Рішення № 55999138, 13.01.2016, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/2867/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 січня 2016 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Панька В.Ф.

суддів - Куштана Б.П., Мацунича М.В.

при секретарі - Дашковській С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 8 липня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а :

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 21.12.2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем - ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №МКVCGA00000014 згідно якого Банк надав ОСОБА_1 а останній отримав суму кредиту у розмірі - 80000,00 (вісімдесят тисяч доларів США), зі сплатою 0,92 % щомісячно на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном погашення суми кредиту та сплати відсотків в строк по 20.12.2017 року, з погашенням суми кредиту та сплати процентів у терміни передбачені умовами кредитного договору. Однак, взяті на себе зобов'язання щодо погашення суми отриманого кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами, у розмірі та строки визначені умовами кредитного договору відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує. ОСОБА_1 порушував терміни погашення кредиту і відсотків за користування кредитом. Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість, яка станом на 18.02.2015 року становить 224 434,10 дол. США (двісті двадцять чотири тисячі чотириста тридцять чотири доларів США, 10 центів), що згідно курсу НБУ станом на 18.02.2015 року складає 6 012 589,41 грн. (шість мільйонів дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять гривень, 41 коп.) Посилаючись на викладені вище обставини, а також на норми ст.ст. 526, 527,530,1050,1054 ЦК України позивач просить суд, стягнути на свою користь з відповідача ОСОБА_1 загальну заборгованість по кредитному договору від 21.12.2007 року .

Зазначеним рішенням суду першої інстанції вищевказаний позов задоволено частково, стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №МКVCGA00000014 від 21.12.2007 року в сумі 156 566,39 доларів США (сто п'ятдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят шість доларів США, 39 центів), що згідно курсу НБУ станом на 18.02.2015 року (1 долар США = 26,79 гривень) складає 4 194 413,59 грн. (чотири мільйони сто дев'яносто чотири тисячі чотиристо тринадцять гривень, 59 коп.), з яких : - 71558,87 (сімдесят одна тисяча п'ятсот п'ятдесят вісім доларів США, 87 центів) що згідно курсу НБУ станом на 18.02.2015 року складає 1 917 062, 13 грн.- основна сума боргу по кредиту;- 29620,44 (двадцять дев'ять тисяч шістсот двадцять доларів США, 44 центів) що згідно курсу НБУ станом на 18.02.2015 року складає793 531, 59 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом;- 9145,85 (дев'ять тисяч сто сорок п'ять доларів США, 85 центів) що згідно курсу НБУ станом на 18.02.2015 року складає 245 017, 32 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;- 35545,01 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот сорок п'ять доларів США, 01 цент) що згідно курсу НБУ станом на 18.02.2015 року складає952 250 ,82 грн.- пеня за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором;- штрафи відповідно до Договору:- 9,33 (дев'ять доларів США, 33 центів) що згідно курсу НБУ станом на 18.02.2015 року складає 249,95 грн.- штраф (фіксована частина);- 10686,89 (десять тисяч шістсот вісімдесят шість доларів США, 89 центів) що згідно курсу НБУ станом на 18.02.2015 року складає 286 301,78 грн. - штраф (процентна складова). В решті позовних вимог відмовлено.

Банк не погодився з цим рішенням, порушив питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю висновків суду обставинам справи, порушенням норм матеріально та процесуального права.

В судовому засіданні представник апелянта скаргу з наведених підстав підтримала.

Представник відповідача вважав, що підстав для задоволення скарги немає.

Заслухавши доповідача, осіб, які приймали участь у судовому засіданні та дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Оскільки рішення суду першої інстанції фактично оскаржується лише в частині відмови в задоволенні вимог банку про стягнення пені, то колегія суддів, відповідно до приписів ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції лише в цій частині.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що стягнення неустойки ( пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня ( місяця), з якого вона нараховується, у межах загального строку позовною давності за основною вимогою, що пеню слід обчислювати з 16.03.2014р. по 16.03.2015р., згідно довідки - розрахунку по пені за кредитним договором №МКVCGA00000014 від 21.12.2007 р. пеня за несвоєчасне погашення кредиту в межах строку позовної давності становить 35 545,01 дол. США, що згідно курсу НБУ станом на 18.02.2015 року складає 952 250 ,82 грн..

Проте погодитись із таким висновком суду першої інстанції не можна, оскільки таких висновків суд дійшов з порушенням норм матеріального права.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 3.03.2012 р. «Про практику застосовування законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних відносин зменшення пені провадиться на підставі заяви боржника. Такої заяви від відповідача під час розгляду справи в суді першої інстанції не надходило.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що в даному випадку наявні інші обставини, які є підставою для зменшення розміру неустойки.

Як роз'яснено в п.27 Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

За правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання, не може перевищувати одного року.

Разом з тим, нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Тлумачення частини третьої статті 267 ЦК України, положення якої сформульовано із застосуванням слова «лише» (аналог «тільки», «виключно»), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження про те, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі, позовна давність судом не застосовується.

Тобто, цією нормою встановлені суб'єктивні межі застосування позовної давності, а саме передбачені випадки, до яких позовна давність не застосовується судом у зв'язку з відсутністю відповідної заяви сторони у спорі.

Таким чином, позовна давність, як загальна, так і спеціальна є диспозитивною, а не імперативною в застосуванні.

В матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності, яка подана до винесення місцевим судом рішення, згідно вимог частини третьої статті 267 ЦК України.

Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони.

Вказана правова позиція висловлена в Постанові Верховного Суду України від 24 червня 2015 року.

Таким чином, розмір пені, яка входить до складу суми заборгованості за кредитним договором, що підлягає стягненню, становить 103 412,71 дол. США, що згідно курсу 26,79 грн., за 1 дол.США відповідно до службового розпорядження НБУ станом на 18.02.2015 року складає 2 770 426,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Зважаючи на викладене колегія суддів вважає, що пред'явлений ПАТ КБ «ПриватБанк» позов слід задовольнити повністю, а тому рішення суду першої інстанції, згідно п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 307-309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 8 липня 2015 року скасувати в частині зменшення пені за кредитним договором і в цій частині позовні вимоги задовольнити - стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» пеню в розмірі 2 770 426 гривень 50 копійок та судові витрати в розмірі 1827 грнивень.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено на протязі двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді: