Справа № 373/2593/15-ц Головуючий у І інстанції Опанасюк І. О.Провадження № 22-ц/780/533/16 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю. О.Категорія 4 18.02.2016
РІШЕННЯ
Іменем України
18 лютого 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
Головуючого судді Матвієнко Ю.О.,
суддів Мельника Я.С., Сліпченка О.І.,
при секретарі Якимчук Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про витребування майна від добросовісного набувача,
В С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив ухвалити рішення про його задоволення, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його бабуся ОСОБА_5, спадщину після смерті якої позивач прийняв шляхом подачі приватному нотаріусу відповідної заяви у визначений законом шестимісячний строк.
Від нотаріуса позивач дізнався про те, що за життя ОСОБА_5 07.12.2010 року склала заповіт на ім»я громадянки ОСОБА_6, який в подальшому було визнано недійсним в судовому порядку за позовом ОСОБА_2
Крім того, належна на праві власності ОСОБА_5 квартира АДРЕСА_1 на підставі довіреності від 07.12.2010 року та договору дарування квартири від 14.12.2010 року ОСОБА_6, яка діяла від імені ОСОБА_5, була подарована ОСОБА_7
08.11.2012 року квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу квартири відчужила ОСОБА_3, відповідачу за цим позовом.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08.04.2015 року визнано недійсними довіреність від імені ОСОБА_5, посвідчену приватним нотаріусом 07.12.2010 року на ім»я ОСОБА_6, та договір дарування квартири, укладений 14.12.2010 року між ОСОБА_5, від імені якої на підставі довіреності діяла ОСОБА_6, та ОСОБА_7
Враховуючи викладене, з підстав, передбачених ст. 388 ЦК України, ОСОБА_2 просив суд витребувати від ОСОБА_3 на його користь квартиру АДРЕСА_1.
Рішенням Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 (а.с.58 об.), бабуся позивача ОСОБА_2, який прийняв спадщину після її смерті, подавши 12.01.2011 року приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини (а.с.58).
Належна на праві власності ОСОБА_5 квартира АДРЕСА_1 на підставі довіреності від 07.12.2010 року, виданої ОСОБА_5 на ім»я ОСОБА_6 (а.с.16), та договору дарування квартири від 14.12.2010 року (а.с.17-18) була подарована ОСОБА_7
В подальшому, 08.11.2012 року квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 08.11.2012 року (а.с.20-21) відчужила ОСОБА_3, відповідачу за цим позовом.
Рішенням Переяслав - Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2015 року (а.с.22-24) у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, третя особа: приватний нотаріус Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко М.М., про визнання довіреності, договору дарування та договору купівлі-продажу квартири недійсними, визнано недійсною довіреність від імені ОСОБА_5, посвідчену 07 грудня 2010 року приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко М.М., зареєстровану в реєстрі за № 1561, якою вона уповноважила ОСОБА_6 подарувати ОСОБА_7 належну їй квартиру НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; визнано недійсним договір дарування квартири НОМЕР_1, укладений 14 грудня 2010 року між ОСОБА_5, від імені якої на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко М.М. 07 грудня 2010 року за реєстровим номером 1561, діяла ОСОБА_6, та ОСОБА_7, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Переяслав-Хмельницького районного нотаріального округу Київської області Мусієнко М.М. та зареєстрований в реєстрі за № 1584.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та необґрунтованості, однак з такими висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі.
Судом першої інстанції встановлено, що померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 належала на праві власності квартира АДРЕСА_1. Позивач ОСОБА_2, будучи спадкоємцем першої черги за законом після померлої ОСОБА_5, 12.01.2011 року подав приватному нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті останньої.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
На підставі ч. 5 ст. 1268 ЦК України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.
Статтею 396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, в тому числі і на витребування цього майна від добросовісного набувача.
Оскільки майно за відплатним договором купівлі-продажу від 08.11.2012 року придбане ОСОБА_3 в ОСОБА_7, яка не мала права його відчужувати, оскільки договір дарування, на підставі якого остання набула право власності на майно, визнано недійсним в судовому порядку рішенням від 08.04.2015 року, і це майно вибуло з володіння власника ОСОБА_5 поза її волею, остання мала право домагатися відновлення свого права на майно у вигляді квартири АДРЕСА_1. Прийнявши в установленому законом порядку спадщину, позивач ОСОБА_2 з часу її відкриття набув речові права на успадковану квартиру - право володіння та право користування нею і, відповідно, право на захист цих прав, в тому числі відповідно до положень глави 29 ЦК України. Право розпорядження зазначеною квартирою виникає в позивача з часу державної реєстрації його права власності на квартиру (ч. 2 ст. 1299 ЦК України). Така позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України, викладеними в постанові від 23.01.2013 року у справі за № 6-164цс/12.
З огляду на викладене, вимоги ОСОБА_2, як особи, яка прийняла спадщину і є володільцем речових прав на успадковану квартиру, про витребування від добросовісного набувача ОСОБА_3 квартири, що вибула з володіння власника ОСОБА_5 поза її волею, є законними, а рішення суду про відмову у їхньому задоволенні - необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2015 року - скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Витребувати від ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 квартиру НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 55992490, Апеляційний суд Київської області було прийнято 18.02.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 373/2593/15-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: