Постанова № 56022700, 16.02.2016, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2-а/490/367/2016 Справа № 490/347/16-а

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

16 лютого 2016 року Центральний районний суд міста Миколаєвау складі:

головуючого - суддіГуденко О.А.,

при секретарі Гудковій Є.С.,

за участю позивача , представника відповідача ОСОБА_1, поліцейських роти № 3 батальйону № 1 патрульної поліції в м. Миколаєві ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління патрульної поліції в м. Миколаєві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України , рядового поліції ОСОБА_2 про визнання постанови в справі про адміністративне правопорушення протиправною та її скасування, -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2016 року позивач звернувся до суду м. Миколаєва із адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та нечинною Постанову ПС1 № 918427 від 10 січня 2016 року про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 10 січня 2015року керуючи власним транспортним засобом марки Інфініті FX35 , д/н НОМЕР_1 в м. Миколаєві, виїзжаючи з паркувального карману біля ринку "Колос" був зупинений інспектором Озеровим І.О. , який без будь-яких свідків, без надання можливості надати свої пояснення та скористатися послугами адвоката , тобто діючи навмисно з метою порушити конституційні права позивача, відмовився від долучення до матеріалів справи написане ним у автомобілі клопотання про необхідність запросити адвоката (юриста) та склав оскаржувану Постанову.

Крім того посилався на те, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, не містить необхідних реквізитів , до постанови не додано будь-яких матеріалів, на яких технічно зафіксоване скоєне ним правопорушення.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Суду пояснив, що дійсно ненадовго вимушено зупинився на місці під знаком "Зупинка та стоянка заборонена" , але з працюючим двигуном , оскільки почув стукіт двигуна і йому необхідно було пересвідчитись, чи не потрібні йому будуть послуги евакуатора. Після цього інспектор поліції підійшов до нього, пояснив суть правопорушення та забрав водійське посвідчення, після чого пішов з ним десь на метрів 30-40 вперед до патрульного автомобіля. Оскільки вважав це недоцільним, він відмовився від пояснень письмових та не забажав бути присутнім при складанні постанови, а вирішив почекати в автомобілі постанови і скористатися своїм правом на її оскарження. Додатково, на питання суду та після пояснень учасників процесу згадав, що після зупинки увімкнув світлову аварійну сигналізацію.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на дотримання поліцейським вимог закону при складанні оскаржуваної постанови та відповідність обраної кваліфікації правопорушення та адміністративного стягнення скоєному діянню.

Ст. сержант поліції ОСОБА_3 суду пояснив, що при патрулюванні стоянки біля ринку "Колос" до них підійшов перехожий та повідомив, що поки вони проводять бесіди з водіями автомобілів на парковці - напроти них автомобіль Інфініті пересік сплошну лінію і зупинився прямо під знаком "Зупинка заборонена" на протилежному боку вулиці. Після чого, дійсно упевнившись у скоєному правопорушенні , він підійшов до водія, представився, роз'яснив права , пояснив сутність порушення ПДР. Водій дійсно стояв з працюючим двигуном, але про неналежну його роботу чи вимушену зупинку нічого не повідомив, аварійні сигнали ввімкнені не були. після чого , взявши у водія водійське посвідчення та Свідоцтво про реєстрацію ТЗ він направився до патрульного автомобіля за бланком Постанови та її складання. Але в зв'язку з виробничою необхідністю вимушений був передати документи та доручити складання Постанови іншому поліцейському ОСОБА_2

Рядовий поліції ОСОБА_2 суду пояснив, що складав оскаржувану Постанову без будь-яких зауважень та пояснень з боку водія, той взагалі на пропозицію бути присутнім при складанні постанови відмовився, спокійно зачекав у власному автомобілі і пояснив, що якщо є винним , то буде нести відповідальність. Оскільки і порушення подвійної сплошної лінії на дорозі, і зупинка в забороненому місті підпадають під дію ч.1 ст. 122 КУпАП, ОСОБА_4 і було інкриміноване одне порушення ПДР. Після вручення примірника Постанови тут же поїхав на своєму автомобілі без будь-яких несправностей та утруднень руху.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши відео з місця правопорушення, вивчивши доводи позову та матеріали справи, судом встановлені наступні йому факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається з постанови в справі про адміністративне правопорушення, 10 січня 2016 року о 11 год. 50 хв. позивач керуючи транспортним засобом Інфініті FX35 , д/н НОМЕР_1 , в м. Миколаєві по пр. Миру напроти ринку "Колос" здійснив зупинку та стоянку в 30-метровій зоні дії знаку "Зупинка заборонена" , чим порушив п. 3.34 ПДР. Дане правопорушення було зафіксоване постановою компетентної особиУправління патрульної поліції в м. Миколаєві серії ПС1 № 918427 від 10 січня 2016 року, де позивач був визнаний винним у його вчиненні з накладенням адміністративного стягнення, що передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.00 коп.

Відповідно до ст. 222 КУпАП , органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, ) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 3 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 258 КУпАП протокол не складається в разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ст. 276 КУпАП , справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Частиною третьоюст. 2 КАС Українипередбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченийКонституцієюта Законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно, розсудливо з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Достеменних доказів того, щофакт правопорушення не мав місце з боку позивача, останній суду не надав. Факт скоєння правопорушення підтверджується складеною у відповідності до вимог КУпАП Постановою про адміністративне правопорушення, відеозаписом перебування автомобіля позивача в зоні дії забороняючого дорожнього знаку, поясненнями поліцейських, які безпосередньо виявили та зафіксували факт скоєння правопорушення.

При цьому суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_4, оскільки по-перше, в адміністративному позові він взагалі не посилався на жодні обставини, які виключають провадження в справі ро адміністративне правопорушення - відсутність події і складу адміністративного правопорушення, а посилався лише на процесуальні порушення з боку посадових осіб відповідача при складанні оскаржуваної Постанови, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду. По-друге, його пояснення щодо вимушеності зупинки також нічим не підтверджені (поламка двигуна - адже після вручення постанови він поїхав на цьому ж автомобілі, доказів ремонту цього автомобіля чи обстеження на СТО суду не надав; ознаки аварійної зупинки увімкнені не були і позивач самостійно навіть про таке не зазначав у своїх поясненнях; письмове клопотання про участь його адвоката при розгляді адміністративного правопорушення , яке він ніби-то склав в автомобілі і яке поліцейський відмовився долучити до матеріалів адміністративної справи - він також суду не надав і на таке в своїх поясненнях не посилався, навпаки пояснивши, що як юрист за освітою, не бажав доказувати відсутність своєї вини рядовим поліції, вважаючи таке недоцільним ).

За таких обставин суд вважає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності правомірне.

При цьомупозивач не пропустив передбачений законом строк на звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки звернувся до суду з позов про оскарження вказаної постанови у десятиденний термін. За такого, оскільки ОСОБА_4 скористався своїм правом на звернення до суду, для застосування ч. 2ст. 308 підстав не вбачається.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ч. 1ст. 122 КУпАП, ст.ст.6,9,141,23,24,27,33,247,258,287,288,289,293 КУпАП, суд дійшов висновку про наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Тому постанова ПС1 № 918427 від 10 січня 2016 року по справі про адміністративне правопорушенняпро притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 , передбаченого ч.1ст. 122 КУпАПз накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафуу розмірі 255 грн. 00 коп. є правомірною і скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст.11,14,100,159,160-161,163 КАС, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів після її проголошення чи отримання повного тексту постанови.

Суддя Гуденко О.А.