Ухвала суду № 55997312, 23.02.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-2765/16

№760/2945/16-ц

У Х В А Л А

22 лютого 2016 року суддя Солом'янського районного суду міста Києва Кушнір С.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 ОСОБА_8 про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 звернулися до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання права власності.

Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі: найменування позивача і відповідача, їх місце проживання або знаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.

Тобто в позовній заяві має міститись посилання на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); докази, що підтверджують ці обставини.

Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивачі зобов'язані виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.

Так, позивачами заявляючи до відповідачів вимогу про визнання права власності, не чітко викладено зміст позовних вимог та обставини, якими позивачі обґрунтовують заявлені вимоги, не зазначено норму права на підставі якої просять визнати право власності, не зазначено чи повідомлявся банк про заміну кредитора у зобов'язанні.

Тому, оскільки відповідно до ст. 15 цього ж Кодексу суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають саме з правових відносин: цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових, а не з будь-яких суспільних зв'язків, то зазначення вказаних вище обставин за нормами ст. 119 ЦПК України є передумовою відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» зі змінами і доповненнями, у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Таким чином, позивачам необхідно сплатити судовий збір пропорційно долі поданих кожним з них вимог в розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати6890,00 грн.) на такі реквізити: отримувач коштів: УДК СУ Солом'янського району м. Києва, код отримувача/ код за ЄДРПОУ/:38050812, рахунок отримувача: 31212206700010, банк отримувача: ГУ ДКУ у м. Києві, код банку отримувача /МФО/: 820019, код класифікації доходів бюджету: 22030100, призначення платежу: 22030001; 050, «Судовий збір», Солом'янський р/с, 02896762, за подачу позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору або документ, що звільняє від сплати судового збору.

До позовної заяви додано не оригінали, а копії квитанцій про сплату судового збору, що підтверджується актом від 15.02.2016 року.

Згідно з чинним законодавством зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину позову щодо порушення прав позивачів відповідачами, є обов'язковими для осіб, які пред'являють позов, оскільки без зазначення доказів, що підтверджують вимоги, суд не може здійснити підготовку справи до розгляду та належним чином провести судове засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у ст. ст. 119, 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 ОСОБА_8 про визнання права власності - залишити без руху.

Надати позиваам строк для усунення недоліків на протязі п'яти днів з дня отримання ними копії ухвали.

Роз'яснити, що в разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кушнір С.І.