Рішення № 5602734, 09.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/7609.04.09 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Росава»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»

Про стягнення 97711,90 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Декало Л.І. представник за довіреністю № 05-89 від 31.12.08.

Від відповідача Салівонік О.В. представник за довіреністю № 95/03 від 18.03.09.

Рішення прийнято 09.04.09. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 19.03.09. по 09.04.09.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Росава»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»про стягнення з відповідача на користь позивача 97711,90 грн. заборгованості (92209,68 грн. основний борг, 4890,87 грн. пеня, 611, 35 грн. 3 % річних).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повністю та вчасно не сплачує вартості орендної плати, в звязку з чим у останнього виникла заборгованість перед Відкритим акціонерним товариством «Росава».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.09. порушено провадження у справі № 30/76, розгляд справи було призначено на 24.02.09. о 16-00.

В судовому засіданні 24.02.09. представником позивача на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України подано заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, відповідно до якої Відкрите акціонерне товариство «Росава»просить суд стягнути з відповідача на свою користь 67738, 82 грн. (62236,60 грн. основний борг, 4890,87 грн. пеня, 611,35 грн. 3 % річних).

Представник відповідача в судове засідання 24.02.09. не зявився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 30/76 від 03.02.09. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.09. розгляд справи № 30/76 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 19.03.09. о 09-30.

В судовому засіданні 19.03.09. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 09.04.09. о 16-45.

09.04.09. представником відповідача в судовому засіданні було подано суду докази часткової сплати суми боргу в розмірі 55209,68 грн., відповідач позов визнає частково.

В судовому засіданні 09.04.09. представник позивача підтвердив той факт, що відповідачем в рахунок погашення заборгованості за Договором оперативної оренди № 26 від 05.02.08. було сплачено позивачу 55209,68 грн.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.08. між Відкритим акціонерним товариством «Росава»(Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фундамент»(Орендар) було укладено Договір оперативної оренди № 26 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Орендодавець передав Орендарю в тимчасове володіння та користування майно, зазначене в даному Договорі, а Орендар зобовязався сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

Відповідно до п. 2.3 Договору встановлено, що майно, яке орендується, вважається переданим в оренду з дати підписання акту приймання-передачі.

Умовами Договору передбачено, що Орендар сплачує Орендодавцю щомісячно орендну плату в розмірі 25000,00 грн.

Орендна плата сплачується в розмірі 100 відсотків шляхом попередньої оплати на протязі 2 днів з дати укладення цього Договору. В подальшому, Орендар сплачує орендну плату щомісячно в розмірі відсотків шляхом попередньої оплати на протязі 5 днів до початку наступного місяця оренди, шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Орендодавця. (п. 3.1 Договору).

У відповідності до п. 5.2 Договору, Орендар зобовязався своєчасно здійснювати орендні платежі.

Термін дії договору сторонами було погоджено з 01.02.08. по 31.12.08. (п. 7.6).

07.10.08. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору оперативної оренди № 26 від 05.02.08., якою було внесено зміни до умов Договору. Даною угодою було внесено зміни до п. 3.1. розділу 3 Договору, відносно зміни розміру орендної плати.

З дати укладення додаткової угоди, Орендар повинен сплачувати Орендодавцю щомісячно орендну плату в розмірі 12500,00 грн.

Але як зазначає, позивач, відповідачем починаючи з липня 2008 р. не проводилось у повному обсязі та у відповідності до умов Договору оплати з орендної плати.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

В судовому засіданні відповідачем було надано суду докази часткового погашення заборгованості за Договором на суму 55209,68 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які залучено до матеріалів справи, а саме: № 36 від 21.01.09. на суму 19973,08 грн., № 93 від 06.03.09. на суму 10000,00 грн., № 182 від 06.03.09. на суму 6000,00 грн., № 193 від 10.03.09. на суму 6236,60 грн., № 260 від 20.03.09. на суму 5000,00 грн., № 307 від 03.04.09. на суму 5000,00 грн., № 334 від 08.04.09. на суму 3000,00 грн.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даної справи, відповідачем на розрахунковий рахунок позивача було частково перераховано суму боргу в розмірі 55209,68 грн.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на вищенаведене, в звязку з тим, що відповідач частково сплатив заборгованість позивачу, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення 55209,68 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в звязку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням часткової сплати суми боргу становить 37000,00 грн.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договорами обовязку по сплаті орендної плати за користування майном в сумі 37000,00 грн. не виконав, а тому позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Росава»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент»заборгованості в сумі 37000,00 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В звязку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач просить суд стягнути на свою користь з відповідача 4890,87 грн. пені.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 4890,87 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь 611,35 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 611,35 грн. 3 % річних (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в звязку з тим, що відповідачем було проплачено суму боргу в розмірі 19973,08 грн. 21.01.09. (платіжне доручення № 36 від 21.01.09.), а саме, до звернення позивача з даним позовом до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 36, 44, 49, 77, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Росава» задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фундамент» (02121, м. Київ, вул. Колекторна, 1-Д, код ЄДРПОУ 19130159) на користь Відкритого акціонерного товариства «Росава» (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Лева невського, 91, код ЄДРПОУ 00152269) 37000 (тридцять сім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 4890 (чотири тисячі вісімсот девяносто) грн. 87 коп. пені, 611 (шістсот одинадцять) грн. 35 коп. 3 % річних, 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 38 коп. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 55 209 (пятдесят пять тисяч двісті девять) грн. 68 коп. - провадження у справі припинити.

4.Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 22.04.09.