Ухвала суду № 56000070, 17.02.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 320/4337/15 Головуючий у 1 інстанції: Калугіна І.О.

Провадження № 22-ц/778/706/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Савченко О.В., суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2, діючої в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3, до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», треті особи - орган опіки та піклування Мелітопольської міської ради, реєстраційна служба Мелітопольського міськрайонного управління про визнання договору іпотеки припиненим, вилучення запису про обтяження майна іпотекою,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2, діюча в своїх інтересах та інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_3, звернулася до суду з позовом до ПАТ «УкрСиббанк», в якому просила визнати припиненим договір іпотеки та зобов'язати реєстраційну службу Мелітопольського міськрайонного управління юстиції вилучити записи про обтяження майна іпотекою.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона та її дочка є спадкоємцями померлого 08.05.2010р. ОСОБА_4, який 25.06.2005р. уклав з ПАТ «УкрСиббанк» договір іпотеки на забезпечення зобов'язань за кредитним договором № 2005-116-КІК від 25.06.2005р., укладеним між Банком та ТОВ «Техноекспорт». У зв'язку з ліквідацією ТОВ «Техноекспорт» та повним виконанням зобов'язань за вказаним кредитним договором, вважає, що іпотечний договір як похідний від кредитного повинен бути визнаний припиненим.

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 листопада 2015 року позов задоволено.

Визнано іпотечний договір від 26.05.2005р., укладений між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (реє. № 4340), припиненим з моменту припинення основного зобов'язання по кредитному договору № 2005-116-КІК від 25.06.2005р., тобто з моменту ліквідації боржника в особі ТОВ «Техноекспорт», що перебувало у ЄДРПОУ за № 30708090, а саме - з 09.07.2014 року.

Припинено обтяження та виключено з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про заборону відчуження нежитлової будівлі, що знаходиться в м. Мелітополь, вул. Калініна, буд. 311, внесені приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на підставі договору іпотеки від 26.05.2005 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПАТ «УкрСиббанк».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ПАТ «УкрСиббанк» подало апеля -

ційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.06.2005р. між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5, що підтверджується доданою до позову копією Витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів. Згідно з цим договором іпотеки в іпотеку передана нежитлова будівля, що складається з будівлі літ А-3 загальною площею 556,9 кв.м, котельні літ Б-1, огорожі № 1, яка знаходиться за адресою: м. Мелітополь, вул.. Калініна, буд. 311.

08 травня 2010р. іпотекодавець ОСОБА_4 помер /а.с.10/. Спадкоємцями за законом після його смерті є його дружина ОСОБА_2 та неповнолітня донька ОСОБА_6

Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 15 серпня 2014 року визнано за ОСОБА_2 право власності на 3/4 частини нежитлової будівлі № 311 по вул. Калініна в м. Мелітополі, а за неповнолітньою ОСОБА_6 визнано право власності в порядку спадкування на 1/4 частину цієї будівлі /а.с.12-14/.

Посилаючись на ті обставини, що на теперішній час вони як спадкоємці не можуть оформити право власності на вказане нерухоме майно, а також вільно розпоряджатись ним, оскільки воно обтяжене іпотекою, позивач просила визнати іпотечний договір припиненим, оскільки припинено основне зобов»язання у зв»язку з припиненням юридичної особи ТОВ «Техноекспорт», який виступав позичальником у кредитному договорі.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що основне зобов»язання було припинено у зв»язку з визнанням боржника в особі ТОВ «Техноекспорт» банкрутом та його ліквідацією, що підтверджується записом про припинення цієї юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб підприємців, тому є припиненим і забезпечувальний договір.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи та нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини та на підставі яких судом вирішено спір.

Так, у частині 1 ст. 23 ЗУ «Про іпотеку» зазначено, що у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі, в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку», іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності. Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 17 ЗУ «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі, зокрема, припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно з ст. 609 ЦК України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема, за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Суд першої інстанції, навівши системний аналіз правових норм, що регулюють відносини застави та іпотеки, на його підставі дійшов правильного висновку про те, що у разі ліквідації боржника - сторони основного зобов'язання, право застави, та як її різновиду - іпотеки, що забезпечувала його виконання, також є припиненим.

Вирішуючи спір, суд врахував правову позицію Верховного суду України, викладену у постанові від 11.09.2013р. по справі № 6-52цс13, згідно з якою, виходячи з однорідної юридичної природи поруки та застави як засобів забезпечення виконання зобов'язань, а також того факту, що як порука, так і застава припиняються у разі припинення основного зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 575, п. 1 ч. 1 ст. 593, ч. 1 ст. 609 ЦК України, ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про іпотеку», іпотека як вид застави припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору), а тому припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення іпотеки, оскільки зобов'язання за кредитним договором припиняється.

Зважаючи на вказане, є вірними висновки суду, що припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, є підставою для припинення іпотеки, яка забезпечує зобов»язання цієї юридичної особи.

За положеннями ст. 111 ЦК України, ч. 12 ст. 36 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою припинення цієї юридичної особи.

За матеріалами справи суд встановив, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про припинення Товариство з обмеженою відповідальністю "Техноекспорт" (ЄДРПОУ 30708090) як юридичної особи була внесена 09.07.2014 року, тому саме з цього моменту слід визнати іпотечний договір припиненим./а.с.25/

В апеляційній скарзі ПАТ «УкрСиббанк» зазначає, що припинення юридичної особи ТОВ «Техноекспорт» відбулось на підставі ухвали господарського суду Запорізької області від 05 червня 2014р., яка не набула чинності, оскільки була оскаржена Банком в апеляційному порядку.

Дослідивши вказані доводи, колегія вважає їх неспроможними з огляду на наступні обставини.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05 червня 2014р. затверджено

ліквідаційний баланс банкрута ТОВ «Техноекспорт» та звіт ліквідатора. Банкрут ТОВ «Техноекспорт» ліквідований.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23 вересня 2015р. ухвалу господарського суду Запорізької області від 05 червня 2014р. залишено без змін.

В судовому засіданні апеляційного суду 17 лютого 2016р. представник апелянта надав постанову Вищого господарського суду України від 12 січня 2016р., якою скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.09.2015р. та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05.06.2014р., а господарську справу щодо банкрутства боржника ТОВ «Техноекспорт» направлено на новий розгляд. Вважає, що ці обставини є підставою для задоволення апеляційної скарги та відмови в позові ОСОБА_2

Проте колегія вважає, що, оскільки на час ухвалення судом першої інстанції рішення від 19 листопада 2015р. у цій справі ухвала господарського суду Запорізької області від 05 червня 2014р. набула законної сили та була чинною, а ТОВ «Техноекспорт» значився ліквідованим, про що свідчать відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, то підстав для скасування рішення суду не вбачається. До того ж, на теперішній час запис про поновлення припиненої юридичної особи ТОВ «Техноекспорт» у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відсутній.

Таким чином, колегія вважає, що апеляційна скарга не спростовує правильних висновків суду, які ґрунтуються на досліджених матеріалах справи та вимогах законів, на підставі яких суд правильно вирішив справу, тому у відповідності до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» відхилити.

Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 19 листопада 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Савченко О.В.

Судді: Кочеткова І.В.

ОСОБА_1