніколи не отримували та не отримують такого бюджетного фінансування, що не спричинює можливість невиконання ними взятих на себе зобов'язань.

Також позивач зазначив про те, що питання обрання відповідачем в якості контрагента АТ «Брокбізнесбанк», який знаходиться на стадії ліквідації, та викликана цим неможливість скористатися залишками коштів на поточних рахунках також не може свідчить про наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення, оскільки це є питанням власного комерційного ризику відповідача, який не був позбавлений можливості вибору іншого контрагенту - іншого банку.

Крім того, позивач зазначив про те, що в порушення приписів чинного законодавства відповідачем не було надіслано на адресу позивача копію заяви про відстрочку виконання рішення, а судом першої інстанції - не було повідомлено позивача про час та місце судового засідання.

Ухвалою від 29.12.2015 колегією суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Федорчук Р.В., судді Лобань О.І., Майданевич А.Г. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фолгат ФТК» у справі № 910/23719/14 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 11.01.2016.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 11.01.2016, у зв'язку з перебуванням судді Лобаня О.І. на лікарняному, сформовано для розгляду апеляційної скарги у справі №910/23719/14 колегію суддів у складі: головуючий суддя - Федорчук Р.В, судді: Корсакова Г.В., Майданевич А.Г.

Ухвалою від 11.01.2016 продовжено строк розгляду справи на 15 днів, розгляд справи відкладено на 27.01.2016.

27.01.2016 судове засідання у справі № 910/23719/14 не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Федорчука Р.В. на лікарняному.

Розпорядженням Керівника апарату суду № 09-52/88/16 від 03.02.2016, у зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) у справі Федорчука Р.В. на лікарняному та відповідно до абзацу 1 підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/23719/14.

Згідно з Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2016, справу № 910/23719/14 призначено судді-доповідачу Калатай Н.Ф.

Ухвалою від 04.02.2016 колегії суддів Київського апеляційного господарського суду в складі: головуючий суддя - Калатай Н.Ф., судді Ропій Л. М., Рябуха В. І. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фолгат ФТК» прийнято до свого провадження.

Під час розгляду справи представники позивача апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі, представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а оспорювану ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з урахуванням правил ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі, колегія суддів встановила таке.

Предметом позову у цій справі, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 165-166), є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений за договором № 351/12.13-Т від 19.12.2013, але неоплачений товар в сумі 1 087 677,06 грн. та пені в сумі 41 585,02 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2015, повний текст якого підписаний 19.01.2015, у справі №910/23719/14, позов задоволено повністю.

23.11.2015 відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з заявою про відстрочку виконання рішення суду, в якій просив відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 по справі № 910/23719/14 на один рік.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі № 910/23719/14 заяву відповідача задоволено повністю.

Колегія суддів не може погодитися з судом першої інстанції щодо задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду з огляду на таке.

Звертаючись до суду з заявою про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва по цій справі, відповідач послався на те, що:

- станом на сьогодні фінансовий стан відповідача є вкрай скрутним, відповідно до Балансу та Звіту про фінансовий результат діяльності відповідача валовий збиток за 3 квартал 2015 року склав 7 557 000 грн., а чистий збиток - 27 402 000 грн., а зі Звіту про фінансовий результат до оподаткування за 9 місяців 2015 року слідує, що доходи підприємства істотно зменшились в порівняні з тим саме періодом минулого року, причиною чого є допущення систематичної заборгованості територіальних органів Держземагенства України перед відповідачем за виконані роботи і надані послуги у 2012-2013 роках в рамках бюджетної програми КПКВК 2803030 «Проведення земельної реформи», для стягнення якої відповідачем проведено претензійну роботу, за наслідками якої органами Держземагенства України визнано заборгованість, однак погашено лише незначну її частину. На даний час заборгованість територіальних органів Держземагенства України становить 25 700 000 грн.;

- відповідачем як адміністратором та отримувачем бюджетних коштів недоотримане бюджетне фінансування на суму 26 300 000 із передбаченого на 2014 рік на здійснення заходів з адміністрування ДЗК, у зв'язку з чим відповідач повинен був забезпечувати безперебійну роботу Національної кадастрової системи та інженерної інфраструктури, що утримують функціонування Державного земельного кадастру, з січня по серпень 2014 року без відповідного фінансування з державного бюджету за рахунок власних обігових коштів;

- відповідач позбавлений можливості скористатися залишками коштів на поточних рахунках в АТ «Брокбізнесбанк» в сумі 9 400 000 грн., так як вказаний банк відповідно до постанови правління Національного банку України від 10.06.2014 № 399 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» знаходиться в стадії ліквідації;

- відповідач виконує зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором про надання субкредиту (позика Міжнародного Банку Реконструкції та Розвитку) від 19.08.2003 № 130-04/74, укладеним між Міністерством фінансів України, Державним комітетом України по земельних ресурсах та відповідачем, згідно з яким виплата субкредиту здійснюється рівними платежами по 86 257,27 доларів США з 15.01.2009 по 15.01.2023. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2015 по справі № 826/4584/15 з відповідача стягнуто заборгованість за вказаним договором в сумі 3 851 104,36 грн.;

- з метою забезпечення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі № 910/23719/14 між позивачем та відповідачем укладено договір новації № 10/01.15-П яким визначено, що відповідач погашає заборгованість на умовах розстрочення по 100 932 грн. щомісяця до 31.12.2015.

Отже, зі змісту поданої відповідачем заяви слідує, що як на підставу для відстрочення виконання рішення суду він, фактично, послався на важкий фінансовий стан.

На підтвердження обставин, які дають підстави для відстрочення виконання рішення у цій справі, відповідачем до заяви про відстрочку виконання рішення додано копії Балансу (Звіт про фінансовий стан) на 30.09.2015 та Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) 9 місяців 2015, зі змісту яких слідує, що фінансовий стан відповідача у порівнянні з попередніми періодами погіршився.

Будь-яких доказів щодо наявності у територіальних органів Держземагенства України перед відповідачем заборгованості в сумі 25 700 000 грн., проведення відповідачем претензійної роботи щодо її стягнення, недоотримання бюджетного фінансування на суму 26 300 000 із передбаченого на 2014 рік, наявність у відповідача поточних рахунків в АТ «Брокбізнесбанк», залишок коштів на яких становить 9 400 000 грн., відповідачем не надано.

Слід зазначити і про те, що відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень підтверджується наявність судового рішення у справі № 826/4584/15 (постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.07.2015, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2015), яким з відповідача на користь Державного бюджету України стягнуто суму простроченої заборгованості за субкредитними угодами, укладеними з Міністерством фінансів України у рамках спільних проектів із Світовим банком згідно подань Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 26.06.2015 №№ 116-150 в загальному розмірі 3 851 104,36 грн., проте доказів укладення договору новації № 10/01.15-П відповідачем суду не надано.

Інших доказів на підтвердження обставин, на які посилається відповідач у заяві про розстрочення виконання рішення суду, ним не надано.

Отже, фактично, відповідач просить відстрочити виконання рішення суду, посилаючись на неможливість його виконання через відсутність грошових коштів, яка викликана невиконанням його контрагентами зобов'язань, відсутністю бюджетного фінансування, необхідністю виконання інших зобов'язань та неможливістю скористатися власними коштами, які знаходяться на рахунках в АТ «Брокбізнесбанк».

Як слідує з матеріалів справи, відповідач є державним підприємством, яке згідно з приписами чинного законодавства виступає на рівних правах з іншими учасниками господарських відносин.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Невиконання зобов'язань перед ним контрагентами відповідача, так само, як можливість ліквідації банку, в якому у особи відкритий рахунок, та, як наслідок, відсутність прибутку становить один із можливих ризиків підприємницької діяльності і не є незвичайною і не прогнозованою обставиною в умовах ринкової економіки. Кожна із сторін договору приймає на себе відповідні ризики можливого погіршення економічної ситуації та фінансового становища свого підприємства, підприємств своїх контрагентів та країни в цілому. Учасник договору не повинен відповідати за прорахунки суб'єкта підприємницької діяльності, уклавшого з ним цей договір.

Відсутність бюджетного фінансування також не може бути підставою або відстрочення виконання рішення суду, що слідує зі змісту рішень Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі за заявою № 60750/00 «Шмалько проти України» та від 15.10.2009 у справі за заявою № 40450/04 «Юрій Миколайович Іванов проти України», якими встановлено, що держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою.

При цьому слід врахувати, те, що відповідач, посилаючись на наявність заборгованості перед ним, не надає жодних доказів здійснення ним дій спрямованих на стягнення вказаної заборгованості, зокрема в судовому порядку, так само, як не надає й доказів здійснення дій спрямованих на отримання бюджетного фінансування.

Водночас факт наявності у відповідача заборгованості перед іншими контрагентами, зокрема простроченої заборгованості за субкредитними угодами, укладеними з Міністерством фінансів України у рамках спільних проектів із Світовим банком згідно подань Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві від 26.06.2015 №№ 116-150, в загальному розмірі 3 851 104,36 грн. не свідчить про наявність у відповідача підстав в першочерговому порядку виконувати зобов'язання саме за вказаними угодами ігноруючи при цьому виконання зобов'язань перед позивачем.

До того ж, відповідачем не наведено жодної обставини, яка б давала підстави вважати, що рішення суду у цій справі буде відповідачем виконано до 03.12.2016.

Згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Обставини, на які послався відповідач, в тому числі, важкий фінансовий стан підприємства, не можуть вважатися винятковими в розумінні ч. 1 ст. 121 ГПК України.

У п. 7.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.12.2012 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вказано, що, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Слід зазначити і про те, що рішення суду у цій справі прийняте на захист майнових прав позивача, порушених відповідачем, який взяв на себе зобов'язання оплатити поставлений за договором № 351/12.13-Т від 19.12.2013 товар і не виконав його.

Виходячи з норм ст. 3 ЦК України, згідно з якими до загальних засад цивільного законодавства відносяться справедливість, добросовісність та розумність, та враховуючи, що відповідачем порушені майнові зобов'язання перед позивачем, проти віддалення строку виконання яких відповідачем він заперечує, буде несправедливим відстрочити виконання майнових зобов'язань відповідача перед позивачем.

В силу статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заявником не доведено ані винятковість у розумінні приписів статті 121 ГПК України обставин, на які він посилається як на підставу для відстрочення виконання рішення суду, ані об'єктивний вплив цих обставин на виконання ним рішення суду у заявлений термін.

Суд першої інстанції не мав правових підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 по справі № 910/23719/14 на один рік.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореної ухвали судом першої інстанції мале місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, тому ухвала Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 у справі № 910/23719/14 підлягає скасуванню, у задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду відмовляється.

З огляду на підстави скасування ухвали суду першої інстанції, а також враховуючи вимоги, викладені в апеляційній скарзі, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фолгат ФТК» підлягає задоволенню, витрати за її подачу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 99, ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фолгат ФТК» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 про задоволення заяви Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 у справі № 910/23719/14 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.12.2015 про задоволення заяви Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 у справі № 910/23719/14 скасувати.

3. В задоволенні заяви Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2015 у справі № 910/23719/14 відмовити.

4. Стягнути з Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 3, ідентифікаційний код 21616582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фолгат ФТК» (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, ідентифікаційний код 30114318) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.

5. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити Господарському суду міста Києва.

6. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/23719/14.

Повний текст постанови складено: 22.02.2016

Головуючий суддя Н.Ф. Калатай

Судді В.І. Рябуха

Л.М. Ропій