Ухвала суду № 56000118, 19.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 312/227/15-к

Апеляційний суд Запорізької області

Провадження № 11-кп/778/286/16 Головуючий у 1-й інстанції Яцун О.О.Єдиний унікальний № 312/227/15-к Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1Категорія ст. 263 ч.1 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого Мульченка В.В.

суддів Прямілової Н.С., Імберової Г.П.

при секретарі Дротянко С.Г.

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015080260000944 за апеляційною скаргою прокурора на вирок Великобілозерського районного суду Запорізької області від 11 листопада 2015 року щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, який не працює, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кімната № 221, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, селище ОСОБА_3, вул. Шевченка, будинок № 12, раніше не судимого, в силу ст. 89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Стоматова В.П.

обвинувачений ОСОБА_2

В апеляційній скарзі прокурор не оспорюючи доведеність вини вважає, що вирок Великобілозерського районного суду від 11.11.2015 незаконний, у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Вказує, що Великобілозерський районний суд застосовуючи відносно ОСОБА_2 положення ч.1 ст.69 КК України належним чином не врахував характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, що є тяжким злочином, а також особу обвинуваченого, який ніде не працює, за місцем мешкання фактично характеризується посередньо, незважаючи на те, що інші судимості знято та погашено у встановленому законом порядку, ОСОБА_4 раніше неодноразово вчинялися аналогічні злочини, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення.

У звязку з викладеним, прокурор просить вирок Великобілозерського районного суду Запорізької області від 11 листопада 2015 року відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.263 КК України скасувати, ухвалити свій вирок, яким ОСОБА_2 призначити покарання за ч.1 ст.263 КК України у виді 3 років позбавлення волі. В іншій частині вирок залишити без змін.

Вироком Великобілозерського районного суду Запорізької області від 11 листопада 2015 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначено йому покарання, з застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, у вигляді одного року обмеження волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислюється з дня його прибуття і постановки на облік у виправному центрі.

Захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишений без змін.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави понесені по кримінальному провадженню процесуальні витрати в сумі 4052 (чотири тисячі пятдесят дві) грн. 88 коп., повязані з проведенням балістичних експертиз № 446/ЗТ від 20.08.2015 року, № 455/ЗТ від 02.09.2015 року, № 454/ЗТ від 01.09.2015 року та комплексної хіміко-вибухотехнічної експертизи № 232/122вр від 17.09.2015 року.

Вирішена доля речових доказів.

В судовому засіданні апеляційної інстанції прокурор підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

Вислухавши доповідача, прокурора, обвинуваченого, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вироку, в 1989 році ОСОБА_2, маючи умисел на зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, здійснюючи пошук вогнепальної зброї та бойових припасів часів Великої Вітчизняної війни на території сільськогосподарських полів селища Заповітне Кам`янсько Дніпровського району Запорізької області, викопав з поверхні землі карабін системи «Маузер» № Е-14881, калібру 7,92 мм часів Великої Вітчизняної війни та два боєприпаси калібру 7,92x57 мм часів Великої Вітчизняної війни. Після чого перевіз вищевказані предмети на територію свого домоволодіння № 12 по вулиці Шевченка в с. Велика Білозерка Великобілозерського району Запорізької області, де і зберігав їх без передбаченого законом дозволу до 26.08.2015 року.

Після чого, в серпні 2015 року, маючи умисел на збут вогнепальної зброї, а саме, саморобного карабіну та двох боєприпасів, без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_2, знайшов покупця ОСОБА_5, та домовившись з останнім про вартість та дату продажу, 26.08.2015 року збув, а саме продав ОСОБА_5 саморобний карабін та два боєприпаси за 3000 грн.

В ході огляду покупця та придбаного товару виявлено та вилучено: деревяний приклад від рушниці та металевий корпус рушниці зі стволом та ударно-спусковим механізмом, який, згідно висновку експерта № 455/ЗТ від 02.09.2015 року, є нарізною вогнепальною зброєю - саморобним карабіном, виготовленим з використанням ствола, ствольної коробки, затвора (зі слідами відновлювальних робіт), ударно-спускового механізму, магазинної коробки з подаючим механізмом і спусковою скобою від карабіну системи "Маузер" № Е-14881, зразка 1898 року (mod.98), калібру 7,92 мм (8mm Mauser), та саморобного ложа з прикладом та руківям, який придатний до здійснення пострілів; два патрони, які, згідно висновку експерта № 455/ЗТ від 02.09.2015 року, є боєприпасами - мисливськими патронами калібру 7,92x57 мм (8mm Mauser), призначеними для стрільби з мисливських карабінів: "Маuser" мод.66, "Маuser" мод.98k, "Акаh Merkur", "Stay Mannlicher", та іншої зброї аналогічного калібру, виготовлені промисловим способом, які не придатні для здійснення пострілу.

Крім цього, ОСОБА_2, здійснюючи пошук зброї та бойових припасів часів Великої Вітчизняної війни на території сільськогосподарських полів селища Заповітне Кам`янсько Дніпровського району Запорізької області, маючи умисел на незаконне зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, в 1989 році викопав з поверхні землі:

пять патронів, які, згідно висновку експерта № 454/ЗТ від 01.09.2015 року, є боєприпасами - військовими патронами калібру 7,62x53 мм, призначеними для стрільби з гвинтівок (карабінів) конструкції "Мосіна", ручних кулеметів конструкції Дегтярева (ДП), снайперських гвинтівок Драгунова (СВД) та ін., виготовлені промисловим способом, придатні до виробництва пострілу, кулі яких володіють достатньою вражаючою здатністю;

предмет циліндричної форми, який, згідно висновку експерта № 232/122вр від 17.08.2015 року, являється бойовою ручною наступальною осколковою гранатою РГ-42 промислового виготовлення часів Великої Вітчизняної війни, яка містить в собі бризантну вибухову речовину тротил вагою 110-120 г, та відноситься до боєприпасів і придатна для здійснення вибуху;

предмет циліндрично-конічної форми, який, згідно висновку експерта № 232/122вр від 17.08.2015 року, являється великою протитанковою гранатою кумулятивної дії Gross Gewehr-Panzergranate промислового виготовлення часів Великої Вітчизняної війни, яка містить в собі бризантну вибухову речовину ТГ50 (суміш тротилу з гексогеном 50/50) вагою 120 г,та відноситься до боєприпасів і придатна для здійснення вибуху;

предмет циліндричної форми, який, згідно висновку експерта № 232/122вр від 17.08.2015 року, являється бойовим уніфікованим підривником дистанційної дії типу УЗРГМ промислового виготовлення часів Великої Вітчизняної війни, який містить в собі заряд вибухової речовини бризантної дії підвищеної потужності тетрил вагою 1,02 г, ініціюючу вибухову речовину азид свинцю вагою 0,2 г та ініціюючу вибухову речовину ТНРС вагою 0,1 г, та відноситься до боєприпасів і придатний для здійснення вибуху.

Після чого перевіз вищевказані предмети на територію свого домоволодіння № 12 по вулиці Шевченка в селі Велика Білозерка Великобілозерського району Запорізької області, де і зберігав їх без передбаченого законом дозволу до 26.08.2015 року.

26.08.2015 року під час проведення обшуку на території домоволодіння № 12 по вул. Шевченка в с. Велика Білозерка Великобілозерського району Запорізькій області зазначені вище предмети були виявлені та вилучені працівниками міліції за участю спеціалістів-вибухотехніків.

Твердження апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 раніше вчиняв аналогічні злочини, судимість за які погашено у встановленому законом порядку, що свідчить про його небажання ставати на шлях виправлення є непереконливим з огляду на те, що за період з 1989 року він дійсно зберігав зазначену зброю та набої, але ця зброя не була вилучена під час попередніх притягнень його до відповідальності, будь яких даних про використання цієї зброї матеріалами провадження не підтверджено. Будь яких тяжких наслідків не наступило. ОСОБА_2 позитивно характеризується за місцем помешкання, сприяв розкриттю злочину, щиро покаявся, має сталі соціальні звязки. Обтяжуючи покарання обставини не встановлені.

За таких обставин суд обґрунтовано застосував при призначенні обвинуваченому покарання правила ч.1 ст.69 КК України.

Тому підстав до скасування вироку щодо ОСОБА_2 колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.

Вирок Великобілозерського районного суду Запорізької області від 11 листопада 2015 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців.

Судді:

ОСОБА_1ОСОБА_6ОСОБА_7