Рішення № 56026767, 18.02.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 лютого 2016 року Справа № 913/1248/15

Провадження № 29/913/1248/15

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дана Трейд», м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЧОРНУХІНСЬКІ КУРЧАТА», м. Луганськ

про стягнення 63 642 грн 25 коп.

Суддя Якушенко Р.Є.,

секретар судового засідання Богуславська Є.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача представник в судове засідання не прибув;

від відповідача - представник в судове засідання не прибув.

Суть спору: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дана Трейд» (далі ТОВ «Дана Трейд», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЧОРНУХІНСЬКІ КУРЧАТА» (далі ТОВ «АГРО-ЧОРНУХІНСЬКІ КУРЧАТА», відповідача у справі) про стягнення з останнього 63 642 грн 25 коп., з яких:

- 36 260 грн 00 коп. - заборгованість;

- 24 765 грн 00 коп. інфляційні втрати;

- 2 617 грн 25 коп. - 3 % річних.

Позивач, з посиланням на норми статей 526, 536, 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статей 216-218 Господарського кодексу України (далі ГК України), обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем зобовязань по повній оплаті отриманого товару від позивача на підставі видаткової накладної № РН-0000492 від 26.09.2013 на суму 82 260 грн 00 коп.

ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЧОРНУХІНСЬКІ КУРЧАТА» (далі ТОВ «АГРО-ЧОРНУХІНСЬКІ КУРЧАТА») відповідач у справі, відзив на позовну заяву не подало, не скористалося правом участі в судовому засіданні, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлялося належним чином.

Відправка ухвал суду про розгляд справи за адресою місця проживання відповідача не здійснювалась враховуючи підпункт 3 пункту 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 № 01-06/1290/14 (зі змінами) про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у звязку з проведенням антитерористичної операції» та лист Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» від 16.03.2015 № 511-30-100; повідомлення про розгляд справи телефонограмою від 24.12.2015 № 913/1248/15 (а.с.39), також передати відповідачу не вдалося, оскільки відсутній звязок з абонентом. Інформація про дату та час судового засідання була розміщена на сторінці господарського суду Луганської області офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (http://lg.arbitr.gov.ua/).

Справа розглядалася судом неодноразово. Явка учасників процесу в судове засідання не визнавалася обов'язковою. Відповідачу надавалася можливість прийняти участь у судовому засіданні та надати відзив на позов.

До початку даного судового засідання будь-яких клопотань відповідач не надав.

Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, подані позивачем докази в підтвердження заявлених вимог, суд

В С Т А Н О В И В:

26.09.2013 ТОВ «Дана Трейд», позивач у справі, за видатковою накладною № РН-0000492 поставило ТОВ «АГРО-ЧОРНУХІНСЬКІ КУРЧАТА», відповідачу у справі, через його повноважного представника - інженера з постачання ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності № ПФД0000615 від 25.09.2013, контейнери «Линдаматик» у кількості 300 штук та лотки полімерні для яєць у кількості 4 200 штук на загальну суму 82 260 грн 00 коп. (а.с.16-18).

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар за вказаною видатковою накладною в загальній сумі 46 000 грн 00 коп., що підтверджується банківськими виписками: БВ-0000419 від 13.09.2013, БВ-0000445 від 26.09.2013, БВ-0000602 від 18.12.2013, БН-0000604 від 19.12.2013, БВ-0000003 від 08.01.2014, БВ-0000004 від 09.01.2014, БВ-0000005 від 10.01.2014, БВ-0000007 від 13.01.2014 (а.с.19-26), внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 36 260 грн 00 коп.

Не виконання відповідачем своїх зобовязань по розрахунках стало підставою для звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 36 260 грн 00 коп.

Оскільки відповідач не розрахувався у повному обсязі за отриманий товар, позивач на підставі статті 625 ЦК України нарахував та предявив до стягнення 3 % річних в сумі 2 617 грн 25 коп. - 802 дня станом на 16.12.2015 прострочення платежу та інфляційні втрати в сумі 24 765 грн 00 коп. станом на грудень 2015 року по відношенню до вересня 2013 року.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист. Під час судового розгляду справи вимог позивача не спростував, докази часткової або повної сплати суми позову не надав.

Встановивши фактичні обставини в їх сукупності, дослідивши подані позивачем у справі докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Фактичні обставини свідчать, що спір між сторонами даної справи виник у звязку з простроченням виконання відповідачем зобовязань з оплати одержаного товару за видатковою накладною.

Стаття 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до статті 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятись усно або в письмовій формі.

Відповідно до частини 2 статті 640 ЦК України якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна, або вчинення певної дії.

Отже, поставкою/отриманням товару за вказаними видатковими накладними сторони вчинили фактичні дії щодо укладення договору купівлі-продажу у спрощений спосіб, а відповідно між сторонами виникли та існують зобовязальні відносини.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» облік господарських операцій здійснюється на підставі первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») повинен матиме обовязкові реквізити: назву, дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності з правилами статей 43, 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Факт отримання товару в сумі 82 260 грн 00 коп. в асортименті, зазначеному у видатковій накладній № РН-0000492 від26.09.2013 (а.с.16), підтверджується підписом представника відповідача інженера з постачання ОСОБА_2, який отримував товар згідно довіреності № ПФД0000615 від 25.09.2013 (а.с.17,18).

Претензій по поставці товару у відповідача немає.

Відповідач частково розрахувався за отриманий товар в сумі 46 000 грн 00 коп., що підтверджується банківськими виписками.

Вартість не оплаченого товару складає 36 260 грн 00 коп., що не спростовано відповідачем.

Відповідач не надав доказів погашення цієї заборгованості і на момент прийняття даного рішення.

Отже, вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 36 260 грн 00 коп. підтверджені матеріалами справи, заявлені позивачем обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, керуючись вказаною нормою закону, виходячи з суми боргу у розмірі 36 260 грн 00 коп., нарахував та предявив до стягнення 3 % річних в сумі 2 617 грн 25 коп. - 802 дня станом на 16.12.2015 прострочення платежу та інфляційні втрати в сумі 24 765 грн 00 коп. станом на грудень 2015 року по відношенню до вересня 2013 року.

Перевіркою розрахунку заявленої суми 3 % річних судом встановлено, що позивачем не визначено початок прострочення виконання відповідачем грошового зобовязання в сумі 36 260 грн 00 коп., яке відповідач прийняв на себе на підставі видаткової накладної № РН-0000492 від 26.09.2013 на вказану суму.

Перебіг строку прострочення оплати з урахуванням правил статті 692 ЦК України починається з наступного дня від дати поставки товару за видатковою накладною № РН-0000492 від 26.09.2013, тобто з 27.09.2013.

Оскільки прострочення виконання грошового зобовязання відповідачем позивач визначив протягом 802 днів, то період прострочення складає з 27.09.2013 по 08.12.2015.

За вказаний період сума 3 % річних складає в розмірі 2 390 грн 18 коп. ((36 260,00 грн. х 3 % х 802 дня) : 365), яка заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню.

У задоволенні вимог про стягнення 3 % річних в сумі 227 грн 07 коп. слід відмовити.

Стосовно вимог про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 24 765 грн 00 коп. станом на грудень 2015 року по відношенню до вересня 2013 року суд зазначає наступне.

Як зазначено у пункті 3.2 пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Відповідач повинен був оплатити товар з наступного дня від дати поставки товару за видатковою накладною № РН-0000492 від 26.09.2013, тобто з 27.09.2013, станом на кінець місяця в якому платіж мав бути здійснений вересень 2013 року, борг складав 36 260 грн 00 коп.

Отже, на цю суму слід було нарахувати інфляційну складову починаючи з наступного місяця жовтня 2013 року, а не з вересня 2013 року як помилково визначив у розрахунку позивач.

Борг у вказаній сумі існував станом на грудень 2015 року, тому належний розрахунок інфляційних нарахувань, виходячи з вищевикладеного Вищим господарським судом України алгоритму, на період нарахування, визначених позивачем буде наступним:

36 260,00 грн. х 179,7 % (середній індекс інфляції за жовтень 2013 року листопад 2015 року) - 36 260,00 грн. = 28 899 грн 22 коп., але це більше ніж заявлено позивачем. Заявлено позивачем до стягнення сума інфляційних втрат у розмірі 24 765 грн 00 коп., яка і підлягає до стягнення з відповідача.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково в загальній сумі 63 415 грн 18 коп., з яких:

- 36 260 грн 00 коп. - заборгованість за поставлений товар за видатковою накладною № РН-0000492 від 26.09.2013;

- 24 765 грн 00 коп. інфляційні втрати за період прострочення оплати з жовтня 2013 року по листопад 2015 року включно;

- 2 390 грн 18 коп. - 3 % річних за період прострочення оплати з 27.09.2013 по 08.12.2015 (802 дня).

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору в сумі 1 213 грн 65 коп. слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Під час звернення до господарського суду з даним позовом (20.12.2015 дата штемпеля поштовому конверті) позивачем за платіжним дорученням № 1242 від 17.12.2015 був сплачений судовий збір у розмірі 1 378 грн 00 коп., у той час як сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1 218 грн 00 коп.

Отже, позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом, а саме переплата в сумі 160 грн 00 коп.

Суд звертає увагу позивача, що питання про повернення зайво сплаченого судового збору з Державного бюджету України на підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» вирішується судом за клопотанням про повернення судового збору.

Під час розгляду справи позивач не звертався із клопотанням про повернення судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 43, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дана Трейд» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЧОРНУХІНСЬКІ КУРЧАТА» про стягнення 63 642 грн 25 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «АГРО-ЧОРНУХІНСЬКІ КУРЧАТА», квартал 50 років Оборони Луганська, буд.9, м. Луганськ, 91045, ідентифікаційний код 37456187, на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Дана Трейд», вулиця Баренбойма, буд.10, м. Київ, 01013, ідентифікаційний код 33097767, заборгованість в сумі 36 260 грн 00 коп., інфляційні втрати в сумі 24 765 грн 00 коп. та 3 % річних у сумі 2 390 грн 18 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 213 грн 65 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних в сумі 227 грн 07 коп. відмовити.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено і підписано 23.02.2016.

СуддяР.Є. Якушенко