Ухвала суду № 56021005, 22.02.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 133/3418/15-ц Провадження № 22-ц/772/759/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 27Доповідач Стеблюк Л. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючої: Стеблюк Л.ПА.,

суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.

при секретарі: Кирилюк Л.М.

за участю ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19.01.2016 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

До Козятинського міськрайонного суду Вінницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 24.12.2015 року вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків на протязі пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19.01.2016 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу. Повернуто Публічному акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір сплачений при подачі цивільного позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, відповідно до платіжного доручення № PROM7B1JEB від 17.12.2015 року, в сумі 2157 гривень.

В апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» ставиться питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Позовну заяву залишено без руху з посиланням на те, що зміст самої позовної заяви є незрозумілим. В позовній заяві не викладені обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги. Вказавши, що відповідач ОСОБА_3 належним чином не виконала своїх зобовязань за кредитним договором, позивач обмежився загальними фразами і не вказав в позовній заяві, в чому саме полягає невиконання відповідачем умов кредитного договору, відповідно до графіку погашення кредиту, який є додатком до кредитного договору, і чим це підтверджено. Тобто, позивач не вказав в позовній заяві яких саме платежів, коли саме, і в яких сумах відповідач не сплатив відповідно до умов договору і графіку погашення кредиту. Розрахунку заборгованості відповідача, відповідно до графіка погашення кредиту в позовній заяві не наведено. Сама позовна заява в собі містить лише посилання на норми зобовязального права та умови договору і не містить в собі фактичних обставин, якими викликано подачу даної позовної заяви до суду.

Разом з тим, частиною 2 ст. 119 ЦПК України визначено перелік того, що повинна містити позовна заява, зокрема: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; ціну позову щодо вимог майнового характеру; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

У абз. 4 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» судам розяснено, що подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

З наведеного можна дійти висновку про те, що неналежне обґрунтування позовних вимог, фактично про що й зазначив районний суд, не тягне за собою залишення позовної заяви без руху, а в подальшому повернення цієї заяви без розгляду.

Такі обставини, якщо позивач неналежним чином обгрунтує свої вимоги, не доведе їх, можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, а не для повернення позовної заяви.

Проте районний суд зазначеного не врахував та дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви.

Оскільки ухвала суду від 19.01.2016 року постановлена з порушенням норм процесуального права, вона підлягає скасуванню, а матеріали позовної заяви - направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 307, 312 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 19.01.2016 року скасувати, а матеріали позовної заяви - направленню до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча: Стеблюк Л.П.

Судді: Вавшко В.С.

ОСОБА_5

/підписи/

з оригіналом вірно: