Рішення № 5601826, 23.04.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2009 р. Справа № 60/90-09

вх. № 3041/1-60

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - 1. Брикова О.П. за довіреністю б/н від 23.03.2009р.; позивача 2. - ОСОБА_1 за довіреністю № 1612 від 21.04.2009р.; відповідача - Бабича О.Є. за довіреністю № 08-11/3704/2-08 від 25.12.2008 р.

розглянувши справу за позовом 1. Науково-виробничого центру "МІНОТАВР" Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків

2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м.Харків

до Харківської міської ради Харківської області, м. Харків

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Науково-виробничий центр "МІНОТАВР" Товариство з обмеженою відповідальністю (1-ий позивач) та Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (2-ий позивач) звернулись до господарського суду з позовом до Харківської міської ради Харківської області (відповідач) про визнання за Науково-виробничим центром "МІНОТАВР" Товариство з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 30755177) право власності на нежитлову будівлю літ. "Б-2", що складається з підвалу (приміщення № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 12) площею 99,2 кв.м., першого поверху (приміщення № 1-22) площею 266,3 кв.м., другого поверху (приміщення № 1-14) площею 248,6 кв.м., мансардного поверху (приміщення № 1-7) площею 124,8 кв.м., загальною площею 738,9 кв.м по вул. Блюхера, 35/81 у м.Харкові та за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 право власності на нежитлові приміщення підвалу № 10, 11 в літ. "Б-2" загальною площею 38,5 кв.м по вул. Блюхера, 35/81 у м.Харкові.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.04.2009 р. було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 23.04.2009р. о 10:20.

Представник позивачів у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Окрім того, надав 23.04.2009р. через канцелярію суду супровідним листом (вх. 11989) копію довіреності від 21.04.2009р. та оригінал квитанції про сплату держмита, на виконання ухвали господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 15.04.2009р.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, але відзив на позов та документи витребувані судом не надав.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивачів та відповідача, суд встановив наступне.

Згідно договору оренди земельної ділянки від 22.12.03 р., Харківська міська рада надала в оренду 1-ому позивачу земельну ділянку загальною площею 0,0885 га, по вулиці Блюхера, 35/81 у місті Харкові під будівництво магазину непродовольчих товарів.

16.02.2004р. 1-им позивачем було укладено договір про дольову участь у будівництві об'єкту з 2-им позивачем. Даним договором встановлені зобов'язання щодо будівництва об'єкта нерухомості, строки будівництва та частки сторін в будівництві.

Відповідно до п.1.2. договору про дольову участь у будівництві об'єкту від 16.02.2004 року частка 1-го позивача в будівництві складає 93%, а 2-го позивача - 7%.

У п.2.1. зазначеного договору встановлено, що по закінченню будівництва та введення в експлуатацію об'єкта право власності на споруду з трьох поверхів та частину підвалу, загальною площею 515,5 кв.м. виникає у 1-го позивача, а приміщення підвалу ліворуч фасадної частини споруди, площею 38,5 кв.м., для розміщення магазину з продажу фототоварів та надання фотопослуг, виникає у 2-го позивача. Даний договір підписано та скріплено печатками.

17.11.2004 р. Актом державної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єктом в експлуатацію магазин по продажу продовольчих товарів по вулиці Блюхера, 35/81 у Московському районі міста Харкова, загальною площею 554,0 кв.м., прийнято в експлуатацію.

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно нежитлова будівля літ. "Б-2", загальною площею 554,0 кв.м. зареєстровано КП "Харківським МіськБТІ" за реєстровим № 9932546 від 17.03.2005 р.

1-им та 2-им позивачами у 2008 р. було самовільно реконструйовано нежитлову будівлю літ. "Б-2", збільшено загальну площу нежитлової будівлі.

Як вбачається з матеріалів справи, будівництво проводилось без отримання належних дозволів Харківської міської ради, але з дотриманням пожежних та санітарних норм і правил.

30.09.2008 р. та 11.09.2008 р. КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" виготовлені технічні паспорти: на нежитлову будівлю літ. "Б-2", що складається з підвалу (приміщення № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 12) площею 99,2 кв.м., першого поверху (приміщення № 1-22) площею 266,3 кв.м., другого поверху (приміщення №1-14) площею 248,6 кв.м., мансардного поверху (приміщення №1-7) площею 124,8 кв.м., загальною площею 738,9 кв.м.; на нежитлові приміщення підвалу № 10, 11 в літ. "Б-2" загальною площею 38,5 кв.м.

З метою підтвердження можливості подальшої експлуатації нежитлової будівлі позивачами у 2009 р. було замовлено відповідний технічний висновок, розроблений Харківською Національною Академією Міського Господарства (ліцензія АВ 109980 від 07.08.2006р.)

Згідно вищезазначеного технічного висновку, технічний стан існуючих будівельних конструкцій нежитлової будівлі літ. "Б-2" по вулиці Блюхера, 35/81 у місті Харкові задовільний, забезпечує несучу здатність, достатню для подальшої експлуатації будівель. Експлуатація не суперечить будівельно-технічним протипожежним та санітарно-гігієнічним вимогам. Зовнішній огляд приміщень та фасадів будівель не виявив наявності ушкоджень та деформації несучих та обгороджуючих конструкцій та відхилень від архітектурно-будівельних норм. Застосовані матеріали та розміри конструктивних елементів мають достатню міцність та відповідають вимогам будівельних норм по несучій здатності. Ступінь зношування перетинів несучих та обгороджуючих конструкцій не перевищує гранично припустимих параметрів.

Виходячи з того, що будівництво проводилось без отримання належного дозволу Харківської міської ради та даний об'єкт не був прийнятий в експлуатацію в установленому порядку та те, що він є самочинно збудованим, позивачі звернулись до господарського суду Харківської області за захистом порушеного права.

Згідно ч.1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004 р. та п.1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року N 7/5, обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно юридичних осіб. Згідно положень Цивільного кодексу України зазначені нежитлові приміщення відносяться до об'єктів нерухомого майна, тобто до об'єктів, право власності на які підлягає обов'язковій державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Зміст права власності становлять три складові (ст. 317 ЦК України): право володіння, користування та розпорядження своїм майном. Володіння майном - це юридично закріплена можливість фактично мати майно, впливати на нього в будь-який момент, здійснювати щодо такого майна свою волю.

Право користування полягає в юридично закріпленій можливості власника використовувати корисні якості майна для себе, мати з цього певний зиск та вигоду. Право розпорядження - це можливість власника установлювати, змінювати та припиняти юридичне існування майна.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів.

Згідно частини 1 статті 332 Цивільного кодексу України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ.

Статтею 376 Цивільного кодексу України передбачено, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частина 5 статті 11 Цивільного кодексу України визначає, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання

Відповідно до частини 5 статті 376 Цивільного кодексу України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги є обгрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Проте, згідно ч. 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. В даному разі матеріали справи свідчать, що вини відповідача у виникненні спору немає. Натомість вбачається, що підставою виникнення спору стали неправильні дії позивачів (здійснення самочинного будівництва). З урахуванням цього, сплачене позивачем державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 170,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на позивачів.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 6, 8, 19, 41, 42, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 316, 317, 328, 332, 376, 386 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за Науково-виробничим центром "МІНОТАВР" Товариства з обмеженою відповідальністю (61033, м. Харків, вул. Шевченко, 249, ідентифікаційний код 30755177) право власності на нежитлову будівлю літ. "Б-2", що складається з підвалу (приміщення № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 12) площею 99,2 кв.м., першого поверху (приміщення № 1-22) площею 266,3 кв.м., другого поверху (приміщення № 1-14) площею 248,6 кв.м., мансардного поверху (приміщення № 1-7) площею 124,8 кв.м., загальною площею 738,9 кв.м по вул. Блюхера, 35/81 у м.Харкові.

Визнати за Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на нежитлові приміщення підвалу № 10, 11 в літ. "Б-2" загальною площею 38,5 кв.м по вул. Блюхера, 35/81 у м.Харкові.

Повний текст рішення підписаний 27.04.2009 р.

Суддя